15. Форми фінансового контролю.

Під формою фінансового контролю слід розуміти способи конкретного вираження і організації контрольних дій.

Форми фінансового контролю:

В залежності від часу здійснення:

- Попередній

- Поточний (оперативний)

- Наступний

В залежності від суб'єкта контролю:

- Внутрішній

- Зовнішній

За формами проведення:

- Ініціативний

- Обов'язковий

Залежно від цільової спрямованості контрольних дій:

- Стратегічний

- Тактичний

Попередній фінансовий контроль здійснюється на стадії складання, розгляду і затвердження фінансових планів підприємств, кошторисів бюджетних організацій; передує здійсненню господарських операцій і покликаний не допускати нераціонального витрачання фінансових ресурсів і тим самим попереджувати нанесення збитку діяльності суб'єкта господарювання. Поточний контроль постійно здійснюється для попередження фінансової дисципліни в процесі залучення і витрачання грошових коштів, виконання підприємствами, організаціями, установами зобов’язань перед бюджетом. Наступний контроль здійснюється після здійснення фінансових операцій для визначення стану фінансової дисципліни, виявлення її порушень.

Внутрішній контроль - це самоконтроль. Зовнішній контроль здійснюється стороннім органом, уповноваженим на проведення компетентних дій у сфері перевірки стану додержання фінансової дисципліни окремими учасниками фінансових відносин.

Ініціативний контроль здійснюється на підставі рішень суб'єктів господарювання як власними силами, так і за участю сторонніх організацій. Обов'язковий контроль здійснюється переважно за участю органів державної влади (в окремих випадках недержавними фінансовими контролерами) на підставі законодавства.

Стратегічний контроль спрямовується на розв'язання питання стратегії розвитку підприємства, організації, установи, галузі господарства в майбутньому. Тактичний контроль вирішує поточні питання їх фінансової діяльності.

Виїзний контроль виконують контрольні органи безпосередньо на підконтрольному об'єкті. Дистанційний контроль здійснюється тоді, коли суб'єкт контролює віддалений від нього об'єкт за допомогою інформації, яка передається засобами зв'язку.

16. Повноваження Рахункової палати у сфері фінансового контролю.

Для контролю за виконанням законів України, постанов, прийнятих Верховною Радою України, виконанням Державного бюджету України, поквартальним розподілом доходів і видатків бюджету, в тому числі видатків з обслуговування внутрішнього й зовнішнього боргу України, витрачанням органами виконавчої влади бюджетних коштів, коштів цільових і позабюджетних фондів, у тому числі і за їх призначенням, виконанням рішень Верховної Ради України про надання Україною позик і економічної допомоги, передбачених у Державному бюджеті України, інвестиційної діяльності органів виконавчої влади, перевірки законності й ефективності використання фінансових ресурсів Державного бюджету України, здійснення різних експертно-аналітичних оцінок створена і діє протягом десяти років Рахункова палата.

Головними напрямами розвитку та вдосконалення системи державного фінансового контролю в Україні, який здійснюється Рахунковою палатою, є:

- оптимізація функцій і повноважень;

- формування системної і довершеної нормативно-правової бази (в тому числі стандартизація державного фінансового контролю);

- приведення методологічних засад у відповідність із сучасними вимогами;

- розвиток і вдосконалення системи процедур фінансового контролю (методичної бази);

- створення науково-дослідницької і навчальної бази, формування системи кадрового забезпечення;

- реформування організаційних структур;

- організація адекватної інформаційно-комунікаційної інфраструктури;

- матеріально-технічне (включаючи соціально-побутове) і фінансове забезпечення функціонування контрольних органів;

- удосконалення відносин з Верховною Радою України, органами державної влади, органами фінансового контролю інших держав.

Відповідно до чинного законодавства, щорічно не пізніше 1 грудня Рахункова палата подає Верховній Раді України загальний письмовий звіт про результати виконання доручень Верховної Ради України, проведених перевірок, ревізій та обслідувань, а також про витрати на цю діяльність. На противагу цьому, проект передбачає, що звіти з відповідними висновками для Президента України і Верховної Ради України щорічно Рахункова палата готує стосовно:

- використання коштів державного бюджету України;

- використання коштів державних цільових і позабюджетних фондів;

- ефективності використання державного майна України та державних корпоративних прав;

- діяльності Національного банку України відповідно до головних засад грошово-кредитної політики;

- виконання кошторисів витрат Верховної Ради України та її апарату, Адміністрації Президента України, апарату Кабінету Міністрів України, умов, на яких здійснюється внутрішні та зовнішні запозичення, їх доцільності, раціонального і ефективного використання кредитів і позик, які отримує Уряд від іноземних держав, банків, міжнародних фінансових організацій;

- дотримання конкурсних засад надання коштів із централізованих фондів фінансово-кредитних ресурсів та ефективності їх використання;

- обґрунтованості ухвалення рішень щодо надання урядових гарантій суб’єктам господарювання з позик і кредитів, одержаних від іноземних держав, банків та міжнародних фінансових організацій;

- законності та доцільності надання Україною позик, економічної та технічної допомоги іноземним державам і міжнародним організаціям.

Отже проведення реформи органів фінансового контролю таким чином, передбачене вищезазначеним проектом фактично констатує існування четвертої гілки влади — контрольно-наглядової. Дійсно, як розглядалося раніше, на сьогодні Рахункова палати є органом, що сприяє здійсненню парламентом його контрольної функції.