- •Перелік питань до екзамену
- •1. Фінанси. Види публічних фінансів.
- •2. Фінансова система України.
- •3.Фінансова діяльність держави і органів місцевого самоврядування: принципи, функції та методи.
- •4.Повноваження органів загальної компетенції у сфері фінансової діяльності.
- •5.Повноваження органів спеціальної компетенції у сфері фінансової діяльності.
- •6.Предмет і метод фінансового права.
- •7.Система і джерела фінансового права.
- •8. Наука фінансового права.
- •Фінансово-правові норми: ознаки, види, структура.
- •10. Фінансово-правові відносини: особливості, структура.
- •Поняття і зміст фінансового контролю.
- •12. Види фінансового контролю.
- •13. Поняття і зміст аудиторського контролю.
- •14. Методи фінансового контролю.
- •15. Форми фінансового контролю.
- •16. Повноваження Рахункової палати у сфері фінансового контролю.
- •17. Контрольні функції Міністерства фінансів України.
- •18. Повноваження Державної контрольно-ревізійної служби у сфері фінансового контролю.
- •19. Повноваження Державного казначейства у сфері фінансового контролю.
- •20.Повноваження Державної податкової адміністрації України, податкової міліції щодо здійснення фінансового контролю.
- •21. Державна пробірна служба України та її повноваження.
- •22. Контрольні функції Національного банку України.
- •23. Бюджет як економічна, правова категорія, її матеріальний зміст.
- •24. Предмет бюджетного права.
- •25. Види бюджетно-правових норм.
- •26. Система бюджетного законодавства.
- •Бюджетний період.
- •Поняття бюджетного устрою та бюджетної системи України.
- •29. Принципи, на яких ґрунтується бюджетна система України.
- •30. Структура бюджетної класифікації України.
- •31. Класифікація доходів і видатків бюджету за бюджетною класифікацією України.
- •32.Поняття бюджетного процесу та його стадій.
- •33. Повноваження основних учасників бюджетно-процесуальних правовідносин.
- •34. Особливості розгляду проекту закону про Державний бюджет України у Верховній Раді України.
- •35. Виконання затвердженого бюджету.
- •36. Звітність про виконання бюджету.
- •1. Звітність розпорядників коштів, які фінансуються із Державного і місцевих бюджетів.
- •2. Звітність органів Державного казначейства про виконання Державного бюджету.
- •1. Доходи.
- •2. Видатки.
- •3. Звітність фінансових органів про виконання місцевих бюджетів.
- •4. Порядок і термін затвердження звіту про виконання бюджету.
- •37. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
- •38. Поняття державних доходів.
- •39. Система державних і місцевих доходів.
- •40. Поняття обов'язкових платежів і податку.
- •41. Ознаки, функції та принципи податку.
- •Загальна характеристика податкового права і податкових правовідносин.
- •44. Поняття і види неподаткових платежів.
- •Система оподаткування і система податкових органів в Україні.
- •Спрощена система оподаткування.
- •47. Система податків в Україні.
- •48. Податки, які сплачують фізичні особи.
- •49. Плата за землю.
- •50. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
- •51. Загальна характеристика податку на додану вартість.
- •52. Особливості оподаткування акцизним збором.
- •53. Мито, його сутність, види та порядок справляння.
- •54. Загальна характеристика податку на прибуток підприємств.
- •55. Загальна характеристика загальнодержавних зборів.
- •56. Ресурсні та рентні платежі.
- •57. Особливості сплати торгового патенту.
- •58. Відповідальність за порушення податкового законодавства.
- •60. Види державного (місцевого) боргу.
- •61. Форми державних (місцевих) запозичень.
- •62. Боргові зобов’язання держави щодо грошових заощаджень громадян України.
- •Висновки
- •63. Поняття та система державних цільових позабюджетних фондів коштів.
- •64. Пенсійний фонд України.
- •66. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
- •68. Загальна характеристика правопорушень у сфері пенсійного та соціального страхування. (?)
- •69. Поняття публічних видатків. (?)
- •70. Поняття бюджетного фінансування
- •Поняття кошторисно-бюджетного фінансування та кошторису
- •Кошторисний процес.
- •Кошторисно-бюджетний режим фінансування
- •Поняття банківської системи України
- •Правовий статус Національного банку України
- •Повноваження керівних органів Національного банку України
- •Види банків
- •Порядок створення та державної реєстрації банків
- •Порядок ліцензування банківської діяльності
- •Особливості реорганізації банків
- •Сутність банківського нагляду та контролю за діяльністю банків
- •Загальна характеристика застосування нбу заходів впливу до банків за порушення банківського законодавства
- •Поняття грошей, грошової системи та грошового обігу
- •Порядок організації готівкових розрахунків
- •Порядок оформлення касових операцій
- •Порядок ведення касової книги та обов’язки касира
- •Контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою
- •88. Поняття і принципи безготівкових розрахунків.
- •89. Правове регулювання відкриття й використання банківських рахунків.
- •90. Особливості розрахунків із застосуванням платіжних доручень, платіжних вимог-доручень і платіжної вимоги.
- •91. Правовий аналіз чекової та акредитивної форм безготівкових розрахунків.
- •92. Юридичний зміст вексельної форми розрахунків.
- •93. Особливості розрахунків з використанням систем дистанційного обслуговування.
- •94. Поняття валютних цінностей.
- •95. Поняття валюти України.
- •96. Поняття іноземної валюти.
- •97. Зміст валютного регулювання в Україні.
- •98. Особливості здійснення валютних операцій в Україні.
- •99. Правовий режим функціонування валютних фондів в Україні.
- •100. Поняття й функції валютного контролю.
- •101. Повноваження Національного банку України у сфері валютного контролю.
- •102. Роль Рахункової палати та Кабінету Міністрів України у валютному регулюванні.
- •103. Контрольні повноваження Міністерства фінансів України, органів пробірного контролю у валютному регулюванні.
- •104. Функції Державної податкової адміністрації України, Міністерства зв'язку України, Державної митної служби України у сфері валютного контролю.
- •105. Відповідальність за порушення валютного законодавства.
18. Повноваження Державної контрольно-ревізійної служби у сфері фінансового контролю.
Статтею 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" визначено, що головним завданням ДКРС є: здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їх у майбутньому. ГоловКРУ України вносить у встановленому порядку пропозиції щодо формування державної політики у сфері державного фінансового контролю та забезпечує її реалізацію.
Відповідно до чинного законодавства Державна контрольно-ревізійна служба виконує такі функції:
- контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів, позабюджетних фондів та державних валютних кредитів;
- цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, отриманих суб'єктами господарської діяльності під гарантію Кабінету Міністрів України, та відшкодуванням суб'єктами господарської діяльності коштів державного бюджету, витрачених на виконання гарантійних зобов'язань;
- контроль за виконанням громадських замовлень та державного оборонного замовлення, авансованих за рахунок коштів державного бюджету України;
- контроль за цільовим та ефективним використанням коштів, які спрямовуються на виконання делегованих державних повноважень бюджетами самоврядування;
- контроль за порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання державного бюджету України та бюджетів самоврядування, а також кошторисів доходів та видатків бюджетних установ;
- розробка пропозицій за результатами ревізій і контроль за їх виконанням. Слід зазначити, що робота органів Державної контрольно-ревізійної служби нині, в основному, зосереджується на контролі за цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів та їх збереженням, максимальним відшкодуванням збитків винними особами, мобілізацією до бюджету платежів та інших надходжень, що були приховані в обліку та звітності, а також на перевірках разом із правоохоронними органами діяльності підприємств і різних господарських організацій недержавної форми власності.
Особлива роль при здійсненні державного фінансового контролю відводиться Головному Контрольно-ревізійному управлінню, що має територіальні та місцеві органи.
19. Повноваження Державного казначейства у сфері фінансового контролю.
З метою виконання контрольних функцій Постановою органам Державного казначейства надано право:
• проводити у міністерствах, інших центральних та місцевих органах центральної виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях, установах банків незалежно від форм власності перевірки фінансово-бухгалтерських документів про зарахування, перерахування і використання бюджетних коштів, а також одержувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають у процесі перевірок;
• одержувати від установ банків відомості про стан поточних бюджетних рахунків підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, які використовують кошти Державного бюджету та державних позабюджетних фондів.
Окрім того, казначейство здійснює контроль за цільовим витрачанням коштів державного бюджету всіх бюджетоотримувачів. З цією метою перевіряються всі бухгалтерські, фінансові та інші документи, що підтверджують право і законність проведених витрат. У випадку виявлення порушень оформляється відмова і суми нецільового використання стягуються шляхом зменшення поточного фінансування бюджетних організацій або списання сум в безакцентному порядку із розрахункових рахунків з одночасним нарахуванням і стягненням в дохід державного бюджету штрафних санкцій. Крім цього, спеціалісти органів державного казначейства разом з Прокуратурою, Державною податковою адміністрацією, контрольно-ревізійним управлінням та іншими органами виконавчої влади можуть залучатися до спільних перевірок.
Отже, Державне казначейство організовує виконання державного бюджету та здійснює контроль за цим процесом, а також контролює надходження і використання державних позабюджетних фондів. Можна сказати, що Державне казначейство здійснює контроль за виконанням бюджету на усіх етапах використання коштів, тобто на етапі прийняття зобов'язань, попередньої перевірки та оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів.
Операції казначейства з метою контролю за виконанням бюджету можуть здійснюватись у різних формах. Казначейство встановлює та контролює дотримання загальних фінансових лімітів на етапах зобов'язань. Після цього на етапі оплати контролюється кожний конкретний платіж.
У процесі контролю за державними видатками можна виділити три фази, що відповідають етапам використання коштів:
/- попередній контроль здійснюється на стадії прийняття зобов'язань, особливо на стадії схвалення та дозволу на витрачання державних коштів. При прийнятті зобов'язань слід відокремлювати:
1) поточні зобов'язання - тобто ті, які будуть виконані та потребують повної сплати в поточному році;
2) перехідні зобов'язання - тобто ті, сплата по яких буде здійснюватися за рахунок асигнувань майбутніх періодів протягом кількох років.
Слід мати на увазі, що прийняття великого обсягу перехідних зобов'язань значно погіршує "гнучкість" бюджету, зменшує можливості забезпечення пріоритетних завдань.
Попередній контроль передує здійсненню операцій надходження та витрачання коштів і являється найважливішою етапом роботи органів Державного казначейства. Ефективність цієї форми контролю полягає в тому, що вона надає можливість запобігти порушенню законів, нецільовому використанню коштів. У випадку виявлення спроб нецільового використання коштів органи Державного казначейства оформляють відмови в оплаті рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.
//- фінансовий контроль на стадії проведення операцій перед здійсненням платежу, включаючи дозвіл та підтвердження вимог на оплату. Цей контроль постійно здійснюється Державним казначейством України, яке як зберігач державних коштів, зобов'язане забезпечити ефективне і раціональне їх використання відповідно до програми Уряду.
Для того, щоб видатки можна було правильно класифікувати відповідно до бюджетної класифікації, необхідно переконатись, що запропоновані видатки відповідають бюджетним призначенням та виділеним асигнуванням, затвердженим Законом України "Про Державний бюджет України на відповідний рік". Перед здійсненням будь-якого платежу необхідно впевнитись, чи:
а) мають місце бюджетні призначення на зазначені цілі і виділені з бюджету асигнування;
б) послуги були надані, товари отримані тощо;
в) видатки класифіковано відповідно до кодів бюджетної класифікації;
г) документи заповнені правильно, реквізити зазначені правильно.
/// - контроль після здійснення видатків, проведення операцій (аудит). Він дає змогу впевнитись у законності здійснених операцій, використанні коштів за цільовим призначенням. У процесі цього контролю виявляються позитивні і негативні аспекти виконання бюджету. Контроль здійснюється шляхом перевірок і ревізій безпосередньо на місцях, в установах, організаціях.
Особливість фінансового контролю, що здійснюється органами Державного казначейства, полягає в тому, що вони є єдиними виконавцями фінансових функцій при виконанні державного бюджету і не здійснюють перевірок вибірково, а тільки на регулярній основі. Таким чином, забезпечується суворий контроль за правильністю фінансових операцій, їх бухгалтерським обліком, що є гарантією чіткого виконання рішень виконавчої влади. Такий вичерпний контроль здійснюється паралельно з веденням операцій протягом року і тому є ефективнішим, ніж контроль за результатами.
Органи Державного казначейства як на центральному, так і регіональному рівнях здійснюють контроль у процесі виконання бюджету. При цьому головні розпорядники коштів подають до Державного казначейства України розподіл виділених бюджетних коштів по областях у розрізі підвідомчих установ та кодів бюджетної класифікації
