Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник Ремех.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
890.37 Кб
Скачать

Проблема друга: Як пов’язані правова держава, соціальна держава, громадянське суспільство

1) Як виникла і розвивалась ідея правової держави 2) Що таке правова держава 3) Чому забезпечення прав і свобод людини є основною ознакою правової держави 4) Які ознаки правової держави відображені в Конституції України 5) Що таке громадянське суспільство 6) Яку державу називають соціальною 7) Якими є шляхи формування громадянського суспільства і становлення правової держави в Україні

У правовій державі владі поставлено певні межі,

які вона не повинна і не може переступити.

Відмежування влади в правовій державі створене

визнанням за особою невід’ємних, непорушних,

недоторканних, невідчужуваних прав.

Б.Кістяківський

Розпочніть обміркування проблеми з…

Спробуйте пояснити чільні поняття, винесені в назву теми – громадянське суспільство; правова держава. Обговоріть записані вами пояснення/визначення у колі й порівняйте, чи однаково ви та ваші однокласники розуміють указані поняття.Обсудите и сравните, одинаково ли вы поняли значение этих слов. Знайдіть спільне у визначеннях та запишіть їх на дошці чи у зошиті.

Дізнайтеся про…

1) Як виникла і розвивалась ідея правової держави

Напевне, з шкільних курсів правознавства вам відомо, що держава - це політична організація особливої ​​суверенної публічної влади, яка виражає і захищає загальні інтереси різних соціальних груп, а також забезпечує виконання спільних справ, що випливають з природи суспільства.

Коли ж говорять «правова держава», то мають на увазі особливу модель держави, соціальний ідеал, якого прагнуть досягти демократичні держави світу.

Ідея правової держави має давню історію. Уже древні мислителі намагалися описати розумну, справедливу організацію суспільства та державної влади. Ідею єдності влади і права розвивав грецький мислитель і державний діяч Солон (УI ст. до н.е.). Держава, за Солона, потребує передусім законного порядку, оскільки беззаконня являє собою найбільше зло для суспільства. Значення розумних і справедливих законів підкреслював також видатний філософ античності Платон (427 - 347 рр. до н.е.). А основоположник античної політичної науки Аристотель (384 - 322 рр. до н.е.) обстоював ідею панування права і правової законності, ідею права як критерію справедливості.

Вагомий внесок у розробку теорії правової держави вніс німецький філософ Іммануїл Кант (1724 - 1804 рр.). Спираючись на теорію природних, невід'ємних прав людини, Кант обґрунтував необхідність для держави спиратися на право й орієнтуватися на нього у своїй діяльності. При цьому право він трактував як справедливість, втілену в законах держави, як забезпечені державою природні права і свободи людини. Правова держава, в розумінні І.Канта, є ідеальною теоретичною моделлю, якою слід керуватися в практиці державно-правовому житті.

Інший німецький мислитель - Г. Гегель (1770 - 1831 рр.) розглядав правову державу як втілення свободи, як вище право. Він розрізняв право і закон й визнавав, що можуть існувати протиправні, антиправові закони. Проте він виходив з того, що право за своєю природою розумне, тому держава, ухвалюючи закони, має орієнтуватися на право як ідею свободи і справедливості, як «царство реалізованої свободи».

Уперше термін «правова держава» було вжито німецькими вченими К.Т. Велькером (1813), І.Х. Фрайхер фон Аретином (1824). Створення юридично завершеного поняття «правова держава» пов'язують з ім'ям німецького державознавця Роберта фон Моля. У 1829 р. він навів визначення правової держави як конституційної держави, що має ґрунтуватися на закріпленні в конституції прав і свобод громадян, на забезпеченні судового захисту особи.

Отже, історично правова держава — це конституційна держава. Вона виникає як реакція на абсолютну монархію, як вимога обмеження діяльності центральних державних органів відповідними загальними правовими актами, сформульованими представницькими органами.

Теорія правової держави поширилася на країни Західної Європи, Північної Америки, розвиваючись і збагачуючись протягом десятиліть. На домінуючу перетворюється ідея про те, що в правовій державі відносини між людьми і державою регулюються нормами, які встановлюють порядок і виключають безвладдя і застосування насильства. Це означає, що піддані, які раніш мали лише обов'язки, перетворюються на громадян, наділених, крім обов'язків, певними, встановленими законом, правами. Основною метою правової держави вважається забезпечення свободи громадян, свободи ініціативи, підприємництва і розвитку

У Росії ідея правової держави набула розвитку з XIX ст. Але вже у другій половині XVIII ст. професор права Московського університету С.Десницький та вчений й дипломат В.Малицький у своїх працях засуджували кріпацтво, обстоювали рівність прав усіх людей і націй, принцип верховенства права. Відомий філософ В.Соловйов вбачав у праві поєднання інтересів «особистої свободи і загального блага», що є необхідною умовою для подолання зла.

Глибокі теоретичні розробки питань становлення правової держави на початку XX ст. належать українським ученим-юристам Б.Кістяківському і С.Котляревському. Наприклад, в опублікованій після революції 1905 р. статті Б.Кістяківського «На захист права» (збірник «Вєхи»), автор виступає прибічником непорушності права й застерігає інтелігенцію щодо непередбачуваних наслідків боротьби проти «деспотизму» закону. Професор державного права С.Котляревський у своїх працях теж обґрунтував значення пріоритету права для блага країни й у міждержавних відносинах. Він у своїй статті «Оздоровлення» зазначав, що «культ сваволі і класової ненависті» обумовлює катастрофу держави.

Екскурс в історію становлення ідеї правової держави можна продовжувати ще і ще. Зазначимо лишень, що в Радянському Союзі правова держава проголошувалась суто «буржуазною», адже вона визнавалась несумісною як з диктатурою пролетаріату, так і з визначенням держави як інструменту панування одного класу над іншим. Лише з другої половини 80-х років ХХ ст. ідея правової держави почала відроджуватися й активно розроблятися науковцями в Україні.