Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник Ремех.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
890.37 Кб
Скачать

2) Що таке правова держава

З розвитком людської цивілізації уявлення про державу як «варварське», примусово-репресивне утворення поступилися місцем розумінню її як демократичної і гуманної організації політичної влади, заснованої на верховенстві права.

Правова держава – це та, що побудована на правових засадах, визнає і здійснює вимоги права у всіх сферах суспільного життя, обмежує свою діяльність відповідно до правових законів.

Прослушать

На латинице

Оценить перевод

 

Можливо, вас здивувало словосполучення «правові закони», адже ви вже знаєте, що закон – це зовнішня форма вираження права, офіційний спосіб закріплення його норм. Тому ви можете припустити, що всі закони так чи інакше є «правовими». Утім слово «право» в українській мові багатозначиме, і в словосполученні «правовий закон» уживається у розумінні «права людини» як її можливості. Отже, правовою державою може вважатися лише та, яка визнає людину, її права і свободи своїм найвищим пріоритетом й реалізує це у своїй практичній діяльності.

Узагальнюючи критерії, представлені в науковій літературі як характеристики правової держави, вони можуть бути зведені до таких основних: панування права в суспільному і політичному житті; непорушність природних прав і свобод людини, їх гарантованість та реальність здійснення; взаємна відповідальність держави і особи; принцип поділу влади.

Давайте розберемося в них детальніше. Панування права (принцип верховенства права передбачає: 1) правову організацію державної влади, тобто створення і формування всіх державних структур строго на основі законів; 2) правовий характер прийнятих законів, інакше кажучи, вони за своїм змістом повинні бути справедливими, ґрунтуватися на природних, невідчужуваних правах і свободах людини; 3) зв'язаність держави нею же створеними законами, самообмеження держави законом, встановлення правом рамок для діяльності держави та її органів.

Непорушність природних прав і свобод людини є визнання і реальне забезпечення рівності всіх людей як суб'єктів правових відносин перед законом - усі повинні мати рівну правосуб'єктністю, рівні можливостями для досягнення будь-яких законних цілей. Крім того, держава повинна не тільки визнавати, але й гарантувати природні права і свободи людини, як то право на життя, на повагу до людської гідності, недоторканність житла, особи, свободу пересування, свободу світогляду та віросповідання та ін.

Взаємна відповідальність держави й особи означає, що вони у своїх відносинах виступають рівними партнерами і мають взаємні права й обов'язки. Держава має право не тільки вимагати від людини виконання встановлених законом обов'язків, а й сама несе перед нею певні обов'язки.

Здійснення державної влади за принципом поділу на законодавчу, виконавчу, судову передбачає самостійне функціонування законодавчої, виконавчої і судової влади. Для того, щоб жодна з гілок влади не змогла узурпувати владу в державі, існує система стримувань і противаг. Однак поділ влади не є абсолютним - державна влада єдина, верховенна й неподільна, вона лиш поділяється функціонально - гілки влади діють погоджено на основі загальних принципів.

У науковій та навчальній літературі вам можуть зустрітися й інші ознаки правової держави як то підконтрольність держави суспільству, високий рівень правової культури громадян, ефективна правоохоронна система тощо.

Отже, правовою державою може бути визнана тільки така організація політичної влади в країні, яка заснована на верховенстві гуманного, справедливого закону, діє строго у визначених законом межах, забезпечує соціальний і правовий захист своїх громадян. У сучасній юридичній науці правова держава вважається своєрідним ідеалом, найкращою формою державного життя, до якого прагнуть демократичні суспільства.