- •2. Фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядування: поняття, мста та правові основи.
- •3. Методи фінансової діяльності.
- •4. Принципи фінансової діяльності.
- •5. Повноваження органів публічної влади, що здійснюють фінансову діяльність.
- •6. Фінансова система України: поняття та структура.
- •7. Поняттяв, предмет та метод фінансового права.
- •8. Фінансове право як галузь та наука. Місце фінансового права в системі права України.
- •9. Джерела фінансового права.
- •10. Фінансово-правові норми: поняття, структура та види.
- •11. Фінансово-правові відносини, їх зміст та особливості. Підстави виникнення, зміни та припинення фінансових правовідносин.
- •12. Суб'єкти фінансового права та фінансових правовідносин: співвідношення понять.
- •13. Поняття та класифікація фінансового контролю. Фінансовий контроль як метод фінансової діяльності держави.
- •14.Форми та методи фінансового контролю.
- •15. Повноваження представницьких органів у сфері фінансового контролю.
- •16.Повноваження органів виконавчої влади у сферіфінансового контролю.
- •17.Спеціальні органи фінансового контролю та їх повноваження (загальна характеристика).
- •18. Бюджет як економіко-нравова категорія. Роль бюджету у фінансовому забезпеченні
- •19. Бюджетне право та бюджетні правовідносини.
- •20. Бюджетна система України та її структура. Зведені бюджети .
- •21. Принципи бюджетної системи.
- •22. Бюджетна класифікація, її структура та роль у забезпеченні принципу єдності бюджетної системи України.
- •23. Бюджетні повноваження держави та органів місцевого самоврядування.
- •24. Складові частини бюджету.
- •25.Склад доходів Державного бюджету згідно з Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України на поточний рік
- •26. Склад доходів місцевих бюджетів згідно з Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України на поточний рік.
- •27. Дефіцит та профіти бюджету. Джерела покриття дефіциту бюджету. Право на здійснення запозичень.
- •28. Правове регулювання міжбюджетних відносин.
- •29. Міжбюджетні трансферти.
- •31. Розпорядники бюджетних коштів та їх повноваження.
- •32. Виконання Державного бюджету за доходами та видатками.
- •33. Виконання місцевих бюджетів. Видатки та витрати бюджетів : співвідношення понять.
- •35.Бюджетний процес та його стадії
- •36. Порядок складання проекту Державного бюджету України.
- •37. Порядок розгляду та прийняття Державного бюджету України.
- •38. Порядок внесення змін до закону про Державний бюджет України.
- •39. Порядок складання проектів місцевих бюджетів, їх розгляд та затвердження.
- •40. Звіт про виконання бюджету, порядок його заслуховування та затвердження.
- •42. Підстави для призупинення бюджетних асигнувань. Відповідальність органів місцевого самоврядування за порушення бюджетного планування.
- •43. Поняття, система та правові засади публічних доходів.
- •44. Податкове право та податкові правовідносини.
- •45. Податки у системі обов'язкових платежів, їх особливості та функції.
- •46.Принципи оподаткування в Україні.
- •47. Юридичний склад податку.
- •48. Види обов'язкових платежів за законодавством України.
- •50. Оподаткування прибутку підприємств.
- •51. Акцизний податок.
- •52. Податок на доходи фізичних осіб.
- •53. Плата за користування надрам».
- •54. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.
- •55. Плата за землю.
- •56. Правове регулювання митних платежів
- •57. Спрощена система оподаткування за чинним законодавством.
- •58. Місцеві податки та збори.
- •59. Адміністрування податків: поняття та загальна характеристика стадій
- •61. Правове регулювання обліку платників податків - фізичних осіб.
- •62.Правове регулювання обліку платників податків - юридичних осіб.
- •63. Порядок визначення суми податкового зобов'язання. Підстави для застосування непрямого методу його визначення.
- •64.Апеляційне узгодження суми податкового зобовязання
- •65.Поняття державних та місцевих видатків
- •66. Бюджетне фінансування: поняття та принципи.
- •67. Поняття та порядок кошторисно-бюджетного фінансування.
- •68. Правові засади обов'язкового державного страхування.
- •69. Правовий статус Пенсійного фонду України, правові засади його формування.
- •70. Державний та муніципальний кредит. Правове регулювання державного боргу.
- •72. Банківська система України: поняття та структура.
- •73. Банківські об'єднання, їх статус та основні цілі.
- •74. Загальна характеристика правового статусу Національного банку України та його
- •75. Форми державного регулювання! банківської діяльності згідно з Законом України «Про банки і банківську діяльність».
- •76. Національний банк України як емісійний центр держави.
- •78.Особливості правового регулювання порядку створення та реєстрації банків.
- •79. Порядок ліцензування банківських операцій.
- •80. Публічно-правова складова інституту банківського рахунку.
- •82.Правові засади банківського контролю та нагляду.
- •83. Заходи впливу, що застосовуються Національним банком України за порушення комерційними банками вимог банківського законодавства.
- •84. Гроші як об'єкт правового регулювання. Національній валюта Українк» як єдиний законний платіжним засіб.
- •85. Грошова система та її структура.
- •86. Правові засади готівкового грошового обігу.
- •87. Безготівкові розрахунки у фінансово-правових відносинах.
- •88. Поняття, правові засади та принципи валютного регулювання.
- •89. Валютний контроль: поняття, мета, правове регулювання.
47. Юридичний склад податку.
До законів, які встановлюють податки і порядок їх справляння, будь-яка держава висуває особливі вимоги, встановлюючи елементи, які входять до механізму, що застосовується при справлянні податків (а для платників — при їх сплаті).
Елементи правового механізму податків поділяються на основні та додаткові. Елементи правового механізму податку необхідно знати для того, щоб визначити розмір і основні критерії податкового обов'язку, а також ті, які деталізують виконання, строки, порядок сплати. Якщо перші є основними елементами правового механізму - платник податку, об'єкт обкладання, ставка податку або збору, то до додаткових належать, предмет, база оподаткування, одиниця оподаткування, податкові пільги, строки і способи сплати податку, особливості податкового режиму та податкової звітності, вид бюджету або фонду, в які включаються надходження. Закон повинен чітко встановлювати права й обов'язки суб'єктів податкових правовідносин, а для цього в законі мають чітко визначатися: Суб'єкт податку - юридична або фізична особа, яка зобов'язана сплачувати податок. Крім обов'язку вносити кошти до бюджету або централізованого цільового фонду, платник зобов'язаний своєчасно подавати фінансовим органам звіти про одержані доходи, про сплату податків. Об'єкт - те, що підлягає оподаткуванню. У зв'язку з тим, що податковий закон обмежує право власності платника, він мусить чітко визначати підстави виникнення обов'язку сплати податку. Платник, читаючи закон про податок, виявляє підстави, на яких держава позбавляє його власності, тобто платник, знаючи, що він повинен сплатити податок, хоче бачити, за що саме він буде платити. Ставка податку - розмір податку на одиницю обкладання. Вона виражається у відсотках або у твердій сумі. Ст. 7 Закону України „Про систему оподаткування" визначає: ставки встановлюються ВРУ і органами місцевого самоврядування І не змінюються протягом року, якщо Інше не передбачено законодавством. Одиниця обкладання - частина податкового об'єкту, на який встановлюється ставка податку: 1 гривня, 1 м , гектар землі, потужність мотора, довжина судна. Строк сплати - твердо фіксована в законі дата внесення платежу до бюджету, за порушення якої неодмінно застосовується покарання - пеня. Пільги - (виняток із загальних правил) - повне або часткове звільнення від плати (наприклад, залежно від родинного стану). Змінюватися перелічені елементи можуть тільки в податкових законах. Згідно зі ст. 7 Закону України "Про систему оподаткування" зміна податкових ставок і механізм справляння податків І зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом "Про державний бюджет" на відповідний рік.
48. Види обов'язкових платежів за законодавством України.
В Україні установлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що установлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених Податковим Кодексом.
До загальнодержавних належать такі податки та збори: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб; податок на додану вартість; акцизний податок; податок на транспортні засоби; екологічний податок; рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні; плата за користування надрами; плата за землю; збір за користування радіочастотним ресурсом України; збір за спеціальне використання води; збір за спеціальне використання лісових ресурсів; єдиний податок; фіксований сільськогосподарський податок; збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства; мито; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
Відносини, що пов'язані із установленням та справлянням мита, регулюються митним
законодавством, якщо інше не передбачено Податковим Кодексом.
Порядок зарахування загальнодержавних податків та зборів до Державного бюджету
України, місцевих бюджетів визначається бюджетним законодавством.
Установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом,
забороняється.
До місцевих податків належить: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. До місцевих зборів належать: збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності; збір за місця для паркування транспортних засобів; туристичний збір.
Місцеві ради обов'язково установлюють податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
49. Правове регулюванні! податку на додану вартість. Податок на додану вартість (ПДВ) є непрямим податком, який є часткою новоствореної вартості, входить до ціни реалізації товарів (робіт, послуг) і сплачується споживачем до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг. ПДВ регулюється Податковим кодексом, для цілей оподаткування платником податку є: будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;і т.д.
