Ухвалив:

Визнати мирову угоду, укладену між Харківським державним авіаційним виробничим підприємством та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за якою:

5.          Сторони визнають та підтверджують, що заборгованість Боржників перед Стягувачем станом на 06.11.2012 року за рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова у справі № 2-6520/11 від 28 лютого 2012 року становить 13 050,33 грн. (тринадцять тисяч п'ятдесят гривень 33 коп.).

6.          Боржники зобов'язуються здійснити погашення заборгованості, вказаної в п.1 даної Мирової угоди в порядку передбаченому п. 4 цієї Мирової угоди.

7.          Стягувач зобов'язався вимагати від Боржників оплати заборгованості, вказаної в п.1 Мирової Угоди, виключно в порядку, передбаченому у п.4 цієї Мирової Угоди.

8.          Сторони дійшли згоди, що погашення заборгованості, вказаної у п.1 цієї Мирової угоди, здійснюється Боржниками шляхом щомісячної часткової сплати заборгованості в наступному порядку:

-          2000 грн. до 27 листопада 2012р.;

-          2000 грн. до 27 грудня 2012р.;

-          2000 грн. до 27 січня 2013р.;

-          2000 грн. до 27 лютого 2013р.;

-          2000 грн. до 27 березня 2013р.;

-          2000 грн. до 27 квітня 2013р.;

-          1050,33 грн. до 15 травня 2013р.

8.          Боржники зобов'язуються надавати копії квитанцій щодо оплати заборгованості, передбаченої п.п.1,4 цієї Мирової Угоди Стягувану, у строк до 5 числа місяця наступного за місяцем оплати заборгованості..

9.          Стягувач заявляє, що у випадку належного виконання цієї Мирової угоди не матиме жодних майнових претензій до Боржників з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї Мирової угоди.

10.          У випадку порушення умов цієї Мирової угоди однією із Сторін, інша Сторона має право вживати усіх передбачених чинним законодавством заходів щодо захисту своїх прав та вимагати відшкодування збитків.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Харківської області шляхом  подання через Дзержинський районний суд  апеляційної  скарги  протягом п'яти днів.

Суддя                                                                                                              

3.6. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 19 грудня 2012 р. За позовом особа_1 до особа_2, особа_3, вдвс Дарницького рую у м. Києві про зняття арешту з квартири.

Справа № 2-5106/12

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

"19" грудня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:  

головуючого судді:               Дубаса В.А.,

при секретарі:                       Ридзель О.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві про зняття арешту з квартири, -

                                                           в с т а н о в и в:

          У березні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що постановою державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Іванюк Д.С. від 30.09.2011 року на виконання ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.06.2011 року про забезпечення позову (у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу) накладено арешт на зазначену квартиру. Однак рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05.12.2012 року згадану квартиру їй виділено у власність у порядку поділу майна подружжя, ОСОБА_2 у власність виділено іншу квартиру та два автомобілі.  Виходячи з того, що у ОСОБА_1 перед стягувачем ОСОБА_3 не має жодних зобов'язань просила суд зняти накладений арешт на квартиру.

          Позивач та її представник у судове засідання з'явились, вимоги позову підтримали та просили його задовольнити.

          Представник ОСОБА_2 у судове засідання з'явився, вимоги позову визнав, просив суд його задовольнити.

          Представник ОСОБА_3 та ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві у судове засідання не з'явились, хоча про місце, день і час розгляду справи повідомлялись належним чином, однак про причини неявки суд не повідомили.

          Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що не з'явились у судове засідання та не повідомили про причини неявки.

          Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

          Встановлено, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.06.2011 року забезпечено позов у справі за заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про  стягнення боргу та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2, які на прав власності належать ОСОБА_2

          На виконання зазначеної ухвали суду постановою державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві Іванюк Д.С. від 30.09.2011 року накладено арешт на вказані дві квартири.

          Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 17 згаданого Закону передбачено, що примусове    виконання рішень здійснюється   державною виконавчою службою на підставі виконавчих  документів,  визначених цим Законом. Відповідно  до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій  палаті  і  Морської  арбітражної  комісії при Торгово-промисловій палаті.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого  документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його  представника  про  примусове виконання рішення.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і  відкрити  виконавче  провадження, якщо  не закінчився  строк пред'явлення такого документа до виконання,  він відповідає вимогам,  передбаченим цим Законом,  і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову  про відкриття виконавчого провадження. У постанові  державний  виконавець  вказує  про  необхідність боржнику самостійно виконати  рішення  у  строк  до  семи  днів  з моменту   винесення   постанови  (у  разі  виконання  рішення  про примусове виселення боржника - у строк  до  п'ятнадцяти  днів)  та зазначає, що у разі ненадання   боржником  документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням   виконавчих   дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про  відкриття  виконавчого провадження надсилаються не  пізніше наступного  робочого  дня  стягувачу  та боржникові.

          Як вбачається з рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05.12.2012 року, яке набрало законної сили, квартиру АДРЕСА_1 виділено у власність позивачці у порядку поділу майна подружжя, ОСОБА_2 у власність виділено іншу квартиру та два автомобілі.

          Відповідно до положень ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

          Разом з тим, відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали може  подати  до  суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів. Питання про скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду  питання про скасування заходів забезпечення позову.            

          Частиною 1 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

          Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи не підтверджені певними засобами доказування, оскільки державним виконавцем на виконання ухвали суду про забезпечення позову від 21.06.2011 року (доказів про скасування (або зміни) якої суду не надано) згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 30.09.2011 року та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, підстав для скасування згаданого арешту Дарницьким районним судом м. Києва не вбачається.

          Роз'яснити позивачеві, що ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.06.2011 року, якою забезпечено позов та накладено арешт на майно, може бути скасовано цим же судом або за наслідками апеляційного оскарження відповідним судом апеляційної інстанції.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 10, 11,  60, 79, 88, 131, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

                                                            в и р і ш и в:  

У задоволенні позову про зняття арешту з квартири - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були  присутні у судовому  засіданні під час проголошення судового рішення,  можуть  подати апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          

          Суддя:  

3.7. Ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 20.12.2012 року за заявою старшого державного виконавця А.Н.Рагімова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу та порядку виконання рішення .

Справа №  2601/23305/12

Провадження №:  6-а/2601/63/12

                                                   У Х В А Л А

                                      

     20.12.2012    року     Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                                                            Шевченко  Т.М.

за участю секретаря                                                          Крекотень О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву старшого державного виконавця А.Н.Рагімова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу та порядку виконання рішення, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25 серпня 2010 р. частково задоволено позов ОСОБА_1 Постановлено зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу  у зв'язку з настанням інвалідності. Зобов'язати Київський міський військовий комісаріат виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку із настанням інвалідності. В решті позовних вимог відмовлено.(а.с. 97-99)

     Постановою від 21.06.2011 р. державного виконавця відкрито виконавче провадження з примусового  виконання виконавчого листа, виданого Голосіївським райсудом м. Києва 29.04.2011 р., № 2а-49/10 про зобов'язання Міністерства оборони України нарахувати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку з інвалідністю.

     Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.05.2012 р. відмовлено у задоволенні заяви представника Міністерства оборони України Прокопчука О.М. про роз'яснення рішення суду. (а.с. 120)

  30.11.2012 р. державний виконавець А.Н.Рагімова звернувся у суд і заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що листом від 12.07.2011 р. № 248/6/С/1457/1734 МОУ повідомило відділ про наявність ускладнень під час виконання рішення суду, оскільки ОСОБА_1 було звільнено з військової служби 31.10.1985 р., а інвалідність встановлена 06.05.2009 р. на день його звільнення з військової служби посадовий оклад становив 180 карбованців колишнього СРСР. Виплата одноразової грошової допомоги була запроваджена з 10.05.2006 р. (день набуття чинності Закону України від 04.04.2006 р. № 3597 «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу»). Закон України не має. У зв'язку з тим, що судом прийнято рішення про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги виникає необхідність у роз'яснення способу виконання рішення суду, оскільки є незрозумілим яким чином має застосовуватися посадовий оклад на день звільнення зі служби, який був в карбованцях СРСР, і відповідно до яких законодавчих актів має бути здійснено перерахунок однієї грошової одиниці в іншу. Також є незрозумілим порядок врахування до складу грошового забезпечення для обчислення одноразової допомоги 100-відсоткової надбавки відповідно до Указів Президента України від 10.04.1996 р. № 925 та від 23.02.2002 р. № 173 і постанови КМУ від 22.05.2000 р. № 829, оскільки ОСОБА_1 її не отримував та не має на неї права.  

    Відповідно до ст.373 ЦПК України, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім»ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони, суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

   За змістом ст. 373 ЦПК України зміна чи встановлення способу і порядку виконання рішення може мати місце лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення зокрема відсутності присудженого майна в натурі тощо.

    Додані до подання матеріали не підтверджують наявності обставин, що утруднюють виконання рішення станом на час звернення державного виконавця з даною заявою до суду, оскільки у своїй заяві державний виконавець просить обґрунтувати рішення суду, що не є встановленням способу і порядку виконання рішення в розумінні ст. 373 ЦПК України.

  З огляду на наведене, суд вважає, що обставини, які утруднюють виконання зазначеного рішення та є винятковими, за змістом ст. 373 ЦПК України, відсутні, а тому у задоволенні заяви належить відмовити.

     На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292-294, 373 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

   У задоволенні заяви старшого державного виконавця А.Н.Рагімова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу та порядку виконання рішення  відмовити.

  Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва протягом п»яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

              Суддя  

  3.8. Ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 07 грудня 2012 р. за позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дарницького районного управління юстиції у м. Києві Сидоренко Р.Г. на дії державного виконавця, скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

Справа № 2602/4955/12

У Х В А Л А