3. Система органів і правова основа державного регулювання цін

Основними нормативно-правовими актами, які визначають засади державного регулювання цін в Україні є Господарський кодекс України (ст. 189-192 (2003 р.)), Закони України "Про ціни і ціноутворення", Постанова КМ України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін і тарифів", а також спеціальні рішення парламенту, укази президента та постанови уряду, які доповнюють та конкретизують зазначені документи.

Ці закони визначають основні правила і засади формування цін, регламентують порядок здійснення контролю за цінами, відповідальність за порушення у галузі ціноутворення, права та обов'язки органів виконавчої влади у сфері ціноутворення і цінової політики.

Зокрема, у Господарському кодексі України визначено, що "ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання".

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається у договорі у гривнях.

Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні ціп або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Під час експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовують контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін й умов світового ринку та індикативних цін.

* Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарю­вання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

* Державні фіксовані та регульовані ціни встановлюють на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ре­сурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України. Відповідно до закону державні ціни встановлюються також на продукцію (послуги) суб'єктів господарювання - природних монополістів. Переліки видів продукції (послуг) зазначених суб'єктів затверджує Кабінет Міністрів України. Державні ціни встановлюють також на імпортні товари, придбані за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом може бути передбачено встановлення комунальних цін на продукцію та послуги, виробництво яких здійснюється комунальними підприємствами.

Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих дер­жавних та комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін.

Реалізацією цінової політики в Україні займаються:

- на загальнодержавному рівні - Міністерство економіки України, Антимонопольний комітет;

- на регіональному рівні - управління з питань цінової політики місцевих державних адміністрацій;

- на відомчому рівні - міністерства і відомства.

Функції Міністерства економіки в галузі цінової політики і ціноутворення полягають у:

- сформуванні та реалізації цінової політики у країні;

- аналізі та прогнозуванні динаміки цін і тарифів;

- розробці пропозицій щодо регулювання цін та стримування інфляції;

- здійсненні методологічного керівництва діяльністю органів управління різного рівня щодо питань ціноутворення й управління цінами;

- встановлення цін на природний газ для виробників і постачальників, тарифів на його транспортування територією України та роздрібних цін для населення.