1.1. Загальна геологічна будова території Первомайського району

Первомайський район розташований у південно-західній частині Східно-Європейської платформи, у межах крупного тектонічного прогину, який називаєтьсь Дніпровсько-Донецькою западиною.

Формування западини пов’язане з розвитком Сарматсько-Туранського лініменту. На території Білорусі та України він виражений грабеном, що виник у девонський період, розколовши єдиний Сарматський щит на Воронезький масив та Український щит. У середині палеозойської ери у цій частині давньої платформи утворилися розломи, по яких почали спускатися порівняно вузька смуга її кристалічного фундаменту. Розломи супроводжувалися інтенсивними виливами базальтових та інших вулканічних лав. Надалі ДДЗ у міру прогинання протягом майже 400 млн. років заповнювалася багатокілометровою товщею різноманітних осадочних порід, що сформувалися у морських, лагунних і континентальних умовах. ДДЗ пролягає між двома позитивними структурами платформи – Українським щитом і Воронезьким кристалічним масивом. Схили цих структур являють собою борти западини. Глибина залягання кристалічного фундаменту платформи наростає від бортів до осі ДДЗ. Первомайський район розташований в центральній зоні Дніпровського грабена. У його зоні поверхня кристалічного фундаменту платформи подекуди знаходиться на глибині близько 20 км. Умови залягання осадового чохла ускладнені широким розвитком розривних та складчастих порушень, пов’язаних з соляною тектонікою.[2]

1.2. Регіональні поклади нафти і газу

Східний нафтогазоносний регіон України — охоплює лівобережжя Дніпра. В адміністративному відношенні включає Чернігівську, Сумську, Полтавську, Дніпропетровську, Харківську, Луганську та частково Донецьку області. Його площа становить 101800 км². Східний нафтогазоносний регіон України містить близько 85% запасів природного газу та близько 61% видобувних запасів нафти України. Станом на 2004 рік тут відкрито 205 родовищ вуглеводнів (180 з них включені до Державного балансу). Початкові видобувні запаси регіону складають близько 3410 млн т умовного палива.[3]

• Мезозойський комплекс охоплює 11 покладів нафти і газу у відкладах юри та тріасу (1,5% розвіданих запасів вуглеводнів),

• Верхньокам'яновугільно-пермський комплекс — 45 покладів, 26 родовищ (близько 57% розвіданих запасів газу, 39% — нафти),

• Середньокамяновугільний комплекс — 165 покладів, 54 родовища (5% розвіданих запасів вуглеводнів),

• Серпуховський комплекс — 164 поклади, 68 родовищ (8,3 % розвіданих запасів вуглеводнів),

• Верхньовізейський комплекс — 332 поклади, 119 родовищ (близько 25% розвіданих запасів вуглеводнів),

• Турнейсько-нижньовізейський комплекс — 83 поклади, 70 родовищ (близько 9% розвіданих запасів вуглеводнів),

• Девонський комплекс — 8 родовищ (менше 1% запасів вуглеводнів), докембрійський комплекс — 4 родовища.

Більше 75% газових родовищах мають початкові видобувні запаси менше 10 млрд. м3. Лише 4 родовища мали початкові видобувні запаси газу більше 100 млрд. м3 (Яблунiвське, Єфремiвське, Західно-Хрестищенське, Шебелинське). Важливо, що ці 4 родовища забезпечують більше 25% поточного видобутку природного газу і сьогодні. Проблеми видобутку газу в Україні пов’язані також з тим, що більше 15% запасів газу за критеріями рівня виснаження запасів, колекторських характеристик порід, належать до категорії важковидобувних. Вони приурочені до низкопрониклих колекторів, поклади багато-пластові, з високою літологічною неоднорідністю, як за площею, так і за товщиною продуктивних розрізів ( див.А Рис 1),[5] .

Найбільшою газовидобувною компанією України є "Укргазвидобування", дочірня компанія "Нафтогазу України", що забезпечує більше 70% загального видобутку газу в країні. До її складу входять чотири газопромислові управління: "Шебелинкагазвидобування", "Полтавагазвидобування", "Харківгазвидобування" і "Львівгазвидобування".

На території Харківської області знаходиться 55 родовища вуглеводнів, більша частина яких комплексні. З них чотири - нафтових, 6 – газових, 30 – газоконденсатних, 13 – нафтогазоконденсатних, одне - нафтогазове. На даний час у промисловій розробці перебуває 28 родовищ, підготовлено до промислового освоєння – 2, на стадії детальної розвідки – 22, на консервації – 1, тільки з позабалансовими запасами – 1. Запаси вільного газу підраховані на 50 об’єктах у кількості 367,096 млрд.м³ за категоріями А+В+С₁ (32,21% від запасів в Україні). Видобуток вільного газу, який в основному здійснюється на Шебелинському, Мелихівському, Західно-Хрестищенському, Єфремівському та Медведівському газоконденсатних родовищах, за 2012 р. склав 8,8 млрд.м³ (39,36% від видобутку в Україні), що на 80 млн м³ більше ніж 2011 році. Видобувні запаси розчиненого у нафті газу підраховані на 12 родовищах у кількості 1,540 млрд.м³ за категоріями А+В+С₁ (5,73%). У 2012р. видобуток його склав 0,126 млрд.м³, або 11,4% від загального видобутку по Україні. Видобувні запаси нафти обліковуються на 18 нафтових об’єктах у кількості 5,538 млн.т за категоріями А+В+С₁ (4,58% від загальних запасів в Україні). Видобуток нафти за 2012 р. склав 0,194 млн.т (6,02% від загальних запасів в Україні). Газовий конденсат підрахований на 43 об’єктах у кількості 10,724 млн.т за категоріями А+В+С₁ (16,85% від загальних запасів в Україні). Видобуток його в 2012р. склав 0,173 млн.т (15,53% від видобутку в Україні). До глибокого буріння підготовлено 52 нафтогазові об’єкти, перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С₃) оцінюються в 202,308 млрд.м³, нафти – 1,46 млн.т. В подальшому об’єми видобутку традиційного газу будуть знижуватися щорічно приблизно на 100млн м³ [5].