55. Функціональна асиметрія півкуль головного мозку та несвідоме

Функціональна асиметрія мозку – це складна властивість мозку, що відображає розходження в розподілі нервово-психічних функцій між правою і лівою півкулями. Формування і розвиток цього розподілу відбувається в ранньому віці під впливом комплексу біологічних та соціокультурних факторів. Функціональна асиметрія півкуль є однією з причин існування у людини певної структури психіки.

Більша частина людства - праворукі й лише 5-12% є ліворукими. Але варто пам’ятати, що й праворукі та ліворукі - це не однорідні групи. Серед них виділяють:

сильно ліворуких (лівшів, тобто, тих в кого ведучими є ліва рука, нога, та в яких спостерігається лівобічна сенсорна асиметрія);

ліворуких (в яких ведучою є ліва рука, а решта компонентів латерального профілю мають правобічну асиметрію)

амбідекстрів (в яких не виражена функціональна асиметрія, тобто немає домінуючої руки, ноги, та не виявлено сенсорної асиметрії; такі люди добре володіють як лівою, так і правою рукою) – ними часто стають перевчені лівші;

праворуких (людей з правою мануальною асиметрією, але з різними співвідношеннями сенсорної асиметрії та асиметрії ніг);

сильно праворуких (правшів, які мають правобічний латеральний профіль).

Функцією лівої півкулі (ЛП) є читання і рахування, переважне оперування знаковою інформацією (словами, цифрами, символами тощо). ЛП забезпечує можливість логічних побудов, без яких неможливе послідовне аналітичне мислення.

Права півкуля (ПП) оперує образною інформацією, забезпечує орієнтацію в просторі, сприйняття музики, емоційне ставлення до сприйнятих та усвідомлених об’єктів.

Свідомість – це «вищий» рівень функціонування психіки. «Нижчий» рівень утворює несвідоме. Несвідоме – це сукупність психічних процесів, актів і станів, зумовлених явищами дійсності, вплив яких суб’єкт не усвідомлює.

Несвідоме, як психологічне явище, являє собою таку форму відображення дійсності, за якої:

втрачається повнота орієнтування в часі та місці дії,

порушується мовленнєве регулювання поведінки,

неможливі цілеспрямований контроль людиною здійснюваних нею дій та оцінка наслідків цих дій.

До сфери несвідомого належать:

психічні явища, які виникають під час сну (сновидіння);

реакції-відповіді, спричинювані невідчутними, але реально діючими подразниками («субсенсорні», або «субцептивні» реакції);

рухи, які були в минулому усвідомлюваними, але з повторенням стали автоматичними і тому більше не усвідомлюються;

деякі спонукання до діяльності, в яких відсутнє усвідомлення мети.

Вирізняють чотири класи прояву несвідомого:

надсвідомі явища (надсвідоме);

неусвідомлювані спонукання до дій (неусвідомлювані мотиви і смислові установки), коли витіснені в підсвідоме (несвідоме) бажання мотивують реальну поведінку;

неусвідомлювані регулятори способів виконання діяльності (операціональні установки і стереотипи автоматизованої поведінки), зумовлені образами неусвідомлено передбачуваних подій і способів діяння, що спираються на минулий досвід поведінки;

прояви субсенсорного сприйняття.

До сфери несвідомого входять також «підсвідоме» і «над свідоме».