71. Поняття кошторисно-бюджетного фінансування та кошторису

Кошторисно-бюджетне фінансування ­– це метод безповоротного, безоплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі відповідних фінансових планів – кошторисів бюджетних установ.

Кошторис бюджетних установ є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій і досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Фінансово-правові відносини за кошторисно-бюджетного фінансування виникають з моменту затвердження кошторису бюджетної установи розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, оскільки згідно з чинним законодавством бюджетним установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань. Саме у цьому вбачається правове значення кошторису як індивідуального фінансово-правового акта, який хоча і не встановлює правових норм, але спрямований на їх виконання і конкретизує ту чи іншу правову норму у розрізі конкретних правовідносин.

За кошторисно-бюджетним методом фінансується майже вся невиробнича сфера суспільства, що базується на державній або комунальній (муніципальній) формі власності, тобто вся бюджетна сфера. Зокрема, на кошторисно-бюджетному фінансуванні перебувають установи та організації, що здійснюють державне управління, міжнародну діяльність, забезпечують національну оборону і правоохоронну діяльність та безпеку держави. За рахунок коштів бюджетів відповідного рівня утримуються установи соціально-культурної сфери: освіти, охорони здоров'я, соціального захисту та соціального забезпечення, культури та мистецтва, фізичної культури та спорту тощо. Переважно з місцевих бюджетів утримуються установи житлово-комунального господарства.

Отже, забезпечення бюджетних установ грошовими ресурсами називається кошторисно-бюджетним фінансуванням.

Кошторис бюджетних установ є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Правові засади складання, затвердження та виконання кошторисів бюджетних установ визначені КМУ. Форма кошторису затверджується МФУ.

Зведені кошториси та плани асигнувань – це зведення показників індивідуальних кошторисів і планів асигнувань розпорядників коштів бюджету нижчого рівня, що розробляються головним розпорядником для подання в Мінфін, МФ АР Крим, місцевим фінансовим органам. Зведені кошториси не затверджуються.

Враховуючи наявність двох фондів у бюджетах – загального та спеціального, а також необхідність посилення контролю за витраченням бюджетних ресурсів та їх економією, було визнано за доцільне скасувати позабюджетні кошти бюджетних установ і запровадити, відповідно, 2 складові частини кошторису:

• загальний фонд – містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюдж. установою основних ф-цій;

• спеціальний фонд – містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних із виконанням установою основних ф-цій.

Звітуючи про виконання загального фонду кошторису бюджетної установи, розпорядники бюджетних кошті в мають відобразити такі показники, що закріплюють видатки за економ. класифікацією і становлять зміст кошторису за видатками загального фонду.

І Поточні видатки:

1) видатки на товари та послуги;

2) виплата процентів (доходу) за зобов’язаннями;

3) субсидії та поточні трансферти

ІІ Капітальні видатки:

1. придбання основного капіталу;

2. створення державних запасів та резервів;

3. придбання землі й нематеріальних активів;

4. капітальні трансферти (підприємствам, установам, організаціям; капітальні трансферти населенню; за кордон; до бюджетного розвитку);

5. нерозподілені видатки;

6. кредитування з вирахуванням погашенням