51. Основні концепції свідомого. „Світла пляма”.
Сучасні концепції походження свідомості
– релігійна: свідомість є проявом “іскри Божої”, вкладеної у людину Богом при творенні світу;
– концепція єдиного інформаційного поля: свідомість є одним із проявів дії єдиного світового інформаційного поля;
– концепція походження людини та свідомості внаслідок розвитку праці: людина і свідомість формуються в міру розвитку суспільної праці;
– дуалістична: в основі всіх світових процесів лежать два начала: матеріальне та духовне. Свідомість є виявленням духовного начала буття;
– концепція еволюції: свідомість є результатом поступового розвитку живих організмів або форм відображення дійсності;
– концепція активно діяльного самопородження людини на основі природно-космічних передумов.
Теорія "світлої плями" І.П. Павлова. Гіпотеза про зв'язок свідомості з певною ділянкою кори головного мозку вперше була висловлена І.П. Павловим. Вчений образно представляв свідомість як зону підвищеної збудливості, що переміщується по корі, її "творчу" ділянку - "світлу пляму свідомості" на темному тлі іншої кори. Нині використання методу ПЕТ-томографії показує, що зона локальної активації дійсно має вигляд світлої плями на темному тлі.
52. Свідомість, спілкування та мова. Функції свідомості.
Свідомість, спілкування і мова невіддільні одне від одного. Спільна діяльність людей (суспільне виробництво, праця чи спілкування у широкому розумінні цього слова) потребує певної знакової системи, за допомогою якої здійснюється комунікація між людьми. Способом, який особливо опосередковує механізм взаємодії людей, дає змогу передавати зміст свідомості від людини до людини, стає мова.
Мова - це знаряддя свідомості, та форма, у якій фіксується, виражається, передається увесь зміст свідомості. За допомогою мови як системи знаків відбувається об'єктивація свідомості. Внутрішній світ суб'єкта виражається у зовнішньому світі. У мові також виявляється самосвідомість людини (внутрішня мова).
Нерозривний зв'язок мови і свідомості полягає в тому, що свідомість - це відображення дійсності, а за допомогою мови саме мислення і свідомість отримують своє адекватне вираження.
Мова - це знакова система. Вона є засобом спілкування і вираження мислення, а також специфічним способом зберігання і передачі інформації, засобом організації та управління людською діяльністю.
З погляду співвідношення спілкування і мови одна з важливих функцій останньої - комунікативна. Вона розкриває соціальну природу свідомості й мови. Мова як знакова система функціонує на базі другої сигнальної системи, її відмінна особливість полягає в тому, що навички обробки знаків (наприклад, швидкість мовлення, читання, письмо і т. д.) не успадковуються, а набуваються, напрацьовуються в процесі соціалізації людини.
Свідомість поза людським буттям неможлива: свідомість народжується в бутті, створює буття, відображає буття. Таким чином, свідомість виконує такі функції:
Рис. Функції свідомості
Пізнавальна функція свідомості проявляється в накопиченні, переробці та використанні інформації щодо навколишньої дійсності; регулятивна-в контролі поведінкових та емоційних проявів; прогностична - в побудові образів майбутнього, плануванні подальшого життя; рефлексивна - в пізнанні людиною самої себе як суб'єкта психічної діяльності; комунікативна функція свідомості полягає в організації та підтриманні спілкування з іншими людьми.
