Національний університет державної податкової служби України

Індивідуальна робота

на тему «Проектування інтерфейсів ІС»

Виконав

студент групи КБ-12

Романюк Андрій

Ірпінь 2015

Індивідуальна (самостійна) робота

на тему

“Методології та технологіїстворення програмних продуктів ”

Пакет завданьвключає в себе завдання для перевіркитеоретичних знань з курсу “Технологія створення програмних продуктів”.

Оцінка контролю знаньстудентів – 16 – балів.

Зміст роботи

1. За вибраною темою сформувати теоретичний матеріал в розмірі, який достатній для розкриття суті проблеми і тестових завдань з посиланням на актуальні джерела(8 балів).

2. За теоретичним матеріалом вибраної теми сформувати 20 тестових питань з набором 5-6 відповідей, частина яких є вірною(8 балів).

3. Оформити в друкованому вигляді звіт (інтервал – 1, шрифт – TimesNewRoman, кегль – 12, об’ємом від 2 сторінок) про виконану роботу, який повинен містити:

• реквізити студента і місця навчання (на титульній сторінці);

• зміст;

• теоретичні відомості за темою індивідуальної роботи з фрагментуванням за заданим переліком питань;

• особливості функціонування;

• можливі екранні форми результатів функціонування;

• література (актуальна), включаючи посилання на Інтернет.

Примітка

1. Оформлена робота повинна бути представлена в електронному вигляді.

2. Вибір теми дослідження здійснюється відповідно до порядкового номера студента в журналі.

Звіт з роботи, який не відповідає всім вимогам до його змісту і оформлення буде відхилений.

Зміст

1. Вступ

2. Інтерфейс ІС

3. Види інтерфейсів

4. Класифікація інтерфейсів

5. Вимоги до інтерфейсів інформаційних систем

6. Ціль дизайну

7. Загальні принципи побудови

8. Види побудови інтерфейсі

9. Особливості реалізації інтерфейсу власного «Індивідуального проекту»

10. Висновок

Вступ

Актуальність:на етапі готової інформаційної системи зі всіма її структурами та наповненням постає проблема на експлуатаційному рівні . Ця проблема постає не тільки виконавця , але й замовнику, тому що потрібно представити продукт для кінцевого( зовнішнього) користувача. Для створення простого дизайну який буде включати легкість у використання та багатофункціональність одночасно. Тому потрібно ефективно та цілеспрямовано знаходити головні цілі у системі, щоб зовнішній користувач легко включався в роботу та міг користуватись продуктом без сторонньої допомоги. І зовнішній користувач був задоволений у швидкості та якості виконання поставленого перед ним завдання.

Мета : ознайомитись із проектуванням інтерфейсів інформаційної системи

Завдання:сформулювати ескізи до інтерфейсу власного наскрізного проекту «Вид траспорту»

Інтерфейс інформаційної системи

Інтерфейс інформаційної системи це сукупність технічних рішень забезпечує взаємодію між її окремими елементами. В даному курсі ми розглянемо, в основному, апаратні інтерфейси. Програмні, графічні та інші інтерфейси наводяться в інших курсах.

Види інтерфейсів

Інтерфейси інформаційних систем умовно можна розділити на 3 групи:

1) текстові (текст-орієнтовані),

2) змішані (псевдографічні),

3) графічні.

Як приклад текстових (текст-орієнтованих) інтерфейсів, наведемо інтерфейс командного рядка DOS або shell-інтерпретатор UNIX. Користувач взаємодіє за допомогою клавіатури, набираючи спеціальні команди. Для завдання різних опцій служать параметри. Система як відповідь на дії користувача видає повідомлення, або результат виконання введеної команди в текстовому вигляді. Курсор може мати вигляд миготливого прямокутника або рисочки, що позначає місце введення. В такому режимі можна одночасно взаємодіяти лише з однією програмою. Управляти взаємодією програм можна тільки з командного рядка, причому перевірити результат - після закінчення роботи.

У змішаних (псевдографічні) інтерфейсах розрізняють поняття "віконний" і "графічний" інтерфейси. Перший базується на принципі поділу реального вікна монітора (чи віртуального desktop'а набагато більшого розміру, ніж фізичний дисплей) на прямокутні області, всередині кожної з яких певна програма спрямовує свій висновок і звідки отримує команди.

Термін "графічний" означає використання віконного графічного інтерфейсу (кожне вікно відображає графічний інтерфейс); повноекранного режиму (виконується тільки одна програма, що здійснює висновок в графічному режимі). Тобто: віконний не обов'язково графічний, а графічний не завжди віконний.

Псевдографічні позначають інтерфейси, з графічними інтерфейсними елементами, наприклад кнопками, індикаторами процесу виконання, реалізованими за допомогою псевдографіки набору ANSI, наприклад, оболонка FAR. Псевдографічний інтерфейс можна віднести до проміжного між чисто командним інтерфейсом і графічним.

До графічних інтерфейсів відносять всі віконні графічні системи Windows, оболонки для UNIX - KDE, GNOM, CDE, X-Window, Photon з ОС QNX, Aqua з MacOS X. Графічними вони називаються тому, що всі елементи користувальницького інтерфейсу, як і самі дані в вікнах, відображаються в графічному режимі, за допомогою 256, 16-бітної або 32-бітної глибини колірного буфера. Це дозволяє сформувати привабливі з точки зору користувача вікна, кнопки, піктограми, повзунки, індикатори.

Поняття вікна - загальне для всіх цих систем. Вікно - прямокутна ділянка екрану, куди програма виводить свої дані і звідки отримує команди.

Інтерфейси АІС є, свого роду, "проекцією" інтерфейсів ОС користувача.

Інтерфейс повинен забезпечувати:

наочність відображення інформації; наближеність до природного мови, природним знаковим системам;

можливість відображення різної - як фактографічної, так і документальної інформації (тобто тексту і мультимедіа вмісту);

можливість роботи з максимально доступним безліччю джерел даних без втрати гнучкості, причому з умовою регулярності елементів управління; незалежність від архітектури системи та організації мережевих ресурсів.

Користувачі або споживачі інформації - це тваринний і рослинний світ, люди та технічні пристрої.

При цьому кінцевий користувач (англ. "Enduser") - це користувач, який не працює безпосередньо з системою, але застосовує результат її функціонування.

Інтерфейс користувача - це сукупність правил, методів та програмно-апаратних засобів, що забезпечують взаємодію користувача з комп'ютером. Користувальницький інтерфейс часто розуміють тільки як зовнішній вигляд програми. Насправді інтерфейс користувача включає в себе всі аспекти, що впливають на взаємодію користувача і системи.

Екран. В даний час сформувалися такі основні режими подання та управління інформацією на екрані, яким відповідають певні сценарії діалогу людина-ЕОМ:

• режим командного рядка;

• режим форматованого екрану;

• режим меню.