3) Проект землеустрою
4) технічна документація
Розчленованість землеволодіння на кілька відособлених ділянок, розділених одна від одної землями інших землеволодінь і землекористувань, а також природними урочищами, називається:
1) далекоземелля
2) черезсмужжя
3) вкраплення
4) ламаність меж
Оптимальне співвідношення сторін для кварталу виноградників:
1) 1:1,5
2) 1:3
3) 1:4
4) 1:6
Оптимальне співвідношення сторін для кварталу саду:
1) 1:5
2) 1:4
3) 1:3
4) 1:2
Види польових станів:
1) капітальні
2) стаціонарні
3) пересувні
4) всі вище перераховані
Сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів із використання та охорони земель, які вміщують розрахунки, опис, креслення технічних рішень, кошторис, реалізацію яких передбачається здійснити протягом 2–3 років – це:
1) кошторисна документація
2) робочий проект землеустрою
3) Проект землеустрою
4) технічна документація
Спосіб загінного випасу, за якого пасовища поділяють на невеликі ділянки для одноденного, або навіть декількагодинного використання, носить назву:
1) вільний випас
2) системний випас
3) вибірковий випас
4) порційний випас
Кількість днів випасання в одному загоні для культурних богарних пасовищ становить:
1) 1–2
2) 2–4
3) 3–4
4) 7–8
Кількість днів випасання в одному загоні для зрошуваних пасовищ становить:
1) 1–3
2) 2–4
3) 3–4
4) 7–8
Види скотопрогонів:
1) магістральні
2) міжквартальні
3) внутрішньогосподарські
4) міжгосподарські
Скотопрогони, які служать для перегону декількох гуртів худоби від ферм і літніх таборів до пасовищної ділянки, називаються:
1) магістральні
2) додаткові
3) внутрішньогосподарські
4) міжгосподарські
Скотопрогони, які обслуговують, зазвичай, один гурт худоби, називаються:
1) магістральні
2) додаткові
3) внутрішньогосподарські
4) міжгосподарські
Спосіб випасу худоби, за якого гуртові (отарні) ділянки поділяють на окремі частини – загони, які спасують послідовно, після відростання на них трави, називається:
1) вільний
2) системний
3) вибірковий
4) порційний
Земельні ділянки, які раніше оралися, а нині через певні причини більше 1-го року, починаючи з осені, не використовуються для посіву сільськогосподарських культур, і не підготовлені під пар – це:
1) пасовища
2) сіножаті
3) перелоги
4) рілля
Об’єктом внутрішньогосподарського землеустрою є:
1) існуючі та новостворені агроформування
2) територія сільської (селищної) ради
3) територія міської ради
4) територія населених пунктів
Основними завданнями внутрішньогосподарського землеустрою є:
1) формування національної екологічної мережі шляхом розробки національних і регіональних схем землеустрою
2) організація раціонального використання земельних ділянок для с.-г. виробництва
3) організація території рекреаційного призначення
4) організація території населених пунктів
Підготовчі роботи під час складання проектів землеустрою виконують:
1) камеральним методом та польовим обстеженням
2) частково камеральним методом, частково польовим обстеженням
3) графічним способом
4) обстежувальним методом
Результати польових обстежень відображаються на:
1) картограмі крутизни схилів
2) черговому кадастровому плані
3) кресленні польового обстеження
4) картограмі агровиробничих груп ґрунтів
Що не відноситься до недоліків землеволодінь і землекористувань?
1) черезсмужжя
2) вкраплення
3) нераціональний розмір землеволодіння і землекористування
4) різноманітність ґрунтового покриву
Спеціалізація сільськогосподарського підприємства впливає на:
1) якість угідь
2) склад і площі угідь та сівозмін
3) розміщення дорожньої мережі
4) розміщення господарських центрів
Дороги місцевого значення поділяють на:
1) внутрішньогосподарські
2) технічні
3) сільськогосподарські
4) прияружні
До характеристик рельєфу місцевості не належать:
1) ухил місцевості
2) довжина і форма
3) експозиція схилів
4) механічний склад ґрунту
До сільськогосподарських угідь не належать:
1) кормові угіддя
2) чагарники
3) рілля
4) багаторічні плодово-ягідні насадження
Екологічно стійкими угіддями не є:
1) рілля
2) природні кормові угіддя
3) ліси природоохоронного призначення
4) луки
Система протиерозійних заходів складається із:
1) різних видів лісомеліоративних заходів
2) гідротехнічних у комплексі з лісомеліоративними
3) організаційно-господарських, агротехнічних, лісомеліоративних та гідротехнічних
4) природоохоронних заходів
Під час вітрової ерозії лісосмуги в основному проектуються:
1) перпендикулярно до напрямку переважаючого вітру
2) уздовж напрямку переважаючого вітру
3) уздовж магістральних каналів
4) уздовж річок
Техніко-економічні показники проекту внутрішньогосподарського землеустрою не включають:
1) характеристику виробничого напряму с.-г. підприємства
2) інформацію про розораність і лісистість території
3) характеристику населених пунктів
4) інформацію про загальну площу земель та с.-г. угідь, зокрема ріллі
Під час розміщення виробничих центрів не враховують розташування:
1) господарських центрів
2) гідротехнічних протиерозійних споруд
3) тваринницьких ферм
4) підприємств з переробки с.-г. продукції
До сільськогосподарських угідь не належать:
1) ліси
2) перелоги
3) ягідники
4) хмільники
До багаторічних насаджень відносять:
1) чагарники
2) ягідники
3) лісосмуги
4) багаторічні трави
Трансформація угідь – це:
1) видозміна угідь
2) встановлення їх складу та виду
3) переведення в менш продуктивні угіддя
4) здійснення природоохоронних заходів
Сівозміна, в якій вирощують переважно зернові, технічні культури та картоплю – це:
1) кормова
2) польова
3) ґрунтозахисна
4) спеціальна
Сівозміна, в якій на одному або двох полях вирощують сільськогосподарські культури для заорювання в ґрунт зеленої маси – це:
1) травопільна
2) ґрунтозахисна
3) сінокосопасовищна
4) сидеральна
Овочеву сівозміну розміщують:
1) поблизу тваринницьких ферм і літніх таборів
2) на кормових угіддях
3) на південних схилах
4) поблизу населених пунктів і водних джерел
Кормову сівозміну розміщують:
1) на південних схилах
2) на південно-східних схилах
3) поблизу населених пунктів
4) поблизу тваринницьких ферм і літніх таборів
Види кормової сівозміни:
1) ґрунтозахисна
2) прифермерська
3) парозернопросапна
4) польова
До основних вимог під час проектування полів сівозмін не належать:
1) рівновеликість полів
2) оптимальна форма полів
3) співвідношення сторін полів
4) різноманітність ґрунтового покриву
Рекомендовані співвідношення полів сівозмін і робочих ділянок:
1) 1:10
2) 2:5
3) 2:2
4) 1:2
Поля сівозмін та робочі ділянки мають:
1) відповідати визначеним сівозмінним масивам
2) бути не рівновеликі та прямокутні
3) бути однорідними за своїми агрофізичними та ландшафтними властивостями
4) відповідати умовам використання земельних паїв членів колективу
На території сівозмін не розміщують:
1) поля сівозмін, робочі ділянки
2) польові стани
3) польові дороги, лісосмуги
4) квартали
Польові дороги поділяють:
1) на магістральні і головні
2) з твердим та польовим покриттям
3) на районні та місцеві
4) на магістральні, лінійого обслуговування, допоміжні
Відхилення від середнього розміру поля в умовах розчленування орних земель ярами, балками, дорогами:
1) 3–5 %
2) 5–10 %
3) 20–30 %
4) 10–15 %
Агроекологічна придатність ріллі визначається ступенем:
1) екологічної стабільності території
2) впливу антропогенного ландшафту на середовище
3) екологічної відповідності території
4) відповідності якості ґрунтів оптимальним вимогам рослин
Замовником на розробку проекту землеустрою сільськогосподарських підприємств є:
1) проектна організація із землеустрою
2) райдержадміністрація
3) землевласник (землекористувач)
4) сільська (селищна) рада
Проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств розраховані на:
1) 1–3 роки
2) 3–5 років
3) 5–10 років
4) 10–15 років
Масштаб плану, який використовують під час розроблення проектів землеустрою великих за площею сільськогосподарських підприємств:
1) 1:1000
2) 1:5000
3) 1:10000
4) 1:50000
Коефіцієнт екологічної стабільності угідь обчислюється за формулою:
1)
Кек.ст. =
2)
Кек.ст. =
3)
Кек.ст. =
4)
Кек.ст. =
Тип сівозміни, в якій переважають кормові культури:
1) польова
2) кормова
3) сидеральна
4) ґрунтозахисна
Технологічна група орних земель, яка враховується під час розміщення ґрунтозахисної сівозміни:
1) 0º – 3º
2) 0º – 5º
3) 3º – 7º
4) понад 7º
Недоліки просторового розміщення землекористувань (землеволодінь) сільськогосподарських підприємств:
1) черезсмужжя (міжгосподарське)
2) занедбаність сільськогосподарських угідь
3) поганий стан внутрішньогосподарської шляхової мережі
4) обмеженість прав землекористувача
Нераціональна площа господарства – це:
1) невідповідна за розміром площа його спеціалізації із зоною розташування
2) розташування усередині земель і меж землеволодіння (землекористування) ділянки землі іншого землевласника (землекористувача)
3) велика віддаленість частини землекористування даного господарства від садиби
4) невідповідність складу і співвідношення угідь спеціалізації господарства, складу і розмірам його галузей
Один з етапів рекультивації земель:
1) біологічна рекультивація
2) водогосподарська рекультивація
3) лісова рекультивація
4) рекреаційна рекультивація
Вимоги до розміщення меж землекористувань (землеволодінь) сільськогосподарських підприємств:
1) межі розміщують під кутом 90º до межі сільської ради
2) межі розмішують узгоджено з рельєфом місцевості та природними рубежами
3) межі розміщують у відповідності із системою розселення
4) правильної відповіді немає
Що не належить до основних видів документації із землеустрою:
1) бізнес-плани сільськогосподарських підприємств
2) загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель
3) проекти відведення земельних ділянок
3) проекти створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань
Забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища та поліпшення природних ландшафтів – це:
1) поняття землеустрою
2) мета землеустрою
3) завдання землеустрою
4)зміст землеустрою
Складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель – це:
1) поняття землеустрою
2) мета землеустрою
3) завдання землеустрою
4) зміст землеустрою
Поля і робочі ділянки за площею, конфігурацією, розмірами, умовами рельєфу і розміщенням мають бути придатні для:
1) розміщення сільськогосподарських культур
2) проведення заходів із відтворення родючості ґрунтів
3) агротехнічно правильного виконання польових робіт
4) обслуговування машинно-тракторних агрегатів і перевезення вантажів
Що не слід враховувати під час проектування полів сівозміни і робочих ділянок?
1) рельєф місцевості
2) ґрунтові умови
3) розміщення доріг, лісосмуг, господарських центрів
4) відстань від районного центру
Найкращим є рішення, коли поле складається з ділянок правильної конфігурації в кількості:
1) однієї ділянки
2) двох ділянок
3) трьох ділянок
4) чотирьох
Найкраща конфігурація поля чи робочої ділянки є:
1) коло
2) прямокутник
3) трапеція
4) трикутник
Формула для визначення умовної ширини поля (робочої ділянки) в формі трапеції: де В – умовна ширина поля, м; с і d – бічні сторони поля (ділянки), м; Н – висота геометричної фігури поля (ділянки)
1)
2)
3)
4)
Формула для визначення умовної (робочої) ширини поля в формі трикутника: де В – умовна ширина поля, м; с і d – бічні сторони поля (ділянки), м; Н – висота геометричної фігури поля (ділянки), м
1)
2)
3)
4)
Формула для визначення робочого гону поля (робочої ділянки) в формі прямокутника: де: L – довжина робочого гону, м P = площа поля (робочої ділянки), м2; В – умовна ширина поля, м; с і d – бічні сторони поля (ділянки); м Н – висота геометричної фігури поля (ділянки), м
1)
2)
3)
4)
За умовами конфігурації найкращими для польової сівозміни є поля і робочі ділянки прямокутної та трапецієподібної форми з співвідношенням сторін:
1) 1:1
2) 1:2
3) 1:3
4) 1:4
Для вибору напряму обробки полів і робочих ділянок та відповідного розміщення меж полів і робочих ділянок в умовах вираженого рельєфу, в першу чергу, слід враховувати:
1) рельєф місцевості
2) ґрунтові умови
3) умови зволоження
4) напрямок обробітку
Для попередження процесів ерозії і затримання поверхневого стоку обробленим ґрунтом в умовах вираженого рельєфу основні роботи слід проводити:
1) поперек схилу
2) вздовж схилу
3) по діагоналі
4) перпендикулярно до горизонталей
Лісосмуги, які розміщуються на рівнинній місцевості чи пологих схилах, де немає загрози водної ерозії ґрунтів, але суттєво проявляється шкідливий вплив вітрів:
1) полезахисні (вітроломні)
2) водорегулювальні
3) приводороздільні
4) прибалкові та прияружні
Які лісосмуги розміщуються поперек схилів для затримання поверхневого стоку і попередження змиву ґрунтів?
1) полезахисні (вітроломні)
2) водорегулювальні
3) приводороздільні
4) прибалкові та прияружні
Лісосмуги, які розміщуються вздовж бровок балок та ярів із метою захисту їх від подальшого розмиву:
1) полезахисні (вітроломні)
2) водорегулювальні
3) приводороздільні
4) прибалкові та прияружні
Напрям поздовжніх лісосмуг на схилах визначають залежно від:
1) напряму і крутості схилу
2) напряму і сили вітру
3) висоти дерев
4) ширини лісосмуги
Які показники не впливають на проектування польових доріг?
1) під’їзд до полів і робочих ділянок
2) зв’язок з виробничими і господарськими центрами
3) зручність виконання технологічних процесів і обслуговування техніки
4) розміщення господарських будівель і дворів
Польові шляхи під час проектування суміжно з лісосмугами розміщують:
1) вище за рельєфом відносно лісосмуг
2) нижче за рельєфом відносно лісосмуг
3) незалежно від рельєфу
4) залежно від характеристик лісосмуг
Розміщення польових шляхів відносно завірюшних вітрів:
1) з навітряного боку лісосмуги
2) з підвітряного боку лісосмуги
3) паралельно з вітром
4) перпендикулярно до вітру
Розміщення польових шляхів відносно сторін світу:
1) з північного боку лісосмуги
2) з південного боку лісосмуги
3) не має значення, з якого боку лісосмуги
4) зі східного боку
Польові стани проектують за таких середніх відстаней масивів орних земель від населених пунктів:
1) до 3 км
2) 3–4 км
3) 4–5 км
4) більше 5 км
Застосовують графічний спосіб проектування об’єктів під час землеустрою якщо:
1) вимагається висока точність площ проектних ділянок 1/1000
2) за заданою площею і довжиною прямокутника визначають його ширину
3) проектні об’єкти мають форму прямокутників, трапецій
4) обчислення площ проведено аналітичним способом
Перенесення землевпорядного проекту в натуру – це процес:
1) знімання об’єктів
2) обернений обчисленню площ
3) обернений проектуванню
4) визначення і закріплення на місцевості меж запроектованих об’єктів
Перенесення проекту в натуру способом лінійних вимірювань передбачають за умов:
1) відкритої місцевості, з достатньою кількістю опорних точок, які позначені на плані і розпізнаються на місцевості
2) закритої місцевості (ліс,чагарник) і точки ситуації не служать надійною опорою
3) коли не потрібно забезпечити паралельність сторін проектних об’єктів
4) гарної погоди
Точність проектування з деяким наближенням може бути прирівняна до:
1) точності лінійних вимірів на місцевості
2) точності кутових вимірів на місцевості
3) точності лінійних вимірів на плані
4) точності визначення площ відповідним способом
Новітні прилади, які застосовують для перенесення проекту в натуру:
1) дігітайзер
2) електронний планіметр
3) електронний тахеометр GPS
4) теодоліт ТТ-50
Розораність – це співвідношення площі:
1) ріллі до загальної площі господарства
2) ріллі до загальної площі с.-г. угідь
3) сільськогосподарської до загальної площі господарства
4) лісів до загальної площі с.-г. угідь
Проводять камеральну землевпорядну підготовку:
1) під час проведення проектних робіт
2) під час авторського нагляду
3) під час обчислення площ земельних угідь
4) до виїзду на об’єкт проектування
Проект територіального землеустрою має відповідати:
1) економічним вимогам, правовим нормам і бути економічно обґрунтованим
2) економічним та якісним характеристикам земель
3) розташуванню меж об’єкта землеустрою
4) заходам щодо інженерного облаштування території
Документацію із землеустрою на загальнодержавному рівні погоджує:
1) Київська і Севастопольська міські державні адміністрації
2) Кабінет Міністрів України
3) обласні державні адміністрації
4) Рада міністрів Автономної Республіки Крим
Регіональні програми використання і охорони земель погоджують:
1) Київська і Севастопольська міські державні адміністрації
2) Кабінет Міністрів України
3) районні державні адміністрації
4) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації
Проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств погоджують:
1) районні державні адміністрації
2) обласні державні адміністрації
3) замовники цих проектів
4) Кабінет Міністрів України
Складовою частиною проекту землеустрою є:
1) сукупність ключових проектних завдань, пов’язаних між собою й об’єднаних однією метою
2) сукупність методів, які приймаються в землеустрої
3) застосування методології землевпорядного проектування