Лекція №5. Лист як жанр журналістики План
Поняття, суть, значення, мета листа
Виникнення публіцистичних листів
Особливості публіцистичного кореспондування
Види листів
Особливості і вимоги до листів
1. Поняття, суть, значення, мета листа
Лист – аналітичний жанр журналістики, у якому у формі звернення до конкретної особи, групи осіб чи громадськості висловлюється авторська позиція, дається оцінка фактам, подіям і явищам, аналізуються й оцінюються вчинки і погляди адресата.
Лист як жанр журналістики виник у результаті особистої і ділової переписки. Будучи опублікованим, лист ставав надбанням широкої аудиторії. Тому представляти цей жанр можуть тільки такі листи, які зачіпають інтереси, важливі для широкої аудиторії. Привнесення в ділову або особисту переписку ідей, значимих для суспільства в цілому, було необхідною умовою становлення листа як самостійного жанру журналістики. Значно вплинули на характер жанру прокламації, листівки, що поширювалися серед населення в періоди всіляких суспільних катаклізмів – повстань, бунтів, революцій.
Публікації, написані в жанрі листа, називають епістолярною публіцистикою. Епістолярну публіцистику в жанровому відношенні варто відрізняти від публікацій різних жанрів (починаючи від замітки і закінчуючи нарисом), які містяться під рубрикою «Листи наших читачів» у багатьох газетах і журналах. У цьому випадку рубрика означає лише те, що матеріал надійшов у редакцію поштою і що автор його не є штатним працівником редакції. На жанр публікації така рубрика не впливає, і її не можна вважати жанростворюючим фактором (хоча, зрозуміло, під цією рубрикою може бути опублікований текст, що дійсно являє собою добуток епістолярної публіцистики). Лист як епістолярний жанр має властиві йому характерні ознаки. Перше – форма безпосереднього звертання автора до адресата (читача), друге – прагнення автора спонукати адресата до активних дій у зв’язку з предметом виступу.
Журналіст звертається до жанру листа у виняткових випадках. Ці випадки, як правило, пов’язані з необхідністю для адресата негайно втрутитися в хід справи, зайнятися тією чи іншою справою для розв’язання будь-якої проблеми, яка в противному випадку може призвести до небажаних наслідків для окремої людини, групи або для суспільства в цілому. Найчастіше сучасна преса використовує жанр листа для «звертання до видатних діячів» – керівника держави (президента), міністрів, депутатів тощо, оскільки їхнє негайне втручання може вирішити складне питання. Таке звертання може стати «найкоротшим шляхом вирішення» нерозв’язаної проблеми. Виступаючи з подібними звертаннями, журналіст ніби кидає виклик своєму адресатові, викликає його на арену, де той повинен продемонструвати не тільки свої професійні якості, свою силу (владу), але й мужність, моральну стійкість. Природно, що не кожний може виступити в ролі лицаря на турнірі, оскільки мало кому із «верхівки влади» подобаються подібні виклики. Але логіка журналістської професії не дозволяє її представникам виключати зі свого арсеналу жанр листа.
Публіцистичний лист – це аналітичний твір зі зверненням до широкої аудиторії автора або групи авторів зі своєю думкою, оцінкою актуальних соціальних проблем. Форма звертання до читача на початку і в тексті дає змогу зосередити його увагу на висвітленні подій, посилити психологічну переконливість твору.
В українській публіцистиці для безпосереднього виявлення почуттів автор іноді виступав як видавець листування персонажів свого матеріалу. Такий відкритий лист був написаний як передмова або післямова. Зміст публіцистичного чи епістолярного листа в пресі – це оперативний відгук на події, оцінка явищ. Лист є сплавом особистого і суспільного. Його мєта: поставити проблему, що має суспільне значення, привернути увагу до неї читачів, закликати до дії. У листі яскраво виражена індивідуальність автора, його політичні переконання, ставлення, оцінка порушеної проблеми.
Лист більш, ніж будь-який жанр, апелює не до розуму, а до почуттів читача. Саме тому, що факти у листі подані через призму авторських почуттів, лист викликає активне співпереживання конкретного адресата і всіх читачів.
Звичайно, сила емоційного впливу залежить від вагомості факту, що ліг в основу листа, гостроти, актуальності його теми.