3.2.2. Етап перфорації

Проектується перфорація спеціальних лінз пісковиків в цільових об’єктах, які будуть визначені за даними ГДС під час буріння свердловини. Перфорація кожного перспективного об’єкта буде здійснюватися у два етапи: 1) перфорація потужністю по 1,4м для кожного із об’єктів, після чого проводиться діагностичне випробування для визначення прийомистості в зоні тріщинуватості та моніторингу тиску, під час якого встановлються датчики в свердловині і на поверхні, які після збору необхідного об’єму інформації демонтується; 2) перфорація потужністю по 13м для кожного із об’єктів з подальшим проведенням ГРП про перфорованого інтервалу. Доповненням до робочого проекту передбачається при первинній і основній перфорації для кожного об’єкта в інтервалі 5200-4360м використання одноколонних кумулятивних перфораторів, а в інтервалі 4250-4080м використання двоколонних кумулятивних перфораторів.

3.2.3. Етап інтенсифікації припливу

В процесі проведення ГРП повинні бути вирішені наступні завдання: створення тріщин; утримання тріщин в відкритому стані; очищення вибою від рідини розриву; підвищення продуктивності пластів.

Процес ГРП здійснюється шляхом швидкого нагнітання у свердловину рідини на водній основі за допомогою насосів високого тиску, що здатні забезпечити витрати 0,05-0,07м³/с при тиску до 100МПа (біля 1000атм).

ГРП проводимиться у два етапи: спочатку міні ГРП з нагнітанням у пласт невеликого об’єму рідини (пластової води, гелю) з метою визначення тиску розриву породи, коефіцієнтів втрат рідини і проникності пласта, прогнозування процесу розвитку тріщин, оцінки можливості проведення основного ГРП і уточнення його основних технологічних параметрів. Після проведеного аналізу виконується основний ГРП, під час якого в попередньо про перфорований пласт нагнітається рідина розриву (подушка), за нею рідина (пульпа) з пропантом (твердим диспергованим інертним матеріалом) і, на завершення, протискуючи рідина.

У зв’язку з відсутністю достовірної детальної інформації про імовірні продуктивні горизонти, в процесі проектування використано досвід проведення ГРП на значних глибинах родовищ аналогів. Базовий підхід і підбір рідин гідророзриву розраховано на зшитий гель. Кожний з інтервалів гідророзриву буде відокремлений ізолюючою пакер-пробкою для надійного і безпечного проведення гідророзривів вищезалягаючих пластів. Після останньої стадії ГРП перед початком випробування всі ізолюючі пакер-пробки розбурюються спеціальною фрезою діаметром 89мм з зубчастою мідною голівкою на шість лез[8].

3.2.4. Етап випробовування

Випробування включає в себе очищення свердловини після ГРП і тривале освоєння. Метою першої фази випробування є робота свердловини на достатньо високий дебітах для очищення від води, гелю та залишків пропанту. Свердловина вважається очищеною і стабільною, якщо показники відповідають наступним критеріям: при трьох вимірах, виконаних протягом двох годин, коефіцієнт вода/газ не більше 10%, або не більше 0,56м³ води в 1000м³ газу; постійний дебіт газу на нерегульованому штуцері; вміст твердих фракцій та води не більше 5%, або стабільно в межах 2,5%.

Після очищення свердловини проводитиметься постійне випробування її на приплив. Регулювання штуцера в цей час повинно бути зведене до мінімуму. Протягом 90-денного випробування свердловини проектується виконання двох ГДС: перше через 10 днів після стабілізації видобування, друге – ближче до завершення випробування. В обох випадках комплекс ГДС проводитиметься з використанням сенсорів потоку рідин та газів. Передбачається зібрати дані про: дебіт (газ, нафта, конденсат, вода), розмір штуцера, тиск і температура потоку на усті, тиск та температура на сепараторі, густина добутої рідини, газоконденсатний фактор; вимірювання донного осаду та води, калібрування датчиків та об’єм промислових резервуарів.

Вміст СО₂ та Н₂S періодично контролюється приладом Drager при використанні всіх фаз робіт. Вміст Н₂S в пластовому флюїді не очікується. Прогнозний вміст колектора – сухий газ.

Після другого каротажного дослідження будуть змонтовані свердловинні датчики тиску і свердловина буде законсервована на 6 місяців для відновлення тиску. Планується використання як мінімум по 3 датчики. На початок відновлення тиску частота замірів складає не менше 1 раз на 6с.