Теми рефератів

1. Трактування людини у філософських концепціях минулого та сучасного.

2. Проблемність людського буття.

3. Потреба, інтерес, ціннісна орієнтація особистості.

4. Історичні типи взаємин людини і суспільства.

5. Проблема відчуження та його подолання в сучасному суспільстві.

6. Феномен конформізму і самовизначення особистості.

7. Сенс людського буття, його основні цінності.

Питання для самостійного вивчення

1. Основні концепції антропосоціогенезу.

2. Новоєвропейський раціоналізм про сутність людини. Просвітницький ідеал людини.

3. Питання "що таке людина" як центральне у філософії (Кант). Ідея історичності людського існування (Гегель). Людське буття як діалог "я" і "ти" (Фейєрбах).

4. Ірраціоналістичні концепції людини ("філософія життя", фрейдизм, екзистенціалізм).

5. Специфіка людського буття у філософській антропології (М.Шелер, А.Гелен).

6. Релігійно-філософське розуміння людини (М.Бердяєв, Т.де Шарден).

7. Діяльністні концепції людини (німецька класична філософія, марксизм, прагматизм).

семінар 3 – 2 години

Ключові поняття: буття, відображення, відчуття, генезис свідомості, дух, ідеальне, інтуїція, мислення, мова, самосвідомість, свідомість, свідоме, сприйняття, підсвідоме, несвідоме, форми суспільної свідомості, уявлення.

План

1. Свідомість як ідеальне буття та діяльне відображення.

2. Генезис свідомості.

3. Структури свiдомостi.

3.1. Змістовна: відчуття, уявлення, знання.

3.2. Функціональна: пізнання, оцінка, цiлепокладання, мотивація.

3.3. Рефлексивна: підсвідомість, свідомість,самосвiдомiсть.

3.4. Гносеологiчний вимір свiдомостi: емоції, відчуття, сприйняття.

4. Мислення.

4.1. Образне i понятійне мислення.

4.2. Iнтуїцiя, уява, творчість.

4.3. Мислення i мова.

5. Суспільна свiдомiсть: сутність, рівні, форми.

Теми рефератів

1. Свідомість як відображення оточуючого світу.

2. Етапи формування уявлення про світ

3. Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості.

4. Сутність свідомості і самосвідомості в контексті основних наукових концепцій.

5. Марксистське розуміння свідомості: за і проти.

6. Співвідношення біологічного та соціального у походженні свідомості.

7. Порівняльний досвід основних концепцій походження свідомості.

8. Свідомість, свобода, творчість.

9. Роль свідомого, несвідомого та підсвідомого у вченні З.Фрейда.

10. Роль підсвідомого у вченні Е.Фромма.

Питання для самостійного вивчення

1. Проблема свідомості у філософії Сходу.

2. Маркс і Фрейд про свідомість та позасвідоме: порівняльна характеристика.

3. Проблема свідомості у філософії постмодерну.

4. Суспільна свiдомiсть: рівні та форми суспільної свідомості.

5. Ґенеза філософських поглядів на свідомість у ХХ ст.

Тема 9. Проблема пізнання у філософії. Методологія наукового дослідження

Семінар – 2 години

Ключові поняття: абсолютна істина, агностицизм, відносна істина, віра, гносеологія, догматизм, думка, емпіричне знання, істина, конкретність істини, критерії істини, переконання, пізнання, раціоналізм, релятивізм, сенсуалізм, скептицизм, судження, теоретичне знання, чуттєве.

План

1. Природа і призначення процесу пізнання. Проблема пізнаваності світу.

2. Пізнання як процес відображення реальної дійсності: структура пізнавальної діяльності, суб'єкт і об'єкт пізнання.

3. Форми пізнання: чуттєвого досвіду та раціонального мислення; переднаукове, наукове та позанаукове; повсякденне, релігійне, художнє, філософське.

4. Поняття знання. Знання і думка, віра і переконання.

5. Поняття істини, її види, шляхи досягнення. Практика як рушійна сила пізнання і критерій істини, її абсолютний і відносний характер.

6. Специфіка наукового пізнання. Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання.

7. Форми і методи наукового пізнання. Особливості методів соціального дослідження.