- •2.2. Критерії перспектив нафтогазоносності глибоко занурених
- •1.1. Загальна геологічна будова території Первомайського району
- •1.2. Регіональні поклади нафти і газу
- •1.3. Машівсько-Шебелинський газоносний район
- •1.4. Єфремівське газоконденсатне родовище
- •1.5. Західно-Єфремівське газове родовище
- •2.1. Поняття «глибоко занурені відклади»
- •2.2. Критерії перспектив нафтогазоносності глибоко занурених горизонтів
- •3.1. Біляївська-400 газопроявлення – позитивне
- •3.2. Аналіз проектної діяльності
- •3.2.1.Обладнання та основні техніко-економічні характеристики
- •3.2.2. Етап перфорації
- •3.2.3. Етап інтенсифікації припливу
- •3.2.4. Етап випробовування
- •3.2.5. Рідини для перфорації і грп
- •3.2.6. Оцінка впливів на геологічне середовище
- •3.2.7. Оцінка впливів на водне середовище
1.1. Загальна геологічна будова території Первомайського району
Первомайський район розташований у південно-західній частині Східно-Європейської платформи, у межах крупного тектонічного прогину, який називаєтьсь Дніпровсько-Донецькою западиною.
Формування западини пов’язане з розвитком Сарматсько-Туранського лініменту. На території Білорусі та України він виражений грабеном, що виник у девонський період, розколовши єдиний Сарматський щит на Воронезький масив та Український щит. У середині палеозойської ери у цій частині давньої платформи утворилися розломи, по яких почали спускатися порівняно вузька смуга її кристалічного фундаменту. Розломи супроводжувалися інтенсивними виливами базальтових та інших вулканічних лав. Надалі ДДЗ у міру прогинання протягом майже 400 млн. років заповнювалася багатокілометровою товщею різноманітних осадочних порід, що сформувалися у морських, лагунних і континентальних умовах. ДДЗ пролягає між двома позитивними структурами платформи – Українським щитом і Воронезьким кристалічним масивом. Схили цих структур являють собою борти западини. Глибина залягання кристалічного фундаменту платформи наростає від бортів до осі ДДЗ. Первомайський район розташований в центральній зоні Дніпровського грабена. У його зоні поверхня кристалічного фундаменту платформи подекуди знаходиться на глибині близько 20 км. Умови залягання осадового чохла ускладнені широким розвитком розривних та складчастих порушень, пов’язаних з соляною тектонікою.[2]
1.2. Регіональні поклади нафти і газу
Східний нафтогазоносний регіон України — охоплює лівобережжя Дніпра. В адміністративному відношенні включає Чернігівську, Сумську, Полтавську, Дніпропетровську, Харківську, Луганську та частково Донецьку області. Його площа становить 101800 км². Східний нафтогазоносний регіон України містить близько 85% запасів природного газу та близько 61% видобувних запасів нафти України. Станом на 2004 рік тут відкрито 205 родовищ вуглеводнів (180 з них включені до Державного балансу). Початкові видобувні запаси регіону складають близько 3410 млн т умовного палива.[3]
Мезозойський комплекс охоплює 11 покладів нафти і газу у відкладах юри та тріасу (1,5% розвіданих запасів вуглеводнів),
Верхньокам'яновугільно-пермський комплекс — 45 покладів, 26 родовищ (близько 57% розвіданих запасів газу, 39% — нафти),
Середньокамяновугільний комплекс — 165 покладів, 54 родовища (5% розвіданих запасів вуглеводнів),
Серпуховський комплекс — 164 поклади, 68 родовищ (8,3 % розвіданих запасів вуглеводнів),
Верхньовізейський комплекс — 332 поклади, 119 родовищ (близько 25% розвіданих запасів вуглеводнів),
Турнейсько-нижньовізейський комплекс — 83 поклади, 70 родовищ (близько 9% розвіданих запасів вуглеводнів),
Девонський комплекс — 8 родовищ (менше 1% запасів вуглеводнів), докембрійський комплекс — 4 родовища.
Більше 75% газових родовищах мають початкові видобувні запаси менше 10 млрд. м3. Лише 4 родовища мали початкові видобувні запаси газу більше 100 млрд. м3 (Яблунiвське, Єфремiвське, Західно-Хрестищенське, Шебелинське). Важливо, що ці 4 родовища забезпечують більше 25% поточного видобутку природного газу і сьогодні. Проблеми видобутку газу в Україні пов’язані також з тим, що більше 15% запасів газу за критеріями рівня виснаження запасів, колекторських характеристик порід, належать до категорії важковидобувних. Вони приурочені до низкопрониклих колекторів, поклади багато-пластові, з високою літологічною неоднорідністю, як за площею, так і за товщиною продуктивних розрізів ( див.А Рис 1),[5] .
Найбільшою газовидобувною компанією України є "Укргазвидобування", дочірня компанія "Нафтогазу України", що забезпечує більше 70% загального видобутку газу в країні. До її складу входять чотири газопромислові управління: "Шебелинкагазвидобування", "Полтавагазвидобування", "Харківгазвидобування" і "Львівгазвидобування".
На території Харківської області знаходиться 55 родовища вуглеводнів, більша частина яких комплексні. З них чотири - нафтових, 6 – газових, 30 – газоконденсатних, 13 – нафтогазоконденсатних, одне - нафтогазове. На даний час у промисловій розробці перебуває 28 родовищ, підготовлено до промислового освоєння – 2, на стадії детальної розвідки – 22, на консервації – 1, тільки з позабалансовими запасами – 1. Запаси вільного газу підраховані на 50 об’єктах у кількості 367,096 млрд.м3 за категоріями А+В+С1 (32,21% від запасів в Україні). Видобуток вільного газу, який в основному здійснюється на Шебелинському, Мелихівському, Західно-Хрестищенському, Єфремівському та Медведівському газоконденсатних родовищах, за 2012 р. склав 8,8 млрд.м3 (39,36% від видобутку в Україні), що на 80 млн м3 більше ніж 2011 році. Видобувні запаси розчиненого у нафті газу підраховані на 12 родовищах у кількості 1,540 млрд.м3 за категоріями А+В+С1 (5,73%). У 2012р. видобуток його склав 0,126 млрд.м3, або 11,4% від загального видобутку по Україні. Видобувні запаси нафти обліковуються на 18 нафтових об’єктах у кількості 5,538 млн.т за категоріями А+В+С1 (4,58% від загальних запасів в Україні). Видобуток нафти за 2012 р. склав 0,194 млн.т (6,02% від загальних запасів в Україні). Газовий конденсат підрахований на 43 об’єктах у кількості 10,724 млн.т за категоріями А+В+С1 (16,85% від загальних запасів в Україні). Видобуток його в 2012р. склав 0,173 млн.т (15,53% від видобутку в Україні). До глибокого буріння підготовлено 52 нафтогазові об’єкти, перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С3) оцінюються в 202,308 млрд.м3, нафти – 1,46 млн.т. В подальшому об’єми видобутку традиційного газу будуть знижуватися щорічно приблизно на 100млн м3 [5].
