Тестові завдання «землевпорядне проектування»

Київ

Аграрна освіта 2015

1. Наукова дисципліна, яка вивчає методи проектування і закономірності функціонування землі як головного засобу виробництва в сільському та лісовому господарствах, просторового базису і природного ресурсу для найповнішого, науково обґрунтованого, раціонального і ефективного використання земель, називається:

1) геодезія

2) земельний кадастр

3) землевпорядне проектування

4) землеустрій населених пунктів

2. Землевпорядне проектування є складовою частиною:

1) землевпорядного виробництва

2) землевпорядної діяльності і землевпорядного процесу

3) землеустрою

4) земельних відносин

3. Сукупність нормативно-правових, економічних і технічних документів з використання та охорони земель, які вміщують розрахунки, опис, креслення технічних рішень, кошторис, реалізацію яких передбачається здійснити протягом 2–3 років:

1) загальнодержавні і регіональні програми використання та охорони земель

2) схеми землеустрою

3) проект землеустрою

4) робочий проект

4. Агроекологічну придатність ріллі щодо вирощування основних сільськогосподарських культур поділяють на підкласи:

1) 3

2) 5

3) 7

4) 8

5. Клас еколого-економічної придатності земель, на якому можна запроваджувати польову сівозміну:

1) I

2) II

3) III

4) IV

6. Третій підклас агроекологічної придатності ріллі за властивістю і якістю ґрунтів визначають як:

1) ґрунти, придатні для вирощування усіх культур без обмежень

2) обмежено придатні ґрунти з кількома негативними ознаками, усунення яких потребує додаткових затрат (але без корінної меліорації)

3) ґрунти середньої придатності з одним обмеженням, які усуваються агротехнічними заходами без додаткових затрат

4) ґрунти низької придатності, поліпшення яких можливе після проведення корінної меліорації

7. Кількість технологічних груп, на які поділяють орні землі:

1) 1

2) 2

3) 3

4) 4

8. Найпридатнішими ґрунтами під виноградники є:

1) щебеневі і піщані

2) суглинисті і супіщані

3) глинисті ґрунти з близьким заляганням підземних вод

4) всі непридатні

9. За конструкцією лісосмуги поділяють на:

1) щільні, продувні, ажурні

2) полезахисні, водорегулювальні, прибалкові

3) прияружні, навколо водойм і господарських дворів

4) повздовжні та поперечні

10. Допустиме відхилення у площах полів для ґрунтозахисних сівозмін становить:

1) 5%

2) 10%

3) 15%

4) 20%

11. Ділянки під ферми згідно з зооветеринарними вимогами обирають із урахуванням:

1) виробничої зони

2) розташування з урахуванням ґрунтів

3) розташування відносно населеного пункту

4) південної експозиції схилу

12. Ферми по відношенню до житлових кварталів розміщують:

1) біля житлових будинків

2) з урахуванням гідрологічних умов

3) з завітреного боку

4) немає правильної відповіді

13. Структурні частини сільськогосподарських підприємств і господарств, які спеціалізуються на виробництві тієї чи іншої продукції – це:

1) виробничі підрозділи

2) господарські двори

3) бригади

4) відділки

14. Дорожня мережа на території сільськогосподарського підприємства має забезпечити:

1) можливе менше підтоплення території

2) параметри дощувальних машин

3) збалансований водний баланс

4) зручний транспортний зв’язок з найбільшим економічним ефектом

15. Під час проектування магістральних доріг враховують такі фактори:

1) інсоляцію

2) місце проходження траси

3) напрямок вітру

4) напрямок течії води у річках

16. Магістральні дороги проектують шириною:

1) 4–6 м

2) 6–8 м

3) 9–11 м

4) 10–12 м

17. Відстань між лісосмугами в умовах дефляції встановлюється рівною:

1) 20 – 30- кратній висоті дерев

2) 10 – 15- кратній висоті дерев

3) 30 – 35- кратній висоті дерев

4) 15 – 20 - кратній висоті дерев

18. Упорядкування території саду має сприяти:

1) створенню умов для росту і розвитку окремих порід плодових дерев

2) підвищенню родючості ґрунту

3) отриманню високої врожайності плодових дерев

4) використанню транспортних засобів

19. На території багаторічних насаджень розміщують такі елементи:

1) квартали

2) населені пункти

3) польові стани

4) об’єкти інженерної інфраструктури

20. Проектування багаторічних насаджень можливе на схилах до:

1) 30–35º

2) 25–30º

3) 20–25º

4) 12–25º

21. Лісосмуги на території саду поділяють на:

1) садозахисні та міжквартальні

2) прияружні

3) водорегулювальні

4) прибалкові

22. На території культурних пасовищ розміщують:

1) гуртові ділянки, загони чергового випасання

2) дороги

3) польові стани

4) поля кормової сівозміни

23. Робочі проекти класифікуються на:

1) типові

2) кошторисні

3) ресурсні

4) функціональні

24. Під час польових обстежень сіножатей і пасовищ визначають:

1) глибину залягання ґрунтових вод

2) характеристику проїзної частини

3) характеристику рельєфу

4) склад травостою

25. Землі, вкриті багаторічною трав’янистою рослинністю – це:

1) пасовища і сіножаті

2) перелоги

3) чагарники

4) багаторічні насадження

26. Ширина магістральних скотопрогонів для великої рогатої худоби складає:

1) 5–10 м

2) 10–25 м

3) 30–40 м

4) 20–30 м

27. Площа для кварталу саду за умови рівнинного рельєфу складає:

1) 5–10 га

2) 10–20 га

3) 10–15 га

4) 20–30 га

28. Ширина для прибалкових та прияружних лісосмуг:

1) 10 м

2) 20 м

3) 30 м

4) 40 м

29. Допустиме відхилення у площах полів для овочевих сівозмін становить:

1) 5%

2) 10%

3) 15%

4) 20%

30. Допустиме відхилення у площах полів для польових сівозмін становить:

1) 5%

2) 10%

3) 15%

4) 20%

31. Допустиме відхилення у площах полів для кормових сівозмін становить:

1) 5%

2) 10%

3) 15%

4) 20%

32. Сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів із обґрунтування заходів щодо використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5–10 і більше років – це:

1) кошторисна документація

2) робочий проект землеустрою