2. Результативність інноваційної політики це:

А) це ступінь задоволення потреб зацікавлених сторін від реалізації інноваційної політики суб’єкта дослідження.;

Б) це кількісне вираження результативності інноваційної політики за допомогою системи показників, які характеризують відношення результатів на інноваційної політики до витрат на її реалізацію;

В) є результатом того, чи «правильно створюються потрібні» речі.

3. Сутність методу Розенберга полягає в:

А) у штучному введені нового компоненту, який є ідеальним з погляду споживача і найбільш повно відображає характеристику нового продукту;

Б) в дослідженні фактичних і потенційних потоків прибутку від виробництва і реалізації різних видів продукції, що дозволяє виділити прогалини ринку, які можна заповнити новою продукцією;

В) оцінці нового товару споживачами з точки зору його придатності для задоволення потреб.

4. На основі порівняння загальної рентабельності капіталу, спрямованого на створення, виробництво й експлуатацію (використання) нововведення, можна зробити висновок про відповідність його ефективності

А) народногосподарському рівню та рівню ефективності;

Б) рівню, досягнутому підприємством щодо ефективності використання основних виробничих фондів і виробничих запасів;

В) все вище перелічене.

5. Формула має відношення до:

А) недисконтованим методам оцінки ризику інноваційного проекту;

Б) факторного аналізу витрат і результатів інноваційної діяльності фірми на основі мультиплікативних моделей;

В) комплексному методу оцінки ефективності інноваційної політики.