9. Сутність традиційних прийомів економічного аналізу

Традиційні прийоми, які часто використовують для аналізу різних об'єктів, є найпростішими. До них належать: деталізація показників, порівняння, групування, відносні й середні величини, показники варіації, елементарні прийоми оброблення динамічних рядів, балансовий, табличний і графічний прийоми.

Деталізація показників — це розкладання узагальнюючого показника на складові частини та вивчення впливу кожної з них на загальний результаті. Прийом деталізації забезпечує виявлення та вимірювання позитивного та негативного впливів окремих складових узагальнюючого показника, з'ясування причин й оцінку наслідків встановлених відхилень. У практиці економічного аналізу явища, процеси і показники, які їх характеризують, деталізують за кількома основними напрямами: структурними одиницями (наприклад, дільниця, цех, підприємство); часовим періодом (зміна, доба, декада, місяць, квартал, рік); структурними елементами (наприклад, у складі операційних витрат виділяють статті калькулювання і економічні елементи). Можливе як індивідуальне використання кожного з напрямів деталізації, так і їх комбінування.

Порівняння — зіставлення аналітичних показників з метою визначення загальних і специфічних ознак економічних явищ, тенденцій і закономірностей їх розвитку. Застосовують такі види порівнянь числових даних:

а) порівняння фактичних даних з плановими. Результатом такого порівняння є визначення відсотка виконання плану;

б) порівняння показників в динаміці з метою виявлення тенденцій і закономірностей в розвитку економічного явища;

в) порівняння показників конкретного підприємства із середніми значеннями по галузі;

г) порівняння показників діяльності підприємства, що вивчається з відповідними показниками підприємств конкурентів;

д) порівняння паралельних динамічних рядів для вивчення взаємозв'язку досліджуваних показників;

е) порівняння результатів різних управлінських рішень з метою вибору оптимального рішення;

є) порівняння результатів діяльності до і після прийняття управлінсь­ких рішень з метою визначення їх ефективності.

Використання прийому порівняння до економічних явищ дає змогу провести горизонтальний, вертикальний, трендовий, а також одновимірний і багатовимірний аналізи.

Горизонтальний порівняльний аналіз застосовується для визначення абсолютних і відносних відхилень фактичного рівня досліджуваного пока­зника від базового.

Вертикальний застосовується для вивчення структури економічних явищ і процесів шляхом розрахунку питомої ваги окремих елементів явища або процесу.

Трендовий аналіз використовується при вивченні відносних темпів росту і приросту показників за ряд років, до рівня базового року, тобто при дослідженні рядів динаміки.

При одновимірному аналізі порівнюється один або кілька показників одного об'єкта або кілька об'єктів по одному показнику.

При багатовимірному аналізі проводиться порівняння результатів діяльності кількох підприємств за кількома показниками. Багатовимірний аналіз використовується для визначення рейтингу кожного підприємства в сукупності підприємств.

Обов'язковою умовою проведення порівняльного аналізу є забезпечення порівнянності показників, яка базується на:

єдності об'ємних, вартісних, якісних, структурних показників;

єдності періодів часу, за які проводиться порівняння;

адекватність умов виробництва;

4) єдність методики розрахунку показників (використання однакових підходів щодо визначення показників).

Спосіб аналітичного групування — зведення економічних показників в однорідні групи за певними ознаками з метою систематизації матеріалу для аналітичного опрацювання. Групування є важливою підготовчою стадією для поглиб­леного аналізу отриманої інформації передбачає певну класифікацію явищ і процесів, а також причин і факторів, що їх обумовили.

Вимоги до групування:

вплив найбільш суттєвих ознак групування визначається на основі попереднього аналізу сутності економічних явищ, що групуються;

- ознака групування має бути основною.

Результатом групування є побудова таблиць, в основі яких лежить один фактор (просте групування) або кілька факторів (комбіноване групування.).

Відносні величини. Економічні явища, які вивчаються, мають певну кількісну визначеність, виражену в абсолютних чи відносних величинах. Абсолютні величини характеризують кількісні розміри явища в натураль­них вимірниках (метри, тонни, тисячі гривень тощо). Відносні показники відображають співвідношення величини певного явища з величиною іншого чи з величиною цього ж явища, розрахованою за інший час або для іншого об’єкта. Відносні величини розраховують як відношення одного показника до іншого, обраного за базу порівняння. В економічному аналізі використовують різні види відносних величин: динаміки, виконання плано­вих завдань, структури, координації, інтенсивності. Відносні величині здебільшого обчислюють у коефіцієнтах чи у відсотках.

Середні величини. Середні величини розраховують для відображення загальної характеристики явища. Середньою величиною називають уза­гальнену характеристику сукупності однорідних явищ за будь-яким показ­ником, яка показує рівень ознаки в розрахунку на одиницю сукупності.

В економічному аналізі найчастіше використовують такі види середніх величин: середня арифметична (проста і зважена), середня хронологічна, середня геометрична, середня квадратична, середня гармонійна (проста і зважена).

Балансовий спосіб. Він може використовуватись в якості як основного, так і допоміжного способу аналізу господарської діяльності. В якості основного балансовий метод застосовується при вивченні показників, якіхарактеризують забезпеченість підприємства сировиною, матеріалами, товарами, при аналізі бухгалтерського балансу. Як допоміжний балансовий спосіб використовується для перевірки результатів впливу факторів на сукупний результативний показник.

Якщо сума впливу факторів на результативний показник рівна відхи­ленню результативного показника від базового значення, то це означає, що розрахунки вірні. Відсутність рівності свідчить, що ми врахували не всі фактори або помилились в розрахунках.

Балансовий спосіб використовується і для визначення розміру впливу окремих факторів на зміну результативного показника, якщо відомий вплив усіх інших факторів.

Графічний спосіб. Графік - це масштабне зображення показників за допомогою геометричних фігур. Графічний спосіб не має в аналізі самостійного значення, а використовується для ілюстрації змін в динаміці показників, структурних зрушень і для інших видів порівняння.