1.Поняття та класифікація фінансів. Відмінності між публічними та приватними фінансами

2.Фінансова діяльність держави та органів місцевого самофяцчтання: ганящ метатаправові основи

3.Методи фінансової діяльності

4.Принципи фінансової діяльності

5.Повноваження органів публічної влади, що здійснюють фінансову діяльність.

6.Фінансова система України: поняття та структура

7.Поняття, предмет та метод фінансового права.

8.Фінансове право як галузь та наука Місце фінансового права В системі права України.

9.Джерела фінансового права

10.Фінансово-правові норми: поняття, структура та види.

11.Фінансово-правові відносини, к зміст та особливості. Підстави виникнення, зміни та припинення фінансових правовідносин.

12.Суб'єкти фінансового права та фінансових правовідносин: співвідношення понять.

13.Поняття та класифікація фінансового контролю. Фінансовий контроль як метод фінансової діяльності держави.

14.Форми та методи фінансового контролю.

15.Повноваження представницьких органів у сфері фінансового контролю.

16.Повноваження органів виконавчої влади у сфері фінансового контролю.

17.Спеціальні органи фінансового контролю та їх повноваження (загальна характеристика).

18.Бюджет як економіко-правова категорія. Роль бюджету у фінансовому забезпеченні виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування.

19.Бюджетне право та бюджетні правовідносини.

20.Бюджетна система України та її структура. Зведені бюджети.

21.Принципи бюджетної системи.

22.Бюджетна класифікація, її структура та роль у забезпеченні принципу єдності бюджетної системи України.

23.Бюджетні повноваження держави та органів місцевого самоврядування.

24.Складові частини бюджету.

25.Склад доходів Державного бюджету згідно з Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України напоточний рік

26.Склад доходів місцевих бюджетів згідно з Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України на поточний рік.

27.Дефіцит та профіцит бюджету. Джерела покриття дефіциту' бюджету. Право на здійснення запозичень.

28. Правове регулювання міжбюджстних відносин.

29.Міжбкдаеші трансферти.

30. Бюджетний розпис та його значення дія виконання бюджетів.

31. Розпорядники бюджетних коштів та їх повноваження.

32 Виконання Державного бюджету за доходами та видатками.

33.Виконання місцевих бюджетів. Видатки та зі прати бюджетів: співвідношення понять.

34.Основні напрямки бюджетної політики, порядок їх прийняття та їх роль у формуванні бюджету.

35.Бюджетний процес та його стадії.

36.Порядок складання проекту Державного бюджету України.

37.Порядок розгляду та прийняття Державного бюджету України.

38.Порядок внесення змін до закону про Державний бюджет України.

39.Порядок складання проектів місцевих бюджетів, їх розгляд та затвердження.

40.Звіт про виконання бюджету, порядок його заслуховування та затвердження.

41.Бюджетні правопорушення: поняття та їх суб'єкти. Санкції, передбачені Бюджетним кодексом

України, що застосовуються до розпорядників бюджетних коштів за вчинення бюджетних

правопорушень.

42.Підстави для призупинення бюджетних асигнувань. Відповідальність органів місцевого

самоврядування за порушення бюджетного планування.

43.Поняття, система та правові засади публічних доходів.

44.Податкове право та податкові правовідносини,

45.Податки у системі обов'язкових платежів, їх особливості та функції.

46.Принципи оподаткування в Україні..

47.Юридичний склад податку.

48.Види обов'язкових платежів за законодавством України.

49.Правове регулювання податку на додану вартість.

50.Оподаткування прибутку підприємств.

51.Акцизний податок.

52.Податок на доходи фізичних осіб.

53.Плата за користування надрами.

54.Збір за першу реєстрацію транспортного засобу. 55.Плата за землю.

56.Правове регулювання мігших штоків

57.Спрощена система сщдаткування за чинним законедоством

58.Місцеві податки та збори.

59.Адміністрування податків: поняття та загальна характеристика стадій

60.Засоби забезпечення виконання податкового зобов'язання гшатниківподатків.

61.Правове регулювання обліку платників податків - фізичних осіб.

62.Правове регулювання обліку платників податків - юридичних осю.

63.Порядок визначення суми податкового зобов'язання. Підстави для застосування непрямого методу його визначення.

64.Апеляційне узгодження суми податкового зобов'язання.

63.Поняття державних і місцевих видатків.

64.Бюджетне фінансування: поняття та принципи.

65.Поняття та порядок кошторисно-бюджетного фінансування.

66.Правові засади обов'язкового державного страхування.

67.Правовий статус Пенсійного фонду України, правові засади його формування.

68.Державний та муніципальний кредит. Правове регулювання державного боргу.

69.Публічно-правові аспекти регулювання банківської діяльності.

70.Банківська система України: поняття та структура.

71.Банківські об'єднання, їх статус та основні цілі

72.Загальна характеристика правового статусу Національного банку України та його основні завдання.

75.Форми державного регулювання банківської діяльності згідно з Законом України «Про банки і

банківську діяльність».

76.Національний банк України як емісійний центр держави.

77.Характерні особливості правового статусу комерційного банку як структурного елементу банківської системи України.

78.Особливості правового регулювання порядку створення та реєстрації банків.

79.Порядок ліцензування банківських операцій.

80.Публічно-правова складова інституту банківського рахунку.

81.Правові гарантії захисту інтересів власників банківських рахунків.

82.Правові засади банківського контролю та нагляду.

83.Заходи впливу, що застосовуються Національним банком

України за; її порушення комерційними банками вимог банківського законодавства.

84.Гроші як об'єкт правового регулювання. Національна валюта України як єдиний законний платіжний засіб.

85.Грошова система та її структура.

86.Правові засади готівкового грошового обігу.

87.Безготівкові розрахунки у фінансовочіравових відносинах.

88.Поняття, правові засади та пріїнципи валіоіного регулювання

89.Валютний контроль: поняття, мета, правове регулювання.

90.Суб'єкти валютного контролю та їх контрольні повноваження.

1. Поняття та класифікація фінансів. Відмінності між публічними та припаї ними фінансами. Фінанси формують життєдіяльність суспільства, забезпечуючи реалізацію завдань і функцій держави в ціломуГЦе є досить складне, багатогранне суспільне явище, що характеризується різноманітними сутнісними ознаками й ({юрмами прояву.

В економічній літературі фінанси розглядаються як сукупність економічних відносин, пов'язаних з формуванням та використанням централізованих і децентралізованих грошових фондів. Окрім того, в теорії фінансів звертається увага на матеріальний зміст фінансів як фондів грошових коштів, які в сукупності є фінансовими ресурсами країниЗ.

У науці фінансового права під фінансами здебільшого розуміється система економічних відносин, пов'язаних із планомірним утворенням і розподілом публічних централізованих і децентралізованих фондів коштів, необхідних для функціонування держави й органів місцевого самоврядування та інших утворень, визнаних державою необхідним иЗ.

Фінанси - це не просто самі грошові кошти, але й відносини між різними суб'єктами з приводу утворення, розподілу й використання фондів грошових коштів. Вони є невід'ємною частиною грошових відносин. Роль і значення фінансів залежить від місця грошових відносин в економічних відносинах суспільства. Проте не всі грошові відносини виражають саме фінансові відносини. Адже фінанси відрізняються від грошей як за змістом, так і за функціями, які виконують. Гроші є всезагальним еквівалентом, через який вимірюються витрати праці виробників. Фінанси ж являють собою економічний інструмент розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) та національного доходу (НД). За допомогою фінансів здійснюється контроль за утворенням, розподілом і використанням грошових коштів. Призначення фінансів полягає в тому щоб через утворення й розподіл грошових фондів забезпечити потреби держави у цілому, а також здійснювати контроль за витрачанням фінансових ресурсів. Спочатку поняття "фінансів" розглядалося в аспекті формування н використання грошових фондів для забезпечення державних потреб. Пізніше сформувалося поняття "публічні фінанси", які включають як державні, так і місцеві фінанси.

Публічним фінансам притаманні такі ознаки: - грошовий характер відносин; - безповоротний характер платежів фізичними і юридичними особами до державних і місцевих централізованих фондів; - переважно примусова форма грошових відносин з фізичними і юридичними особами з боку державних органів влади й органів місцевого самоврядування (так органи влади у формі нормативно-правових актів встановлюють систему обов'язкових платежів та заходи впливу на суб'єктів відносин при порушенні встановленого порядку): - відносини перерозподілу вже розподіленого сукупного суспільного продукт}' в його грошовій формі*.

Публічні фінанси являють собою єдину категорію, що забезпечується унітарним устроєм держави, єдністю грошової системи, фінансової політики, єдністю державної і місцевої систем управління та регулювання фінансової системи країни.

Сутність фінансів більш детально розкривається через їх функції, які характеризують соціально-економічне призначення фінансів, їх роль у життєдіяльності суспільства й держави.

Виходячи із зазначеного вище, у матеріальному значенні фінанси можна визначити як сукупність грошових фондів, які використовуються для задоволення суспільних потреб і розвитку виробництва. Проте зміст фінансів як економічної і правової категорії розкривається не з тільки з точки зору їх кількісної сторони, а й змісту суспільних відносин, що виникають при функціонуванні цієї категорії. Отже, у процесуальному значенні фінанси - це економічні грошові відносини у сфері формування, розподілу й використання фондів грошових коштів, які відображають процес розподілу та перерозподілу ВВП і контроль за задоволенням суспільних потреб.

2. Фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядування: поняття, мста та правові основи.

Фінанси стають предметом фінансового права лише у взаємозв'язку з фінансовою діяльністю держави й місцевого самоврядування. Отримуючи нормативно-правове закріплення, відносини у сфері фінансової діяльності стають об'єктом дослідження юриспруденції. Однак предметом дослідження фінансового права як галузі права, науки, навчальної дисципліни є не всі фінанси, а лише ті фінансові відносини, в яких безпосередню участь бере держава й органи місцевого самоврядування.

Фінансова діяльність держави й органів місцевого самоврядування — це врегульований нормами права процес формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів коштів держави й місцевого самоврядування для забезпечення їх завдань і функцій та задоволення публічного інтересу.

До централізованих фондів коштів належать кошти, які перебувають у розпорядженні держави (державшій бюджет. Пенсійний фонд, фонди соціального страхування тощо) й органів місцевого самоврядування (місцеві бюджети) як суб'єктів публічно) влади та призначені для задоволення потреб держави або відповідного П територіального утворення. Такі грошові фонди використовуються для фінансування видатків держави й органів місцевого самоврядування у процесі виконання ними своїх завдань і функцій для задоволення суспільних потреб. До децентралізованих фондів коштів відносять грошові фонди підприємств, установ, організацій усіх форм власності, які створюються в різних галузях народного господарства. Такі кошти не використовуються безпосередньо органами влади для фінансування державних і місцевих видатків, проте вони активно обертаються у фінансовій системі держави, за рахунок їх формуються фінансові ресурси держави й місцевого самоврядування. Централізовані та децентралізовані <|юнди коштів становлять у сукупності фінансові ресурси усієї країни. Об'єктом фінансової діяльності є грошові відносини, що регулюють рух державних і місцевих грошових фондів на кожній стадії їхнього обігу. Адаое фінансова діяльність є певним процесом і охоплюється відповідними стадіями, які визначають особливості здійснення цієї діяльності:

1)стадія формування централізованих! децентралізованих грошових фондів держави й місцевого самоврядування;

2)стадія розподілу централізованих і децентралізованих грошових фондів держави й місцевого самоврядування;

3)стадія використання централізованих і децентралізованих грошових фондів держави й місцевого

самоврядування;

На всіх стадіях фінансової діяльності здійснюються фінансовий контроль за рухом коштів фондів. До суб'єктів, які здійснюють фінансову діяльність належать насамперед держава, інші територіальні утворення (Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, села, - селища, їх об'єднання), державні органи, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання усіх форм власності.

Мета й завдання фінансової діяльності можуть бути досягнуті лише тоді, коли здійснення фінансової діяльності буде грунтуватися на відповідних принципах, оскільки термін "принцип" походить від лат. слова "ргіпсірішп", що означає "основа, початок", тобто те, що лежить в основі певної сутності фактів, теорії, науки. Принципи фінансової діяльності гарантують безперервність та послідовність нормотворчого процесу, забезпечують взаємозв'язок фінансового законодавства й фінансової політики.