17. Показники економічного аналізу

В аналізі господарської діяльності можуть використовуватися:

1. Інтегральні показники. За їх допомогою дається оцінка двом, трьом і більшій кількості взаємозалежних показників, перш за все якісних. Інтегральний показник визначається добуванням корення (квадратного, кубічного…) з добутку цих показників, за формулою:

2. Показники тнмпу інтенсивності господарювання – характеризує ефективність використання економічного потенціалу (засобів праці, предметів праці і самої праці). Один з таких аналітичних показників, що характеризують рівень інтенсивності нрсподарювання.

3. Показник ефективності вироьництва – комплексно характеризує ефективність господарювання і є загальним показником, що відображає ефективність використання економічного потенціалу підприємств.

4. Показник нфективності праці. Для визначення ефективності трудової діяльності встановлюють приріст пролуктивності праці на кожну гривню збільшення середньої заробітної плати.

5. Інтегральний показник ефективності господарювання – необхідний для узагальнення оцінки ефективності господарювання.. Якщо показники ефективність виробництва, фінансової діяльності і праці можуть визначатись як в абсолютних, так і в відносних велечинах, то інтегральний показник ефективності використання економічного потенціалу оцінюється за темпами його зміни (порівняно з даними планів і в динаміці).

6. Показник продуктивності праці ПП.

ПП=ОП/Ч_ПВП

де: ОП – обсяг товарної продукції;

Ч_ПВП – чисельність промислово-вироьничого персоналу.

7. Показник оборотності оборотних коштів Ко – за коефіцієнтом оборотностф (квлькості оборотів) (Ко):

Ко=ВР/ОК

Де: ВР – виручка від реалізації продукції.

8. Показники фондовіддачі основних фондів ФВ

ФВ=ОП/ОФ

Де: ОФ – основні виробничі фонди.

Крім того, для оцінювання діяльності підприємств, чи для оцінювання темпів господарювання можуть використовуватись такі показники як:

Фінансовий результат від операційної діяльності (прибуток) – показник, що характеризує кінцевий результат операційної діяльності підприємства і розраховується шляхом додавання до валового прибутку інших операційних доходів і вилучення з нього адміністративних витрат, витрат на збут та ін операційних витрат.

Рентабельність капіталу (показник, який оцінює прибутковість капіталу, авансоаного у господарську діяльність і визначається як співвідношення фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування порівняльних цін і середньої вартості капіталу.

18. Інформаційне забезпечення економічного аналізу

Економічний аналіз – це проміжна ланка між збором інформації та безпосереднім прийняттям управлінських рішень. Саме тому ефективність аналізу багато в чому залежить від обсягу та якості інформації, що використовується при його проведенні.

Інформація – це впорядковане повідомлення про процеси і явища, які відбуваються у зовнішньому середовищі, сукупність певних знань, даних.

Будь-яке управління, у тому числі господарською діяльністю, передбачає прийняття рішень. Інформація слугує засобом процесів управління.

Економічна інформація – це сукупність відомостей про економічну діяльність підприємств та інших підрозділів народного господарства. Вона охоплює всі області їхньої господарської діяльності. Значна її частина пов’язана з процесом виробництва і може бути названа виробничою інформацією.

Економічна інформація включає планову, нормативну, облікову та звітну. Але аналіз не обмежується лише економічною інформацією. Він широко використовує також технічну, технологічну, юридичну та іншу інформацію, яку можна об’єднати під назвою “позаоблікова”. Уся інформація отримується з відповідних джерел.

До планових джерел інформації належать усі типи планів, які розробляються на підприємстві (перспективні, поточні, оперативні і т. ін.). До нормативних джерел – доведені підприємству вищестоящими організаціями норми витрат, розцінки, тарифні ставки, норми виробітку, законодавчо встановлені норми амортизаційних відрахувань, дані технічних паспортів, проектно-кошторисних документів.

Облікові джерела інформації – це всі дані, які містяться у документах бухгалтерського, оперативного, статистичного та податкового обліку. Провідна роль в інформаційному забезпеченні аналізу належить бухгалтерському обліку. Він найбільш повно відображає господарські явища, процеси та їхні результати.

Дані статистичного обліку містять кількісну характеристику масових явищ і процесів. Вони використовуються для поглибленого вивчення та осмислення взаємозв’язків, виявлення економічних закономірностей.

Оперативний облік сприяє швидкому забезпеченню аналізу необхідними даними (наприклад, про стан запасів, обсяги виробництва і т. ін.). Тим самим він створює умови для підвищення ефективності аналітичної роботи.

До звітних джерел інформації належать бухгалтерська, статистична та податкова звітність. Вона забезпечує аналіз узагальненими даними про результати господарської діяльності підприємства за визначений період часу.

Позаоблікові джерела інформації включають:

- обов’язкові для використання у господарській діяльності підприємства офіційні документи (закони, укази, постанови, накази вищестоящих органів, акти ревізій і перевірок і т. ін.);

- документи господарсько-правового характеру (договори, угоди, рішення судових органів, рекламації та претензії);

- рішення зборів акціонерів, засновників, трудового колективу;

- технічна і технологічна документація;

- матеріали спеціальних досліджень окремих операцій (хронометраж, фотографія і т. ін.);

- дані соціологічних опитувань та анкетування, усна інформація, отримана від членів колективу.

Уся інформація, що використовується при аналізі, повинна відповідати потребам аналізу (тобто забезпечувати дані саме за тими напрямами, які цікавлять аналітика на даний момент), об’єктивно відображати досліджувані явища та об’єкти, бути оперативною, єдиною (реєструвати явище чи господарський акт лише один раз), раціональною (вимагати мінімум затрат на збір, зберігання та використання даних).