- •Тематичний план занять:
- •Тема заняття №1: «недостатність кровообігу. Класифікація. Серцева недостатність.»
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Основні стадії розвитку компенсаторної гіпертрофії серця за ф.З. Меєрсоном:
- •Перевірка кінцевого рівня знань: Тести з банку даних „Крок-1”
- •Ситуаційні задачі
- •3. Чоловік, 27 років, скаржиться на задишку, швидку втомлюваність під час ходи. Вважає себе хворим після перенесеного ревматизму, коли була встановлена недостатність мітральних клапанів.
- •4. Дівчина, 18 років, скаржиться на задишку, швидку втомлюваність при фізичному навантаженні. Вважає себе хворою з народження, коли був встановлений вроджений стеноз аортального отвору.
- •6. Хворий страждає на мітральний стеноз протягом 10 років. Під час обстеження встановлена серцева недостатність.
- •7. У хворого 25 років діагностовано ревматичний міокардит.
- •8. У хворого, 50 років, з недостатністю мітрального клапану виникла гіпертрофія лівого шлуночка серця.
- •9. Хворий з недостатністю мітрального клапану ввечері після роботи відмічає наявність набряків на нижніх кінцівках.
- •11. У пацієнта, який півтора місяця тому переніс інфаркт міокарда, діагностовано синдром Дреслера.
- •12. У хворого на 2-у добу після розвитку інфаркту міокарду відбулося різке падіння систолічного артеріального тиску до 60 мм.Рт.Ст. З тахікардією 140 уд/хв, задишкою, втратою свідомості.
- •Патофізіологія кровоносних судин
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Самостійна робота студентів
- •Перевірка кінцевого рівня знань: Тести з банку даних „Крок-1”
- •Ситуаційні задачі:
- •3. Студенти 3 курсу проводили експеримент на піддослідній тварині. В експерименті видалено одну нирку та накладено лігатуру на артерію іншої нирки.
- •4. Хворий, н., знаходився в кардіологічному відділенні на лікуванні. Внаслідок передозування вазодилятаторів у пацієнта артеріальний тиск знизився до 60/40 мм.Рт.Ст. І виник колапс.
- •5. Хвора, 18 років, скаржиться на загальну слабість, швидку втомлюваність, пригнічений настрій. Має астенічний тип конституції. Пульс - 68 уд/хв. Ат - 90/60 мм рт.Ст.
- •6. При критичному зниженні температури тіла в третьому періоді гарячки на фоні тахікардії ат становить: 80/60 мм рт.Ст.
- •7. В кардіологічне відділення надійшов хворий р., зі скаргами на головний біль, загальну слабкість. Ат до 200/100 мм ртст., пульс 96 уд/хв., межі серця розширені. В анамнезі: хвороба Іценко-Кушинга.
- •8. Чоловік, 63 років, знаходиться в кардіологічному відділенні лікарні з приводу повторного інфаркту міокарда. При обстеженні виявлено збільшення в крові ліпопротеїдів низької щільності.
- •Аритмії.
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Аритмія - це порушення основних електрофізіологічних властивостей міокарда, що веде до порушення часу виникнення і послідовності розповсюдження імпульсу збудження по різних його відділах.
- •Перевірка кінцевого рівня знань: Тести з банку даних „Крок-1”
- •Ситуаційні задачі.
- •3. Аналіз екг
- •Патофізіологія зовнішнього дихання. Дихальна недостатність.
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •6. Патогенетична класифікація порушень зовнішнього дихання
- •Самостійна робота студентів
- •Перевірка кінцевого рівня знань: Тести з банку даних „Крок-1”
- •2. До приймального відділення лікарні надійшов непритомний юнак з ознаками отруєння морфіном. Відзначається поверхневе та рідке дихання, яке обумовлене пригніченням дихального центру.
- •5. На профілактичний прийом до лікаря-стоматолога поступив хворий з вираженими ознаками дихальної недостатності. При опитуванні хворого було виявлено, що він протягом 10 років хворіє на пневмоконіоз.
- •Патологічні типи дихання, асфіксія, пневмоторакс».
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •1. Класифікація патологічних типів дихання.
- •2. Задишка – це патологічний тип дихання, який характеризується зміною частоти, глибини та ритму дихання і супроводжується відчуттям нестачі повітря.
- •Самостійна робота студентів
- •Перевірка кінцевого рівня знань: Тести з банку даних „Крок-1”
- •Ситуаційні задачі:
- •2. Хворий, 23 років, надійшов в лікарню з черепно-мозковою травмою у важкому стані. Дихання характеризується судорожним посиленням вдиху, який не припиняється, а потім переривається видихом.
- •3. Хворий був доставлений в лікарню в стані діабетичної коми. Дихає хворий шумно, після глибокого вдиху йде посилений видих.
- •6. На прийомі у стоматолога під час екстракції зуба частина твердих тканин потрапила у верхні дихальні шляхи (трахею).
- •Тема заняття №4: гіпоксія.
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Еталони відповідей для перевірки первинного рівня знань.
- •Перевірка кінцевого рівня знань: Тести з банку даних „Крок-1”
- •Ситуаційні задачі Задача №1.
- •2. До відділення реанімації доставлено хворого, у крові якого виявлено високий вміст сульфгемоглобіну.
- •3. У пацієнта з гострим інфарктом міокарда з'явилися ознаки гіпоксії - тахікардія, задишка, ціаноз.
- •4. Потерпілого доставили в лікарню з гаража, де він перебував у непритомному стані при працюючому моторі автомобіля. Попередній діагноз - отруєння чадним газом.
- •5. У члена високогірної експедиції на висоті 6 км виникло запаморочення, слабість. Альпініст знепритомнів, дихання зупинилося.
- •6. У хворого після перенесеного грипу виникло запалення серцевого м'яза - міокардит. Об'єктивно: задишка, тахікардія, ціаноз, які свідчать про розвиток гіпоксії.
- •7. Чоловік страждає на хсн за лівошлуночковим типом. При обстеженні виявлено цианоз, кашель із мокротинням, задишку, періодичні напади ядухи.
- •8.У хворого із незарощенням боталової протоки визначено такі показники артеріальної крові: киснева ємність - 15,6 об%, насичення гемоглобіну киснем - 82 %.
- •11. Судово-медичний експерт при розтині трупа 18-річної дівчини встановив, що смерть настала внаслідок отруєння ціаністим калієм.
- •12. Після марафонського бігу спортсмен почуває себе дуже стомленим. У нього діагностовано гіпоксію напруження.
- •15. У хворої під час нападу бронхіальної астми при вивченні газового складу крові виявлено наявність гіперкапнії, гіпоксії. Має місце газовий ацидоз.
- •16. З метою немедикаментозного лікування гіпертонічної хвороби був проведений курс дозованих гіпоксичних тренувань.
- •17.При проведенні рятувальних робіт з шахти на поверхню були винесені декілька шахтарів без свідомості. Видимих ознак пошкодження немає. В повітрі шахти великий вміст метану.
- •18. Чоловік прийняв ціаністий калій. Смерть наступила миттєво.
12. У хворого на 2-у добу після розвитку інфаркту міокарду відбулося різке падіння систолічного артеріального тиску до 60 мм.Рт.Ст. З тахікардією 140 уд/хв, задишкою, втратою свідомості.
1. Яке ускладнення інфаркту міокарду розвинулось у хворого?
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Вкажіть механізм розвитку даного ускладнення.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Принципи патогенетичної терапії.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тема заняття №2: «ПАТОФІЗІОЛОГІЯ КРОВОНОСНИХ СУДИН. АРИТМІЇ.».
Патофізіологія кровоносних судин
Актуальність теми.
Артеріальна гіпертензія відноситься до числа найбільш розповсюджених форм патології серцево-судинної системи. За даними ВООЗ, гіпертонічна хвороба зустрічається у 20-25% населення земної кулі. Артеріальна гіпертензія веде до розвитку атеросклерозу, порушень коронарного та мозкового кровообігу. Знання причин виникнення та механізмів розвитку даної патології буде сприяти розвитку клінічного мислення і вибору раціональних методів патогенетичного лікування даної патології.
Загальна мета заняття. Вивчити причини виникнення та механізми розвитку різних видів гіпертензій, гіпотензій та атеросклерозу.
Для цього необхідно (конкретні цілі):
Знати визначення поняття артеріальної гіпертензії, артеріальної гіпотензії; атеросклерозу.
Пояснювати сучасні теорії атеросклерозу.
Знати принципи класифікації артеріальної гіпертензії.
Мати поняття про механізми розвитку вторинних артеріальних гіпертензій.
Трактувати первинну артеріальну гіпертензію як мультифакторіальне захворювання.
Пояснювати роль нирок в патогенезі первинної та вторинної артеріальної гіпертензії.
Пояснювати причини та механізми розвитку артеріальної гіпотензії.
Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання - уміння.
Класифікація судин за Фолковим (нормальна фізіологія).
Регуляція кровообігу у судинах (нормальна фізіологія).
Механізми регуляції гемодинаміки (нормальна фізіологія).
Регуляція судинного тонусу (нормальна фізіологія).
Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:
1. В.І. Філімонов Нормальна фізіологія, К. "Здоров'я", 1994р., С.323-382.
2. Вільям Ф. Ганонг, Фізіологія людини, Л., 2002р., С. 518-544.
3. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова та ін. Гістологія людини К., "Книга плюс", 2003р., С. 241-259.
Перевірка первинного рівня знань.
Питання для перевірки первинного рівня знань:
Класифікація судин за Фолковим.
Показники артеріального тиску в нормі.
Назвіть причини виникнення порушень судинного тонусу.
Визначення поняття «артеріальна гіпертензія».
Назвіть види артеріальної гіпертензії.
Назвіть наслідки артеріальної гіпертензії.
Визначення поняття «артеріальна гіпотензія».
Назвіть види артеріальної гіпотензії.
Назвіть наслідки артеріальної гіпотензії.
Визначення поняття «атеросклероз».
Назвіть причини виникнення атеросклерозу.
Назвіть наслідки атеросклерозу.
Еталони відповідей на первинний рівень знань
1. Класифікація судин за Фолковим:
Компенсаційні судини - аорта і артерії еластичного типу.
Резистивні судини (судини опору) - артеріоли і венули, розташовані в пре-та посткапілярних ділянках судинного русла.
Судини обміну - капіляри і венули.
Ємнісні судини - переважно дрібні вени.
Судини перерозподілу - судини-сфінктери і артеріо-венозні шунти.
2. Артеріальний тиск - АТ - 100 – 120/70-80 мм.рт.ст. (17 – 20 років)
- 120 – 140 /80-90 мм.рт.ст. (21 – 60 років)
3. Психоемоційне перевантаження, надмірне споживання повареної солі, атеросклероз, патологія ендокринної системи, захворювання нирок, порушення водно-електролітного обміну, пухлини наднирників, ураження серця і судин, захворювання нервової системи.
4. Артеріальна гіпертензія-це підвищення систолічного тиску більше 120мм.рт.ст. та діастолічного більше 80мм.рт.ст.
5. Первинна (есенціальна), вторинна (симптоматична).
6. Гіпертонічний криз, крововиливи, інсульт.
7. Артеріальна гіпотензія - це зниження систолічного тиску нижче 100мм.рт.ст. та діастолічного нижче 60мм.рт.ст.
8. Первинна (нейроциркуляторна), вторинна (симптоматична).
9. Колапс, ішемія органів і тканин.
10. Атеросклероз – це ураження судинної стінки, які проявляються в відкладанні ліпідів, елементів крові, кальцію та сполучної тканини в її внутрішній оболонці.
11. Порушення обміну речовин, гормональні порушення, патологія судинної стінки.
12. Ішемія, інфаркт, аневризми.
Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності.
Поняття про судинну недостатність. Види, причини та механізми її розвитку.
Атеросклероз. Фактори ризику атеросклерозу.
Сучасні теорії атерогенезу.
Основні патоморфологічні прояви атеросклерозу. (КФ)
Артеріальна гіпертензія (АГ), визначення поняття, принципи класифікації.
Етіологія та патогенез первинної і вторинної артеріальної гіпертензії.
Поняття про гіпертонічну хворобу.
Первинна АГ як мультифакторіальне захворювання: роль факторів спадковості та зовнішніх факторів у розвитку первинної АГ.
Патоморфологічні еквіваленти артеріальної гіпертензії: гіпертрофія міокарду, артеріолосклероз і гіаліноз, первинно-зморщена нирка). (КФ)
Загальні принципи профілактики і лікування гіпертонічної хвороби .
Гострі і хронічні артеріальні гіпотензії, причини та механізми розвитку.
Гостра судинна недостатність (колапс, шок). Непритомність.
Література.
Основна:
1. Патологічна фізіологія За ред. М.Н. Зайка та Ю.В. Биця. Київ: Вища школа, 1995. – С. 441-459.
2. О.В. Атаман - Патологічна фізіологія. В."Нова книга", 2007р., с. 336-356.
Додаткова:
Лукашук В.Д., Мощич П.С., Тебенчук Г.М. Серцева недостатність /В кн.: Медицина дитинства. Посібник для лікарів в 4-х томах /За ред. П.С.Мощича.-Київ: Здоров'я, 1999.-Т.4.-С. 370-388.
Ф.А.Морохов. Гипертоническая болезнь: новое понимание этиологии, патогенеза, осложнений, лечения и профилактики. С.-П., 1998г.
Е.Е.Гогин. Гипертоническая болезнь: новое в диагностике и лечении. Клиническая оценка причин и механизмов развития. М., 1997г.
Патофизиология в рисунках, таблицах и схемах /Под ред. В.А. Фролова и др. – М: Медицинское информационное агентство, 2003. – 279с.
Кравцова А.И. «Ревматизм: клиника и диагностика поражения сосудов». Минск: Высшая школа, 1999г.
В.А. Войнов – Атлас по патофизиологии. М. Медицинское информационное агентство, 2004г., 218с
Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:
1. Спадкова схильність як етіологічний фактор розвитку есенціальної артеріальної гіпертензії.
2. Причини виникнення та механізм розвитку атеросклерозу.
3. Механізми розвитку гіпертензії малого кола кровообігу.
