Патофізіологія зовнішнього дихання. Дихальна недостатність.

Актуальність теми.

Система зовнішнього дихання є однією з найважливіших систем життєзабезпечення організму, головна задача якої - забезпечення тканин киснем і виведення вуглекислоти з організму.

Вивчення етіології і патогенезу розладів зовнішнього дихання необхідно для практичної діяльності лікаря, тому що дихальна недостатність виникає при різних захворюваннях дихальної системи, а також може бути наслідком порушення функцій інших органів і систем.

У зв'язку з цим знання причин і механізмів даної патології буде сприяти розвитку клінічного мислення і вибору раціональних підходів до лікування даної патології. Вивчення порушень зовнішнього дихання дозволить розкрити механізми розвитку і плину задишки.

Загальна мета заняття. Вивчити причини виникнення, механізми розвитку та основні форми порушень зовнішнього дихання.

Для цього необхідно (конкретні цілі):

• Знати визначення поняття недостатності зовнішнього дихання.

• Знати принципи класифікації недостатності зовнішнього дихання за причинами та механізмами розвитку.

• Характеризувати роль порушень вентиляції альвеол, дифузії газів через альвеоло-капілярну мембрану, перфузії у малому колі кровообігу в розвитку недостатності дихання.

• Вміти пояснити причинно-наслідкові зв'язки в патогенезі недостатності дихання.

Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання - уміння.

1. Регуляція дихання (кафедра фізіології).

2. Поняття про легеневі об’єми (кафедра фізіології).

Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:

1.В.І. Філімонов Нормальна фізіологія, К. "Здоров'я", 1994р., С.382-421.

2. Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Л., 2002р., С. 593-610.

3. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова та ін. Гістологія людини К., "Книга плюс", 2003р., С. 385-403.

Перевірка первинного рівня знань.

Питання для перевірки первинного рівня знань:

1. В чому полягають основні механізми розвитку недостатності дихання?

2. Назвіть причини порушення альвеолярної вентиляції.

3. Що лежить в основі порушення дифузійної здатності легенів?

4. Назвіть причини зменшення перфузії легенів.

5. Дайте класифікацію недостатності зовнішнього дихання по Вотчалу.

6. Назвіть патогенетичну класифікацію недостатності зовнішнього дихання.

7. Назвіть основні показники зовнішнього дихання.

Еталони відповідей на первинний рівень знань

1. Основні механізми розвитку недостатності дихання полягають у порушенні як власне процесів вентиляції, дифузії, перфузії, так і кількісного їх співвідношення.

2. Альвеолярна вентиляція полягає в регулярному оновлюванні альвеолярних газів відповідно до потреб організму.

Кожної хвилини в альвеолярний простір у людини в стані спокою потрапляє 4,5-5 л повітря, завдяки чому й оновлюється газовий склад альвеол. У цьому процесі беруть участь центральна нервова система (дихальний центр головного мозку, мотонейрони спинного мозку), периферичні нерви (рухові та чутливі), верхні дихальні шляхи, грудна клітка та легені.

Розлад функції в одній з перелічених ланок може спричинити порушення альвеолярної вентиляції.

Причинами звуження просвіту верхніх дихальних шляхів або навіть повного закриття їх можуть бути:

1) потрапляння сторонніх тіл у просвіт верхніх дихальних шляхів;

2) потовщення стінок дихальних шляхів (запальний набряк слизової оболонки носа, гортані, трахеї чи розвиток пухлини в цих місцях);

3) спазм м'язів гортані (ларингоспазм);

4) стиснення дихальних шляхів ззовні (розвиток пухлини у тканинах, які оточують дихальні шляхи, заглотковий абсцес, збільшення сусідніх органів, наприклад, щитоподібної залози тощо)

3. Дифузійна здатність легень залежить переважно від товщини альвеоло-капілярної мембрани, а також від ступеня її проникності для газів.

Крім того, для нормальної дифузії має значення сумарна площа дифузії. Зміна одного з цих факторів може спричинити недостатність дихання.

4. Зменшення перфузії легень можуть зумовити такі патологічні стани:

1) порушення скорочувальної здатності правого шлуночка (інфаркт міокарда, міокардит, кардіосклероз, ексудативний перикардит тощо);

2) порушення скорочувальної здатності лівого шлуночка, яке спричинює розвиток застійних явищ у легенях;

3) вроджені й набуті пороки серця (стеноз або атрезія легеневого стовбура, стеноз правого передсердно-шлуночкового отвору, атрезія правого передсердно-шлуночкового клапану);

4) судинна недостатність (шок, колапс);

5) емболія легеневої артерії.

5. ВОТЧАЛ запропонував наступну класифікацію недостатності зовнішнього дихання:

1. центрогенна

2. нервово-м’язова

3. торако-діафрагмальна

4. бронхолегенева:

- обструктивна

- рестриктивна

- дифузійна

Центрогенна:

• при порушенні роботи дихального центра

(крововилив, пухлина, гальмування ЦНС при шоку та ін.)

• пригнічення центральної регуляції дихання внаслідок отруєння наркотиками, барбітуратами та ін.

Нервово-м’язова: порушення діяльності дихальних м’язів при пошкодженні спинного мозку (травма, поліомієліт).

Торако-діафрагмальна: порушення біомеханіки дихання пов’язане з:

- патологією грудної клітки (перелом ребер, кіфосколіоз);

- високим стоянням діафрагми (парез шлунка, кишечника, асцит, ожиріння);

- гемоторакс, пневмоторакс.

Бронхолегенева – патологічні процеси в легенях та дихальних шляхах:

а). обструктивна форма (бронхоспазм, стиснення їх пухлиною,набряк)

б). рестриктивна форма - при зменшенні дихальної поверхні альвеол:

- недостатність сурфактанта,

- пневмонія

- пневмосклероз

- емфізема

- резекція легені та ін.

в). дифузійна форма - при потовщенні альвеоло-капілярної мембрани

(пневмоконіоз, фіброз легені)