Загальні заходи попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих:

1. Виключення шкідливих речовин з технологічних процесів, заміна шкідливих речовин на менше шкідливі (метиловий спирт – на інші спирти, органічні розчинники для знежирювання – миючими розчинами на основі води)

2. Удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосування замкнутих технологічних циклів, неперервних технологічних процесів)

3. Автоматизація і дистанційне управління технологічними процесами, що виключає безпосередній контакт працюючих із шкідливими речовинами.

4. Герметизація виробничого устаткування, використання місцевої вентиляції.

5. Нормальне функціонування систем опалення, загально обмінної вентиляції, кондиціонування повітря, очистка викидів в атмосферу.

6. Попередні та періодичні огляди працівників, які працюють із шкідливими умовами, профілактичне харчування, дотримання правил особистої гігієни.

7. Контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі.

8. Використання засобів індивідуального захисту.

4. Освітлення: природне та штучне.

Серед чинників зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світлу відводиться провідна роль. Майже 90% всієї інформації про довкілля людина отримує через органи зору.

Світло впливає не лише на функцію зору, але, і на діяльність організму в цілому і посилюється поглинання кисню і виділення вуглекислого газу.

Недостатня або надмірна освітленість, нерівномірне освітлення поля зору призводить до зниження продуктивності праці. При цьому зростає потенційна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. Надмірна яскравість джерел світла може спричинити головний біль, різь в очах, розлад гостроти зору, тимчасові засліплення.

Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників відносяться: світловий потік, сила світла, яскравість і освітленість. До основних якісних показників зорових умов роботи: фон, контраст між об’єктом і фоном, видимість.

Для створення сприятливих умов зорової роботи, які виключають швидку втомлюваність очей, виникнення професійних захворювань, нещасних випадків, виробниче освітлення повинно відповідати вимогам:

• створювати освітленість робочої поверхні;

• не повинно бути засліплюючої дії;

• забезпечувати достатню рівномірність, та постійний рівень освітленості у виробничих приміщеннях;

• не створювати на робочій поверхні різких тіней;

• повинно бути достатнім для розрізнення деталей, контрасту поверхонь, що освітлюються;

• не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, теплові випромінювання, пожежо та вибухонебезпека світильників)

• повинно бути надійним та прости в експлуатації, економічним та естетичним.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, штучним, суміщеним (при якому недостатнє природне освітлення доповнюється штучним)

Природне освітлення – має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно сприятливо впливає на організм зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Природне світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв’язку з довкіллям.

Природному освітленню властиві недоліки:

• воно непостійне в різні періоди доби та року, в різну погоду;

• нерівномірно розподіляється по площі, виробничого приміщення;

• при незадовільній його організації може викликати засліплення органів зору.

Природне освітлення поділяється на: бокове (одно, двостороннє), що здійснюється через вікна у зовнішніх стінах, верхнє (здійснюється через ліхтарі, отвори в дахах), комбіноване – поєднання верхнього та бокового освітлення.

На рівень освітленості приміщення при природному освітлення приміщення при природному освітленні впливають наступні чинники: світловий клімат, ступніь чистоти скла вікон, пофарбованість стін, стелі приміщення, висота приміщення, наявність предметів, що заступають вікно зсередини і зовні будівлі. Природне освітлення є непостійним протягом дня.

Штучне освітлення може бути: загальним та комбінованим.

Загальним називають освітлення при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення (не нижче 2,5 м над підлогою) рівномірно або з урахуванням розміщення робочих місць (загальне локалізоване освітлення)

Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосовувати при роботах високої точності, а також якщо необхідно створити певний, або змінний в процесі роботи напрямок світла.

Місцеве освітлення – створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.

За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється:

- робоче - евакуаційне - чергове

- аварійне - охоронне

Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях, де недостатньо природного освітлення, а також освітлення приміщень в темний період доби. При організації штучного освітлення необхідно забезпечити сприятливі гігієнічні умови для зорової роботи і одночасно врахувати економічні показники.

Світильники – складаються із джерела світла (лампи) та освітлювальної арматури. Вона захищає джерело світла від пожежо-вибухонебезпечного, хімічно-активного середовища, механічних ушкоджень, пилу, бруду, атмосферних опадів.

Залежно від конструктивного виконання розрізняють світильники: відкриті, захищені, закриті, пилонепроникні, вологозахищені.

Світильники повинні бути з необхідним ступенем захисту від умов зовнішнього в місцях встановлення. Особливо жорсткі вимоги щодо цього стосуються світильників, які встановлюються у вибухо та пожежонебезпечних приміщеннях.