Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає системний підхід до проектування?

2. Яка головна мета системного підходу?

3. У чому полягає сутність локального підходу до проектування ІС?

4. Які недоліки локального підходу до проектування ІС?

5. Які переваги системного підходу при проектуванні та створенні ІС?

6. Що означає декомпозиція системи?

7. Що означає функціональна декомпозиція системи?

8. Що означає вертикальна декомпозиція системи?

9. Що означає горизонтальна декомпозиція системи?

10. Що таке споживчі властивості ІС?

11. Від чого залежать інформаційні потреби користувача?

12. Які вимоги, пов'язані з функціями управління об'єктом, слід враховувати під час проектування ІС?

13. Яким буває ефект від упровадження ІС?

14. Які стадії охоплює процес проектування ІС? Охарактеризуйте їх.

15. Хто являється учасниками процесу проектування?

16. Які права і обов'язки замовника?

17. Які права і обов'язки розробника?

18. Згідно якого документа розраховується трудомісткість етапів проектування?

19. Які чинники впливають на трудомісткість розроблення проекту?

Тема 7. Організація проектно-орієнтованої діяльності

План:

1. Організаційні форми реалізації проекту

2. Типи організаційних структур груп для управління проектом

3. Функції провідних спеціалістів робочої групи управління проектом

4. Управління персоналом команди проекту

Основні поняття: форми реалізації проекту, типи організаційних структур, функції провідних спеціалістів, управління персоналом.

1. Організаційні форми реалізації проекту

Організація робіт по проекту передбачає по-перше, вибір організаційної форми реалізації проекту, по-друге, - створення організаційної структури управління проектом (УП).

Організаційна форма - це організація взаємодії та взаємовідносин між всіма учасниками проекту. Організаційна структура УП - сукупність взаємопов’язаних органів управління, що знаходяться на різних ступенях (рівнях) системи.

Організаційна форма реалізації проекту залежить:

• від того хто є менеджером проекту,

• від прийнятого розподілу етапів та конкретних робочих процедур між учасниками проекту.

Існуючі організаційні форми досить різноманітні, оскільки вони залежать від конкретних параметрів проекту: термінів, обсягу, цілей тощо. Існує, хоча досить умовний , поділ організаційних форм УП на «основну систему» і «систему розширеного управління».

У відповідності з “основною системою” менеджер проекту є представником (агентом) замовника і не несе фінансової відповідальності за рішення, що приймаються. Повноваження менеджера проекту обмежуються умовами, передбаченими контрактом з замовником.

Менеджером проекту (агентом замовника) може бути співробітник практично будь-якої фірми - учасниці проекту (замовника, включно) або консультативної фірми. Обов’язки між учасниками проекту в цьому випадку розподіляються наступним чином:

Замовник:

• визначає масштаби проекту,

• укладає контракти з менеджером проекту та іншими учасниками та несе відповідальність по цим контрактам,

• керує процесом взаємодії між усіма учасниками проекту.

Менеджер проекту:

• відповідає за координацію та управління всім ходом розробки та реалізації проекту (аналіз концептуальних та проектних рішень, технічної документації, власне управління проектом, включно),

• працює за контрактом з замовником. З іншими учасниками відносини на умовах інших контрактів недопустимі.

Інші учасники проекту (інженер, постачальники, підрядчики та ін.) виконують традиційні для них функції.

Переваги цієї організаційної форми: зняття фінансової відповідальності з менеджера проекту, що забезпечує об’єктивність рішень, що приймаються.

Недоліки: ризик за долю проекту повністю лягає на замовника. Крім того немає впевненості в стабільності “граничних” витрат по проекту, тому він вимушений повністю покладатись на компетентність менеджера проекту.

Організаційні форми УП, які передбачають встановлення фіксованої ціни проекту отримали назву “системи розширеного управління проектами”.

Загальна схема розподілу відповідальності між учасниками проекту є приблизно такою. Замовник - відповідає за визначення масштабів та параметрів проекту, укладає контракт з менеджером проекту, який повинен забезпечити реалізацію проекта, у більшості випадків, “під ключ”.

Багато хто з фахівців розглядають такі організаційні форми як своєрідні “спільні підприємства” до складу яких входять всі учасники проекту за виключенням замовника.

Менеджер проекту забезпечує управління та координацію процесів проектування у відповідності з угодою між учасниками проекту у межах фіксованої (кошторисної) ціни. Ним може бути представник підрядної організації або консалтингової фірми (іноді інжинірингові), який управляє проектом, координує поставки та роботи по інжинірингу. Ризик покладається на підрядчика.