32. Аналіз економічної обґрунтованості виробничої програми

Аналіз економічної ефективності передбачає оцінку альтернативних варіантів на основі їх вартості та результатів їх упровадження. Тоді, коли не можна вдатися до аналізу витрат та вигод через неможливість виміряти вигоди, звертаються до аналізу економічної ефективності. Для оцінки вартості ефективності переважно використовують два економічних критерії: економічність (той самий вихід при менших витратах) та ефективність (максимізація співвідношення між спожитим фактором та виходом). Метод економічної ефективності базується на припущенні, що альтернативні варіанти мають однакові або дуже схожі цілі та завдання, а з метою порівняння альтернатив застосовується єдиний показник виміру ефективності або інший показник. В ідеальних умовах аналіз економічної ефективності підкріплюється трьома іншими видами аналізу: (1) аналізом витрат та цілей (який допомагає встановити цілі та рівні надання послуг шляхом визначення характеру кривих витрат через співвідношення спожитого фактору та виходу); (2) порівнянням економічної ефективності для визначення найбільш ефективних програм та (3) аналізом обмежень витрат (який встановлює вартість послуг на рівні, нижчому за найбільш оптимальний.

Для проведення аналізу економічної ефективності щонайменше потрібно визначити обсяг витрат та результатів (реальних або умовно нарахованих) у розрізі альтернативних варіантів та визначити питомі витрати на кожну з альтернатив для визначення відношення витрат до ефективності.

33. Аналіз успіху виробництва продукції у натуральному та вартісному виражені

Обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках встановлюється на основі обсягу поставок:

,

де   – обсяг виробництва і-го виду продукції в натуральних одиницях;

 – обсяг поставок (обсяг продажів) і-го виду в натуральних одиницях;

 – запаси готової продукції на складі відповідно на початок і кінець планового періоду в натуральних одиницях.

Запаси готової продукції на початок планового періоду визначаються з їх фактичної величини на кінець звітного періоду. Величина запасу готової продукції на кінець планового періоду визначається виходячи із терміну зберігання продукції на складі і тривалості планового періоду, тобто:

,

де   – середній термін зберігання і-го виду продукції на складі, днів;

     Д – тривалість планового періоду, днів.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрізаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва.

Товарна продукція – це загальна вартість усіх видів готової продукції, робіт та послуг виробничого характеру, що буде підготовлена до реалізації. В обсяг товарної продукції включається готова продукція, послуги, ремонтні роботи, капітальний ремонт власного підприємства, напівфабрикати та запчастини на сторону, капітальне будівництво для непромислових господарств власного підприємства, роботи пов’язані з освоєнням нової техніки, тара, що не входять в гуртову ціну виробу.

Обсяг товарної продукції ( ) визначають за формулою:

,

де Ni – випуск продукції і-го виду в натуральних одиницях;

Ці – гуртова ціна підприємства одиниці виробу і-го виду, грн.;

n – кількість видів продукції, що виготовляється на підприємстві;

Р – вартість робіт та послуг на сторону, грн.