36

Міністерство освіти і науки України Департамент освіти і науки

Харківської облдержадміністрації Харківське територіальне відділення

МАН України

Відділення: Науки про Землю

Секція: Геологія, геохімія та мінералогія

ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ

ТЕРИТОРІЇ ПЕРВОМАЙСЬКОГО РАЙОНУ

Роботу виконала:

Топільська Єлизавета Павлівна

учениця 11 класу Первомайської гімназії №3

Первомайської міської ради

Харківської області

Науковий керівник:

Семихат Віктор Дмитрович

вчитель географії Первомайської гімназії № 3

вища кваліфікаційна категорія

вчитель методист

Харків - 2015

ТЕЗИ

ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ

ТЕРИТОРІЇ ПЕРВОМАЙСЬКОГО РАЙОНУ

Топильська Єлизавета Павлівна, Харківське територіальне відділення МАН, Первомайська гімназія №3 Первомайської міської ради Харківської області, 11 клас.

Семихат Віктор Дмитрович, вчитель географії Первомайської гімназії № 3 Первомайської міської ради Харківської області, вища кваліфікаційна категорія, старший вчитель.

Перспективи відкриття нових покладів і родовищ із значними запасами вуглеводнів пов’язуються з маловивченими або невивченими великими структурами на глибинах понад 5 км та з дорозвідкою нижнього поверху нафтогазоносності на великих та середніх родовищах території України.

Мета роботи є обґрунтування перспектив нафтогазоносності Первомайського району.

Об’єкт дослідження. Нафтогазоносні комплекси девонського, турнейсько-нижньовізейського, верхньовізейсько-серпуховського, середньо-кам’яновугільного, верхньокам’яновугільно-нижньопермського.

Предмет дослідження: Структурно-тектонічна будова і літолого-фаціальні особливості глибоко занурених відкладів у зв’язку з перспективами їх нафтогазоносності.

Встановлено, нижньопермські і верхньокамяновугільні відклади Єфремівського родовища переважно виснажене, але потребує детального вивчення сейсморозвідкою 3D. «Шебелинкагазвидобуванням» експлуатує в районі 22 свердловини і 10 в перспективі будівництва. Західно-Єфремівське родовище в консервації де запаси газу, 4,7 млрд. м³.

В 2005 в Україні складені проекти дорозвідки глибоко занурених відкладів. Підтвердження про газоносність у відкладах московського, башкирського, серпуховського та візейського ярусів стало буріння компанією Shell свердловині "Біляївська-400" Павлівсько-Світлівської ділянки. Зараз на свердловині ведуться випробування з подальшою інтенсифікацією припливу газу типу шляхом гідророзриву пласта.

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..

РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ НАФТОГАЗОНОСНОЇ ОБЛАСТІ УКРАЇНИ

1.1. Загальна геологічна будова території Первомайського району…….6

1.2. Регіональні поклади нафти і газу…………………………………………7

1.3. Машівсько-Шебелинський газоносний район………………………….9

1.4. Єфремівське газоконденсатне родовище……………………………….10

1.5. Західно-Єфремівське газове родовище………………………………….12

РОЗДІЛ 2 НАФТОГАЗОНОСНІСТЬ ГЛИБОКОЗАНУРЕНИХ ОСАДОВИХ КОМПЛЕКСІВ

2.1. Поняття «глибоко занурені відклади»………………………………….13

2.2. Критерії перспектив нафтогазоносності глибоко занурених

горизонтів………………………………………………………………………..14

РОЗДІЛ 3 ОЦІНКА ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

СВЕРДЛОВИНИ БІЛЯЇВСЬКА-400

3.1.Газопроявлення на свердловині Біляївська-400 ………………...…….18

3.2. Аналіз проектної діяльності…………………………………………......19

3.2.1.Обладнання та основні техніко-економічні характеристики………19

3.2.2. Етап перфорації……………………………………………………..20

3.2.3. Етап інтенсифікації припливу……………………………………21

3.2.4. Етап випробовування……………………………………………..22

3.2.5. Рідини для перфорації і ГРП……………………………………..23

3.2.6. Оцінка впливів на геологічне середовище…………………….24

3.2.7. Оцінка впливів на водне середовище………………………….25

ВИСНОВОК………………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………..29

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………..30

ВСТУП

Актуальність теми. Дніпровсько-Донецька западина – добре вивчена до глибин 5 км як нафтогазоносна територія, де видобуто понад 1,8 трлн м³ газу. Сьогодні фонд перспективних структур складають невеликі за розмірами малоамплітудні антикліналі та тектонічні блоки з незначними ресурсами від 7-15 до 100-500 млн м³ газу. Перспективи відкриття нових покладів і родовищ із значними запасами вуглеводнів пов’язуються з маловивченими або невивченими великими структурами на глибинах понад 5 км та з дорозвідкою нижнього поверху нафтогазоносності на великих та середніх родовищах.[1]

Науково-дослідна робота присвячена вивченню геологічної будови та перспектив нафтогазоносності території Первомайського району.

Мета і завдання дослідження. Обґрунтування перспектив нафтогазоносності території Первомайського району.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

– вивчення девонського, турнейсько-нижньовізейського, верхньовізейсько-серпуховського, середньо-кам’яновугільного, верхньокам’яновугільно-нижньопермського нафтогазоносних комплексів;

- визначення перспектив нафтогазоносності глибокозанурених горизонтів на підставі критерійних ознак;

- з’ясування особливостей Єфремівського родовища

- рейтингова оцінка нафтогазоперспективних об’єктів;

- аналіз науково-екологічної експертизи проектної документації на свердловині Біляєвська - 400.

Об’єкт дослідження. Нафтогазоносні комплекси девонського, турнейсько-нижньовізейського, верхньовізейсько-серпуховського, середньо-кам’яновугільного, верхньокам’яновугільно-нижньопермського в межах території Первомайського району

Предмет дослідження. Структурно-тектонічна будова і літолого-фаціальні особливості глибоко занурених відкладів у зв’язку з перспективами їх нафтогазоносності.

Методи дослідження. Систематизація геологічної та геофізичної інформації, комплексний, структурно-тектонічний та літолого-фаціальний аналізи, метод порівняльних аналогій, рейтингова оцінка нафтогазоперспективних об’єктів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексній оцінці на газоносність Первомайського району.

Практичне значення отриманих результатів полягає: у визначенні газоперспективності території, яка в цілому може вплинути в майбутньому на спеціалізацію Первомайського району. Зібраний матеріал можна використати в ЗМІ, для вивчення на заняттях геологічних гуртків, на уроках географії та Харківщинознавства.

Робота розділена на три розділи. В першому розділі я комплексно аналізую нафтогазоносність нижньопермських і верхньокамяновугільних відкладів Машівсько-Шебелинського газоносного району в межах області і Первомайського району. Другий розділ присвячений перспективам до розвідки на нафтогазоносність глибоко занурених відкладів: девонського, турнейсько-нижньовізейського, верхньовізейсько-серпуховського, середньо-кам’яновугільного, верхньокам’яновугільно-нижньопермського в межах території Первомайського району. В третьому розділі я аналізую науково-екологічну експертизу проектної документації на свердловині Біляєвська - 400. Під час написання роботи широко використовувалися останні наукові публікації: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук Бенько В. М., науково екологічна експертиза проектної документації щодо виконання робіт з випробування і інтенсифікації припливу на свердловині Біляєвська-400, підручник «Горючі корисні копалини України», матеріали публікацій в районній газеті «Знамя труда», матеріали інтернетресурсу.

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ НАФТОГАЗОНОСНОЇ ОБЛАСТІ УКРАЇНИ