
- •Загальні методичні рекомендації
- •Модуль 1. «сімейне право»
- •1.1.Поняття, предмет, метод сімейного права. Джерела сімейного законодавства
- •1.2. Сімейні правовідносини
- •Методичні рекомендації
- •1.3. Поняття сім’ї та шлюбу. Порядок укладення шлюбу
- •1.4. Припинення шлюбу. Визнання шлюбу недійсним
- •1.5. Особисті немайнові права і обов’язки подружжя
- •1.6. Майнові відносини подружжя
- •1.7. Права та обов’язки матері, батька і дитини
- •1.8. Форми влаштування дітей, що залишилися без батьків
- •Методичні рекомендації
- •1.9. Права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів
- •Методичні рекомендації
- •Список рекомендованої літератури
- •Спеціальна література
1.7. Права та обов’язки матері, батька і дитини
1.Походження як підстава виникнення правовідносин між батьками та дітьми. Правила реєстрації народження дитини.
2.Визначення походження дитини.
3.Особисті немайнові права і обов’язки дітей.
4.Підстави, порядок та правові наслідки позбавлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав.
5.Правовідносини батьків і дітей з приводу майна.
Методичні рекомендації
При підготовці до даної теми слід звернути увагу студентів, що права та обов’язки матері, батька щодо дитини і права та обов’язки дитини щодо матері, батька є особистими (немайновими) й майновими (матеріальними).
Загальними підставами виникнення прав та обов’язків матері, батька і дитини є:1) походження дитини, тобто наявність кровного споріднення між нею та матір’ю, батьком; 2) реєстрація цього походження у порядку, встановленому законом.
Порядок визначення походження дитини залежить від того, перебувають батьки дитини у шлюбі між собою чи ні.
.В ч. 1 ст. 122 СК закріплена загальна презумпція щодо визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою. Ця презумпція складається з двох частин: 1) презумпція материнства: саме дружина народила дитину;2) презумпція батьківства: саме чоловік є батьком дитини, народженої його дружиною.
Студенти повинні знати, що сімейне законодавство України не передбачає різниці між дітьми, батьки яких перебувають у шлюбі між собою, та дітьми, народженими матір'ю, яка не перебуває у шлюбі. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, може відбуватися за спільною заявою матері та батька дитини (ст. 126 СК) або у судовому порядку (ст. 128 СК).
В окремих випадках може мати місце оспорювання батьківства, материнства, тобто невизнання особою реєстрації себе як батька (матери) дитини.
Сімейне законодавство визначає цілу низку особистих немайнових прав і обов’язків батьків і дітей: 1) обов’язок батьків забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я (ст. 143 СК); 2) обов’язок батьків зареєструвати народження дитини в державному органі РАЦС (ст. 144 СК); 3) обов’язок визначити прізвище, ім’я, по батькові дитини; 4) права та обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини (ст. ст. 150, 151, 152 СК).
Слід звернути увагу студентів, що особисті немайнові права батьків є невідчужуваними, але у випадку їх негідного здійснення або невиконання батьківських обов’язків існує можливість позбавлення батьківських прав. Рішення про позбавлення батьківських прав приймається виключно судом, тому такі заходи по відношенню до батьків є крайньою мірою, оскільки вони несуть негативні наслідки не лише для матері та батька, а й для дитини.
Зокрема, законодавець визначає наступні підстави позбавлення батьківських прав (ст. 164 СК України): 1) відмова без поважних причин забрати свою дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я і відсутність проявом шести місяців щодо неї батьківського піклування; 2) ухилення від виконання батьками своїх обов'язків щодо виховання дитини; 3) жорстоке поводження з дітьми; 4) хронічний алкоголізм або наркоманія батьків; 5) експлуатація дитини, примушення її до жебракування або бродяжництва; 6) засудження батьків за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Студенти повинні знати, що позбавлення батьківських прав терміном не обмежене. Це не означає, що воно має необоротний характер. СК допускає відновлення в батьківських правах, якщо цього вимагають інтереси дітей і якщо діти не усиновлені.
Окрему групу сімейних правовідносин становлять майнові правовідносини батьків та дітей. У сімейно-правовій літературі вони поділяються на дві групи: 1) правовідносини з приводу майна; 2) аліментні правовідносини.
Утримання дитини є обов’язком її батьків. При цьому батьки несуть рівні аліментні обов’язки щодо утримання дитини, з цього випливає, що виплачувані одним з батьків аліменти мають складати лише половину суми, що має витрачатися на утримання дитини.
Обов’язок батьків щодо утримання дитини виникає з моменту її народження та триває до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК), крім винятків, передбачених законом.
Стаття 181 СК передбачає наступні способи стягнення аліментів:добровільний і примусовий. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину, відповідно до ч.2 ст. 182 СК, не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (встановлюється на кожен рік у Державному бюджеті України), за винятком випадків, визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів у твердій грошовій сумі може визначатися судом, у випадку, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі. В цьому випадку розмір аліментів підлягає індексації (ст. 184 СК). Слід зазначити, що СК не встановлює максимальний розмір аліментів, а лише мінімальний.
Батьки також можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби (ст. 188 СК).
Запитання та завдання для самоконтролю
1. Які права та обов’язки матері, батька і дитини Ви знаєте?
2. Як визначається походження дитини, батьки якої перебувають у шлюбі?
3. Як визначається походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі?
4. Розкрийте сутність обов’язку щодо утримання.
Задачі
Задача №1
Перебуваючи у шлюбі з Я., К. народила сина. Через вісімнадцять років Я. і К. розлучилися (Я. сімнадцять років не проживав з нею) і К. звернулася з позовом до С. про визнання батьківства. А саме, у своєму позові К просила визнати батьком дитини С для чого звернулася до суду з клопотання про призначення судово-генетичної експертизи.
С. своє батьківство заперечував, посилаючись на легку поведінку К. і від відповідного дослідження категорично відмовився. Суд у задоволенні позовних вимог відмовив, оскільки на момент звернення К. до суду, син К. досяг повноліття.
Проаналізуйте ситуацію. Чи підлягає позов К. задоволенню. Якщо так/ні, то з яких підстав. Чи має право С. відмовитися від участі у судово-генетичній експертизі?
Задача №2
М., перебуваючи у шлюбі народила доньку. Через 2 роки вона розлучилася зі своїм чоловіком – Д. і уклала шлюб з С. Оскільки С. бажав удочерити доньку М., остання звернулася до суду з позовом про виключення запису про Д. як батька дитини з актового запису про народження дитини.
Чи підлягає позов М. задоволенню?
Задача №3
К. зареєстрував шлюб з О., яка народила дитину, не перебуваючи у шлюбі з її батьком. З метою зміцнення сім’ї К. надав згоду на реєстрацію себе батьком дитини, хоча знав, що не є ним. Через певний час шлюб між ними було розірвано.
К. звернувся до суду з позовом про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.
Чи підлягає позов задоволенню?
Задача № 4
Гаврило працював у системі Міністерства з надзвичайних ситуацій. За час тривалого відрядження, в якому він одержав тяжку травму і від якої незабаром помер, його дружина завагітніла і народила сина. Дитина народилася за місяць до смерті Гаврила. Щоб зайвий раз не травмувати хворого, батьки його про це не повідомили. Після смерті Гаврила залишилася велика спадщина. Заповіту спадкодавець не залишив.
Хто має бути спадкоємцями за законом при умові, що власних дітей у Гаврила не було, але Гаврило був записаний батьком дитини, яку дружина народила від іншого чоловіка?
Задача № 5
17-річна Клара взяла шлюб із Роландом, якому було 22 роки. На момент одруження вона працюва¬ла прибиральницею у лікарні. У зв'язку із одруженням батько Клари заявив їй, що більше не зобов'язаний її утримувати, оскільки, по-перше, вона вже повністю дієздатна, а по-друге, нехай про неї дбає чоловік як глава сім'ї.
Дайте юридичний аналіз ситуації.
Нормативно-правові акти і матеріали судової практики
[4], [5], [11], [14], [15], [19], [26-29] , [31], [32], [36].
Спеціальна література
[43], [44], [46], [49], [51], [52], [55-60], [63].