- •Перелік питань до екзамену
- •1. Фінанси. Види публічних фінансів.
- •2. Фінансова система України.
- •3.Фінансова діяльність держави і органів місцевого самоврядування: принципи, функції та методи.
- •4.Повноваження органів загальної компетенції у сфері фінансової діяльності.
- •5.Повноваження органів спеціальної компетенції у сфері фінансової діяльності.
- •6.Предмет і метод фінансового права.
- •7.Система і джерела фінансового права.
- •8. Наука фінансового права.
- •Фінансово-правові норми: ознаки, види, структура.
- •10. Фінансово-правові відносини: особливості, структура.
- •Поняття і зміст фінансового контролю.
- •12. Види фінансового контролю.
- •13. Поняття і зміст аудиторського контролю.
- •14. Методи фінансового контролю.
- •15. Форми фінансового контролю.
- •16. Повноваження Рахункової палати у сфері фінансового контролю.
- •17. Контрольні функції Міністерства фінансів України.
- •18. Повноваження Державної контрольно-ревізійної служби у сфері фінансового контролю.
- •19. Повноваження Державного казначейства у сфері фінансового контролю.
- •20.Повноваження Державної податкової адміністрації України, податкової міліції щодо здійснення фінансового контролю.
- •21. Державна пробірна служба України та її повноваження.
- •22. Контрольні функції Національного банку України.
- •23. Бюджет як економічна, правова категорія, її матеріальний зміст.
- •24. Предмет бюджетного права.
- •25. Види бюджетно-правових норм.
- •26. Система бюджетного законодавства.
- •Бюджетний період.
- •Поняття бюджетного устрою та бюджетної системи України.
- •29. Принципи, на яких ґрунтується бюджетна система України.
- •30. Структура бюджетної класифікації України.
- •31. Класифікація доходів і видатків бюджету за бюджетною класифікацією України.
- •32.Поняття бюджетного процесу та його стадій.
- •33. Повноваження основних учасників бюджетно-процесуальних правовідносин.
- •34. Особливості розгляду проекту закону про Державний бюджет України у Верховній Раді України.
- •35. Виконання затвердженого бюджету.
- •36. Звітність про виконання бюджету.
- •1. Звітність розпорядників коштів, які фінансуються із Державного і місцевих бюджетів.
- •2. Звітність органів Державного казначейства про виконання Державного бюджету.
- •1. Доходи.
- •2. Видатки.
- •3. Звітність фінансових органів про виконання місцевих бюджетів.
- •4. Порядок і термін затвердження звіту про виконання бюджету.
- •37. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
- •38. Поняття державних доходів.
- •39. Система державних і місцевих доходів.
- •40. Поняття обов'язкових платежів і податку.
- •41. Ознаки, функції та принципи податку.
- •Загальна характеристика податкового права і податкових правовідносин.
- •44. Поняття і види неподаткових платежів.
- •Система оподаткування і система податкових органів в Україні.
- •Спрощена система оподаткування.
- •47. Система податків в Україні.
- •48. Податки, які сплачують фізичні особи.
- •49. Плата за землю.
- •50. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
- •51. Загальна характеристика податку на додану вартість.
- •52. Особливості оподаткування акцизним збором.
- •53. Мито, його сутність, види та порядок справляння.
- •54. Загальна характеристика податку на прибуток підприємств.
- •55. Загальна характеристика загальнодержавних зборів.
- •56. Ресурсні та рентні платежі.
- •57. Особливості сплати торгового патенту.
- •58. Відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •60. Види державного (місцевого) боргу.
- •61. Форми державних (місцевих) запозичень.
- •62. Боргові зобов’язання держави щодо грошових заощаджень громадян України.
- •Висновки
- •63. Поняття та система державних цільових позабюджетних фондів коштів.
- •64. Пенсійний фонд України.
- •66. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
- •68. Загальна характеристика правопорушень у сфері пенсійного та соціального страхування. (?)
- •69. Поняття публічних видатків. (?)
- •70. Поняття бюджетного фінансування
- •Поняття кошторисно-бюджетного фінансування та кошторису
- •Кошторисний процес.
- •Кошторисно-бюджетний режим фінансування
- •Поняття банківської системи України
- •Правовий статус Національного банку України
- •Повноваження керівних органів Національного банку України
- •Види банків
- •Порядок створення та державної реєстрації банків
- •Порядок ліцензування банківської діяльності
- •Особливості реорганізації банків
- •Сутність банківського нагляду та контролю за діяльністю банків
- •Загальна характеристика застосування нбу заходів впливу до банків за порушення банківського законодавства
- •Поняття грошей, грошової системи та грошового обігу
- •Порядок організації готівкових розрахунків
- •Порядок оформлення касових операцій
- •Порядок ведення касової книги та обов’язки касира
- •Контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою
- •88. Поняття і принципи безготівкових розрахунків.
- •89. Правове регулювання відкриття й використання банківських рахунків.
- •90. Особливості розрахунків із застосуванням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень і платіжної вимоги.
- •91. Правовий аналіз чекової та акредитивної форм безготівкових розрахунків.
- •92. Юридичний зміст вексельної форми розрахунків.
- •93. Особливості розрахунків з використанням систем дистанційного обслуговування.
- •94. Поняття валютних цінностей.
- •95. Поняття валюти України.
- •96. Поняття іноземної валюти.
- •97. Зміст валютного регулювання в Україні.
- •98. Особливості здійснення валютних операцій в Україні.
- •99. Правовий режим функціонування валютних фондів в Україні.
- •100. Поняття й функції валютного контролю.
- •101. Повноваження Національного банку України у сфері валютного контролю.
- •102. Роль Рахункової палати та Кабінету Міністрів України у валютному регулюванні.
- •103. Контрольні повноваження Міністерства фінансів України, органів пробірного контролю у валютному регулюванні.
- •104. Функції Державної податкової адміністрації України, Міністерства зв'язку України, Державної митної служби України у сфері валютного контролю.
- •105. Відповідальність за порушення валютного законодавства.
91. Правовий аналіз чекової та акредитивної форм безготівкових розрахунків.
Розрахунковий чек - розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів. Розрахункові чеки використовуються у безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи та надані послуги). Як виняток існує можливість фізичних осіб обмінювати розрахунковий чек на готівку або отримувати здачу із суми розрахункового чека готівкою (але не більше 20 % суми цього чека).
Чекову книжку на ім'я чекодавця (фізичної особи) банк-емітент видає на суму, що не перевищує залишок коштів на рахунку чекодавця (суму, що внесена ним готівкою). Строк дії чекової книжки - один рік, розрахункового чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку, - три місяці з дати їх видачі. День оформлення чекової книжки або розрахункового чека не враховується. Розрахункові чеки, виписані після зазначеного строку, вважаються недійсними і до оплати не приймаються. Строк дії невикористаної чекової книжки може бути подовжений за погодженням з банком-емітентом, про що він робить відповідну позначку на обкладинці чекової книжки (у правому верхньому куті), яка засвідчується підписом головного бухгалтера і відбитком штампа банку. Чекова книжка може видаватися для розрахунків з будь-яким конкретним постачальником або з різними постачальниками.
Розрахунковий чек обов'язково має містити всі реквізити, що передбачені Інструкцією НБУ№ 135, і заповнюється від руки (кульковою ручкою, чорнилом темного кольору) або з використанням технічних засобів (місяць видачі та сума розрахункового чека мають зазначатися словами). Вносити до розрахункового чека виправлення та використовувати замість підпису факсиміле не дозволяється. Розрахунковий чек, заповнений із порушенням встановлених правил, вважається недійсним і без виконання повертається банку чекодавця у встановленому порядку. Розрахунковий чек з чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10 календарних днів (день виписки розрахункового чека не враховується). Розрахунковий чек приймається чекодержателем до оплати безпосередньо від чекодавця, на ім'я якого оформлено документи, що підтверджують отримання ним товарів (виконання робіт, надання послуг).
Юридичним особам забороняється передавати розрахунковий чек/чекову книжку його/її власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписувати незаповнені бланки розрахункового чека і проставляти на них відбиток печатки. За бажанням фізичної особи розрахунковий чек може виписуватися на ім'я іншої особи, яка стає в цьому разі його власником. Видача розрахункових чеків на пред'явника не проводиться.
Акредитив -договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж. Якщо це передбачено в тексті договору, то розрахунки за акредитивами регулюються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів в редакції 1993 р. у частині, що не суперечить законодавству України., а також Інструкцією НБУ "Про безготівкові розрахунки в національній валюті". За операціями з акредитивами всі заінтересовані сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами.
Види акредитивів: 1) покритий - акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку; 2) непокритий- акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту. Акредитив може бути відкличним (змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара ) або безвідкличним (може бути анульований або умови якого можуть бути змінені тільки за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий, і банку-емітента ). Це зазначається на кожному акредитиві. У разі відсутності такої позначки акредитив вважається безвідкличним.
Для відкриття акредитива клієнт подає до банку-емітента заяву на акредитив за встановленою формою не менше ніж у трьох примірниках та в разі відкриття покритого акредитива - відповідні платіжні доручення. Акредитив має містити лише ті умови, які банк може перевірити документально. Акредитив вважається відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення про відкриття та умови акредитива бенефіціару. Банк-емітент інформує виконуючий (авізуючий) банк про відкриття акредитива шляхом надсилання йому відповідними засобами зв'язку (електронною поштою) заяви або повідомлення не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви від клієнта. Про відкриття та умови акредитива виконуючий (авізуючий) банк повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку).
Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає виконуючому банку потрібні документи, що передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів за акредитивом. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо додержання всіх умов акредитива і в разі порушення хоч би однієї з умов не проводить виплати за акредитивом, про що інформує бенефіціара і надсилає повідомлення до банку-емітента для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. Зазначене повідомлення має містити повний перелік розбіжностей з умовами акредитива, виявлених під час перевірки. У разі неотримання відповіді протягом семи робочих днів після відправлення повідомлення або надходження негативної відповіді виконуючий банк повертає бенефіціару всі документи за акредитивом, зазначивши на зворотному боці першого примірника реєстру документів за акредитивом причини повернення документів і засвідчивши цей запис підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції контролера, і відбитком штампа банку.
