54. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.

Нещодавно прийнятий Податковий кодекс України містить більш ніж значну кількість нововведень, серед яких - заміна податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів збором за першу реєстрацію транспортного засобу.

Відповідно до положень Кодексу, цей загальнодержавний збір справляється за першу реєстрацію в Україні транспортних засобів.

Перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше. Платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що відповідно до статті 232 Кодексу є об'єктами оподаткування.

З моменту набрання чинності Кодексом (тобто з 01.01.2011 р.) перелік об'єктів оподаткування збором дещо зміниться, порівняно з нині діючим, встановленим ЗУ "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (И 75/97-ВР від 18.02.97 р.). Так, окрім існуючих нині, до переліку потрапили:

- трактори на гусеничному ходу (код УКТ ЗЕД 8701 30) і мотоцикли незалежно від об'єму циліндру двигуна (код УКТ ЗЕД 871110);

- судна, зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або у Судновій книзі України;

- літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України або у Реєстрі державних повітряних суден України (крім літаків і вертольотів Збройних Сил України, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту населення, а також органів управління та сил цивільного захисту, що виконують завдання цивільного захисту). Водночас виключені з переліку об'єктів оподаткування мопеди та велосипеди з установленим двигуном незалежно від об'єму циліндра двигуна (код УКТ ЗЕД 8711 10).

Причепи і напівпричепи також не підлягатимуть оподаткуванню.

База оподаткування визначається окремо для кожного транспортного засобу:

- для колісних транспортних засобів (крім легкових авто, обладнаних електродвигуном) як і раніше - за об'ємом циліндрів двигуна в куб. сантиметрах;

- для легкових автомобілів, обладнаних електродвигуном, та для суден, обладнаних двигуном за потужністю двигуна в кВт;

- для суден, не обладнаних двигуном, - за довжиною корпусу судна в сантиметрах;

- для літаків, вертольотів - за максимальною злітною масою.

55. Плата за землю.

Користування землею в Україні є платним. Плата за землю стягується у виді земельного податку або орендної плати, розмір яких не залежить від господарської діяльності власників та користувачів землі або орендарів і визначається залежно від грошової оцінки земельних ділянок.

Платником плати за землю є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, якими можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи.

Платники сплачують податок на землю з дня виникнення права власності або права користування ділянкою, а у разі втрати платником цих прав податок сплачується за період фактичного перебування у нього ділянки в поточному році.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, що перебуває у власності або користуванні, у тому числі й орендованої. При цьому законодавець виділяє три категорії земель: землі сільськогосподарського користування, землі населених пунктів і землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони тощо. Стаття 79 Земельного кодексу України містить поняття земельної ділянки, як частини земної поверхні зі встановленими межами, певним місцем розташування і закріпленими щодо нього правами. Одиницею оподаткування відносно сільськогосподарських угідь є законодавчо закріплений один гектар орних земель, лугів, пасовищ, багаторічних насаджень.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю у формі земельного податку, а орендарі — у формі орендної плати.

Ставки земельного податку з одного гектара сільськогосподарських земель встановлюються у відсотках до їх грошової оцінки. Що стосується інших земельних ділянок, то ставки по них диференціюють і затверджують відповідні місцеві ради, виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання і місця розташування ділянки, але не вище, ніж удвічі від середніх ставок з урахуванням коефіцієнтів.

Пільги з цього податку можна поділити на три групи: За територіальною ознакою — поширюються на окрему територію (зона радіоактивного забруднення в результаті Чорнобильської катастрофи), За видимою ознакою — щодо певних видів земельних ділянок (заповідники), За суб"єктною ознакою — суб"єкт податку (інвалід I-II групи).