1.3. Машівсько-Шебелинський газоносний район

Територія Первомайського району належить до Машівсько-Шебелинськго газоносного району, який в свою чергу належить до Східного нафтогазоносного регіону України. Саме на території даного Машівсько-Шебелинськго газоносного району знаходяться такі відомі родовища, як Шебелинське, Західно-Хрестищенське, Єфремівське та ін. Промислова продуктивність встановлена пошуковим і розвідувальним бурінням в нижньопермських і верхньокамяновугільних відкладах. Більшість родовищ району, які представлені масивно-пластовими покладами іноді обмеженими соляними діапірами і дизюнктивними порушеннями, приурочені до двох протяжних структурних зон, які одночасно є зонами газонакопичення з подвійним структурним контролем — Розпашнівсько-Мелихівської і Соснівсько-Бєляєвської. Розвиток на території району потужної товщі відкладів кам’яної солі нижньопермського віку і активної соляної тектоніки девонської кам’яної солі призвів до утворення унікальних грибоподібних соляних тіл, під козирками яких і знаходяться промислові скупчення природного газу в вищезгаданих двох зонах газонакопичення [4].

Основний обсяг розвіданих запасів вуглеводнів знаходиться в піщаних колекторах, проте частина зосереджена в хемогенних кавернозних пластах нижньої пермі. Дані, отримані при бурінні найбільш глибоких свердловин, свідчать про більш високе положення верхньої границі активного катагенезу, ніж на території сусіднього, Глинсько-Солохівського. Крім перелічених, тут виділяють зони нафтогазонакопичення з полуторним струкутрним контролем: Шебелинська, Копилівсько-Східно-Полтавська, Машівсько-Єлизаветівська, Марянівсько-Ланівська і Єфремівська (див.Б.Рис 2).

Поклади газу масивно-пластові, тектонічно екрановані. Зазначені найкрупніші родовища пов’язані з нижньопермсько-верхньокам’яновугільним комплексом, який вже розвіданий на 90 %. Подальші перспективи району пов’язуються з відкладами московського і серпухівського віку. На заваді можуть стати дуже великі глибини і відповідно економічні труднощі.[4]

1.4. Єфремівське газоконденсатне родовище

Родовище розташоване в Харківській області на відстані 12км від м.Первомайський. Знаходиться в приосьовій зоні Дніпровсько-Донецької западини в межах Хрестищенсько-Єфремівського валу. Структура виявлена в 1964 р. По покрівлі картамиської світи підняття являє собою брахіантикліналь субширотного простягання, східної і західної перикліналі якої ускладнені Єфремівським та Західно-Єфремівським соляними штоками, а присклепінчаста частина порушена скидами переважно субмеридіонального простягання. Розміри структури по ізогіпсі — 3300 м. 2х5,8 м, амплітуда 1500 м. Перший промисловий приплив газу отримано з відкладів микитівської світи пермі з інтервалом 2448-2520 м у 1965 р. Поклад масивно-пластовий, екранований соляними штоками та хемогенними відкладами пермі (див. В.Рис 3). Загальна товщина відкладів змінюється в межах 270-420 м. Складена глинами, алевролітами, доломітами, ангідритами, рідко вапняками. Відкрита пористість пластів - колекторів змінюється від 12 до 20 %, газонасиченість 7 – 90 %, проникність 0,3 - 21,0х1015м². Загальна газонасичена товщина досягає 42м.

В результаті закачування газу в горизонт (P1nk) Єфремівського ГКР відбувається щодобове заміщення 3млн.м³ газу в магістральних газопроводах газом видобутим із родовищ.

Родовище експлуатується з 1967 р. Газ - метановий (88,6–93,7 %) надходить до газопроводу Шебелинка — Київ. Запаси початкові видобувні категорій А+В+С₁: газу — 109970 млн. м³; конденсату — 2595 тис. т [4].

За довідкою УкрНДІгаз по Єфремівському ГКР у 2010 році не було отримано приросту запасів після затвердженняв ДКЗ, а відбулось списання ~ 10 млн. т. у.п., що пов’язано з великою цифрою запасів, затверджених ДКЗ об’ємним методом. Але це не виключає необхідність вивчення геологічної будови Єфремівського ГКР. В оцінці запасів цього родовища за МПТ, починаючи з перших підрахунків, відмічалось постійне зростання величини запасів у міру збільшення кількості експлуатаційних свердловин і видобутку газу (1972 р. - 58, 1976 р.- 62, 1989 р.- 75 млн т. у.п. по родовищу), що свідчить про далеко неповне дренування родовища. Теперішня оцінка запасів складає ~ 95млн т. у. п. при видобутку за весь час ~ 70 млн т. у.п. проведена УкрНДІгазом в 1991 р. Оперативна оцінка запасів родовища об’ємним методом склала ~ 98 млн т. у.п. і виявила деякий перерозподіл оцінених запасів : збільшення їх у відкладах С33 та зменшення у відкладах Р1kt. Отже, Єфремівське родовище потребує детального вивчення сейсморозвідкою 3D [6].

17 лютого 2013 року в районній газеті було опубліковано заяву про наміри «Шебелинкагазвидобування» будівництва експлуатаційної свердловини №233 Єфремівського ГКР. Плановою діяльністю є спорудження свердловини з метою експлуатації газових покладів картамишської свити нижньої пермі (P1kt) за допомогою бурового верстата Уралмаш 4Е-76 з електроприводом. Планове спорудження свердловини проектується на землях ТОВ «Агрофірма «Пісчанська»» в Первомайському районі. Майданчик спорудження розташований на відстані близько 900 м від населеного пункту с.Нове. 17 квітня 2013 була опублікована заява про екологічні наслідки такого будівництва. На території Єфремівської ради працюють 22 свердловини, в перспективі «Шебелинкагазвидобування» будування ще 10 свердловин [7].