- •Тематичний план занять:
- •Тема заняття №1: «недостатність кровообігу. Класифікація. Серцева недостатність.»
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Основні стадії розвитку компенсаторної гіпертрофії серця за ф.З. Меєрсоном:
- •Перевірка кінцевого рівня знань: Тести з банку даних „Крок-1”
- •Ситуаційні задачі
- •3. Чоловік, 27 років, скаржиться на задишку, швидку втомлюваність під час ходи. Вважає себе хворим після перенесеного ревматизму, коли була встановлена недостатність мітральних клапанів.
- •4. Дівчина, 18 років, скаржиться на задишку, швидку втомлюваність при фізичному навантаженні. Вважає себе хворою з народження, коли був встановлений вроджений стеноз аортального отвору.
- •6. Хворий страждає на мітральний стеноз протягом 10 років. Під час обстеження встановлена серцева недостатність.
- •7. У хворого 25 років діагностовано ревматичний міокардит.
- •8. У хворого, 50 років, з недостатністю мітрального клапану виникла гіпертрофія лівого шлуночка серця.
- •9. Хворий з недостатністю мітрального клапану ввечері після роботи відмічає наявність набряків на нижніх кінцівках.
- •11. У пацієнта, який півтора місяця тому переніс інфаркт міокарда, діагностовано синдром Дреслера.
- •12. У хворого на 2-у добу після розвитку інфаркту міокарду відбулося різке падіння систолічного артеріального тиску до 60 мм.Рт.Ст. З тахікардією 140 уд/хв, задишкою, втратою свідомості.
- •Патофізіологія кровоносних судин
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Самостійна робота студентів
- •Перевірка кінцевого рівня знань: Тести з банку даних „Крок-1”
- •Ситуаційні задачі:
- •3. Студенти 3 курсу проводили експеримент на піддослідній тварині. В експерименті видалено одну нирку та накладено лігатуру на артерію іншої нирки.
- •4. Хворий, н., знаходився в кардіологічному відділенні на лікуванні. Внаслідок передозування вазодилятаторів у пацієнта артеріальний тиск знизився до 60/40 мм.Рт.Ст. І виник колапс.
- •5. Хвора, 18 років, скаржиться на загальну слабість, швидку втомлюваність, пригнічений настрій. Має астенічний тип конституції. Пульс - 68 уд/хв. Ат - 90/60 мм рт.Ст.
- •6. При критичному зниженні температури тіла в третьому періоді гарячки на фоні тахікардії ат становить: 80/60 мм рт.Ст.
- •7. В кардіологічне відділення надійшов хворий р., зі скаргами на головний біль, загальну слабкість. Ат до 200/100 мм ртст., пульс 96 уд/хв., межі серця розширені. В анамнезі: хвороба Іценко-Кушинга.
- •8. Чоловік, 63 років, знаходиться в кардіологічному відділенні лікарні з приводу повторного інфаркту міокарда. При обстеженні виявлено збільшення в крові ліпопротеїдів низької щільності.
- •Аритмії.
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Аритмія - це порушення основних електрофізіологічних властивостей міокарда, що веде до порушення часу виникнення і послідовності розповсюдження імпульсу збудження по різних його відділах.
- •Перевірка кінцевого рівня знань: Тести з банку даних „Крок-1”
- •Ситуаційні задачі.
- •3. Аналіз екг
- •Патофізіологія зовнішнього дихання. Дихальна недостатність.
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •6. Патогенетична класифікація порушень зовнішнього дихання
- •Самостійна робота студентів
- •Перевірка кінцевого рівня знань: Тести з банку даних „Крок-1”
- •2. До приймального відділення лікарні надійшов непритомний юнак з ознаками отруєння морфіном. Відзначається поверхневе та рідке дихання, яке обумовлене пригніченням дихального центру.
- •5. На профілактичний прийом до лікаря-стоматолога поступив хворий з вираженими ознаками дихальної недостатності. При опитуванні хворого було виявлено, що він протягом 10 років хворіє на пневмоконіоз.
- •Патологічні типи дихання, асфіксія, пневмоторакс».
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •1. Класифікація патологічних типів дихання.
- •2. Задишка – це патологічний тип дихання, який характеризується зміною частоти, глибини та ритму дихання і супроводжується відчуттям нестачі повітря.
- •Самостійна робота студентів
- •Перевірка кінцевого рівня знань: Тести з банку даних „Крок-1”
- •Ситуаційні задачі:
- •2. Хворий, 23 років, надійшов в лікарню з черепно-мозковою травмою у важкому стані. Дихання характеризується судорожним посиленням вдиху, який не припиняється, а потім переривається видихом.
- •3. Хворий був доставлений в лікарню в стані діабетичної коми. Дихає хворий шумно, після глибокого вдиху йде посилений видих.
- •6. На прийомі у стоматолога під час екстракції зуба частина твердих тканин потрапила у верхні дихальні шляхи (трахею).
- •Тема заняття №4: гіпоксія.
- •Перевірка первинного рівня знань.
- •Еталони відповідей для перевірки первинного рівня знань.
- •Перевірка кінцевого рівня знань: Тести з банку даних „Крок-1”
- •Ситуаційні задачі Задача №1.
- •2. До відділення реанімації доставлено хворого, у крові якого виявлено високий вміст сульфгемоглобіну.
- •3. У пацієнта з гострим інфарктом міокарда з'явилися ознаки гіпоксії - тахікардія, задишка, ціаноз.
- •4. Потерпілого доставили в лікарню з гаража, де він перебував у непритомному стані при працюючому моторі автомобіля. Попередній діагноз - отруєння чадним газом.
- •5. У члена високогірної експедиції на висоті 6 км виникло запаморочення, слабість. Альпініст знепритомнів, дихання зупинилося.
- •6. У хворого після перенесеного грипу виникло запалення серцевого м'яза - міокардит. Об'єктивно: задишка, тахікардія, ціаноз, які свідчать про розвиток гіпоксії.
- •7. Чоловік страждає на хсн за лівошлуночковим типом. При обстеженні виявлено цианоз, кашель із мокротинням, задишку, періодичні напади ядухи.
- •8.У хворого із незарощенням боталової протоки визначено такі показники артеріальної крові: киснева ємність - 15,6 об%, насичення гемоглобіну киснем - 82 %.
- •11. Судово-медичний експерт при розтині трупа 18-річної дівчини встановив, що смерть настала внаслідок отруєння ціаністим калієм.
- •12. Після марафонського бігу спортсмен почуває себе дуже стомленим. У нього діагностовано гіпоксію напруження.
- •15. У хворої під час нападу бронхіальної астми при вивченні газового складу крові виявлено наявність гіперкапнії, гіпоксії. Має місце газовий ацидоз.
- •16. З метою немедикаментозного лікування гіпертонічної хвороби був проведений курс дозованих гіпоксичних тренувань.
- •17.При проведенні рятувальних робіт з шахти на поверхню були винесені декілька шахтарів без свідомості. Видимих ознак пошкодження немає. В повітрі шахти великий вміст метану.
- •18. Чоловік прийняв ціаністий калій. Смерть наступила миттєво.
Патофізіологія зовнішнього дихання. Дихальна недостатність.
Актуальність теми.
Система зовнішнього дихання є однією з найважливіших систем життєзабезпечення організму, головна задача якої - забезпечення тканин киснем і виведення вуглекислоти з організму.
Вивчення етіології і патогенезу розладів зовнішнього дихання необхідно для практичної діяльності лікаря, тому що дихальна недостатність виникає при різних захворюваннях дихальної системи, а також може бути наслідком порушення функцій інших органів і систем.
У зв'язку з цим знання причин і механізмів даної патології буде сприяти розвитку клінічного мислення і вибору раціональних підходів до лікування даної патології. Вивчення порушень зовнішнього дихання дозволить розкрити механізми розвитку і плину задишки.
Загальна мета заняття. Вивчити причини виникнення, механізми розвитку та основні форми порушень зовнішнього дихання.
Для цього необхідно (конкретні цілі):
Знати визначення поняття недостатності зовнішнього дихання.
Знати принципи класифікації недостатності зовнішнього дихання за причинами та механізмами розвитку.
Характеризувати роль порушень вентиляції альвеол, дифузії газів через альвеоло-капілярну мембрану, перфузії у малому колі кровообігу в розвитку недостатності дихання.
Вміти пояснити причинно-наслідкові зв'язки в патогенезі недостатності дихання.
Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання - уміння.
1. Регуляція дихання (кафедра фізіології).
2. Поняття про легеневі об’єми (кафедра фізіології).
Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:
1.В.І. Філімонов Нормальна фізіологія, К. "Здоров'я", 1994р., С.382-421.
2. Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Л., 2002р., С. 593-610.
3. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова та ін. Гістологія людини К., "Книга плюс", 2003р., С. 385-403.
Перевірка первинного рівня знань.
Питання для перевірки первинного рівня знань:
В чому полягають основні механізми розвитку недостатності дихання?
Назвіть причини порушення альвеолярної вентиляції.
Що лежить в основі порушення дифузійної здатності легенів?
Назвіть причини зменшення перфузії легенів.
Дайте класифікацію недостатності зовнішнього дихання по Вотчалу.
Назвіть патогенетичну класифікацію недостатності зовнішнього дихання.
Назвіть основні показники зовнішнього дихання.
Еталони відповідей на первинний рівень знань
1. Основні механізми розвитку недостатності дихання полягають у порушенні як власне процесів вентиляції, дифузії, перфузії, так і кількісного їх співвідношення.
2. Альвеолярна вентиляція полягає в регулярному оновлюванні альвеолярних газів відповідно до потреб організму.
Кожної хвилини в альвеолярний простір у людини в стані спокою потрапляє 4,5-5 л повітря, завдяки чому й оновлюється газовий склад альвеол. У цьому процесі беруть участь центральна нервова система (дихальний центр головного мозку, мотонейрони спинного мозку), периферичні нерви (рухові та чутливі), верхні дихальні шляхи, грудна клітка та легені.
Розлад функції в одній з перелічених ланок може спричинити порушення альвеолярної вентиляції.
Причинами звуження просвіту верхніх дихальних шляхів або навіть повного закриття їх можуть бути:
1) потрапляння сторонніх тіл у просвіт верхніх дихальних шляхів;
2) потовщення стінок дихальних шляхів (запальний набряк слизової оболонки носа, гортані, трахеї чи розвиток пухлини в цих місцях);
3) спазм м'язів гортані (ларингоспазм);
4) стиснення дихальних шляхів ззовні (розвиток пухлини у тканинах, які оточують дихальні шляхи, заглотковий абсцес, збільшення сусідніх органів, наприклад, щитоподібної залози тощо)
3. Дифузійна здатність легень залежить переважно від товщини альвеоло-капілярної мембрани, а також від ступеня її проникності для газів.
Крім того, для нормальної дифузії має значення сумарна площа дифузії. Зміна одного з цих факторів може спричинити недостатність дихання.
4. Зменшення перфузії легень можуть зумовити такі патологічні стани:
1) порушення скорочувальної здатності правого шлуночка (інфаркт міокарда, міокардит, кардіосклероз, ексудативний перикардит тощо);
2) порушення скорочувальної здатності лівого шлуночка, яке спричинює розвиток застійних явищ у легенях;
3) вроджені й набуті пороки серця (стеноз або атрезія легеневого стовбура, стеноз правого передсердно-шлуночкового отвору, атрезія правого передсердно-шлуночкового клапану);
4) судинна недостатність (шок, колапс);
5) емболія легеневої артерії.
5. ВОТЧАЛ запропонував наступну класифікацію недостатності зовнішнього дихання:
1. центрогенна
2. нервово-м’язова
3. торако-діафрагмальна
4. бронхолегенева:
- обструктивна
- рестриктивна
- дифузійна
Центрогенна:
при порушенні роботи дихального центра
(крововилив, пухлина, гальмування ЦНС при шоку та ін.)
пригнічення центральної регуляції дихання внаслідок отруєння наркотиками, барбітуратами та ін.
Нервово-м’язова: порушення діяльності дихальних м’язів при пошкодженні спинного мозку (травма, поліомієліт).
Торако-діафрагмальна: порушення біомеханіки дихання пов’язане з:
- патологією грудної клітки (перелом ребер, кіфосколіоз);
- високим стоянням діафрагми (парез шлунка, кишечника, асцит, ожиріння);
- гемоторакс, пневмоторакс.
Бронхолегенева – патологічні процеси в легенях та дихальних шляхах:
а). обструктивна форма (бронхоспазм, стиснення їх пухлиною,набряк)
б). рестриктивна форма - при зменшенні дихальної поверхні альвеол:
- недостатність сурфактанта,
- пневмонія
- пневмосклероз
- емфізема
- резекція легені та ін.
в). дифузійна форма - при потовщенні альвеоло-капілярної мембрани
(пневмоконіоз, фіброз легені)
