- •Кафедра лісівництва курсова робота з лісознавства
- •1.1. Типоутворююча роль породи
- •1.2. Класифікація типів лісу
- •1.3. Діагностична характеристика типу лісу.
- •1.3.1. Опис аналізованого типу лісу.
- •1.3.2. Характеристика можливого травостою у даному типі лісу.
- •Рослини – індикато свіжого дубово – соснового субору
- •1.3.3. Опис відповідного типові лісу ґрунту.
- •2.1 Визначення фактичної і потенційної продуктивності
- •2.2 Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани
- •Розділ 4. Висновки про сучасний стан насаджень свіжого дубово-соснового субору.
- •Список літературних джерел
2.2 Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани
У зв’язку з впливом росту стихійних і антропогенних факторів типи і лісу представлені, як корінними, так і похідними деревостанами. Останні, як правило, не завжди задовільні за станом. З цього приводу на основі даних табл. 2.1. для кожної вікової групи проводиться розподіл на корінні та похідні деревостани (табл. 2.3). В межах вікової групи типи деревостанів розділяються за групами повнот.
Таблиця 2.3.
Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани за повнотою
Група віку, роки |
Загальна площа, га |
Площа деревостанів |
|||||||||||||||
корінні |
похідні |
||||||||||||||||
1,0-0,8 |
0,7-0,6 |
0,5 і < |
сума по групі |
1,0-0,8 |
0,7-0,6 |
0,5 і < |
сума по групі |
||||||||||
га |
% |
га |
% |
га |
% |
га |
% |
га |
% |
га |
% |
га |
% |
га |
% |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
1-10 |
125,5 |
52,8 |
19,7 |
2,9 |
1,7 |
0 |
- |
55,7 |
12,6 |
60,9 |
8,9 |
8,9 |
0,0 |
0,0 |
- |
69,8 |
9,5 |
11-20 |
169,1 |
31,1 |
11,6 |
10,7 |
6,2 |
0 |
- |
41,8 |
9,4 |
89,4 |
20,3 |
37,9 |
12,8 |
0,0 |
- |
127,3 |
17,3 |
21-30 |
85,3 |
0,0 |
0,0 |
3,4 |
2,0 |
0 |
- |
3,4 |
0,8 |
53,4 |
12,1 |
28,5 |
9,7 |
0,0 |
- |
81,9 |
11,1 |
31-40 |
135,7 |
37,0 |
13,8 |
16,0 |
9,2 |
0 |
- |
53,0 |
12,0 |
26,1 |
5,9 |
56,6 |
19,2 |
0,0 |
- |
82,7 |
11,2 |
41-50 |
129,7 |
2,4 |
0,9 |
0,0 |
0,0 |
0 |
- |
2,4 |
0,5 |
106,3 |
24,1 |
21 |
7,1 |
0,0 |
- |
127,3 |
17,3 |
51-60 |
94,9 |
4,8 |
1,8 |
3,7 |
2,1 |
0 |
- |
8,5 |
1,9 |
46,9 |
10,6 |
39,5 |
13,4 |
0,0 |
- |
86,4 |
11,7 |
61-70 |
96 |
9,9 |
3,7 |
7,4 |
4,3 |
0 |
- |
17,3 |
3,9 |
27,6 |
6,3 |
51,1 |
17,3 |
0,0 |
- |
78,7 |
10,7 |
71-80 |
72,7 |
42,6 |
15,9 |
12,4 |
7,1 |
0 |
- |
55,0 |
12,4 |
5,9 |
1,3 |
11,8 |
4,0 |
0,0 |
- |
17,7 |
2,4 |
81-90 |
124,9 |
72,4 |
27,0 |
31,5 |
18,1 |
0 |
- |
103,9 |
23,5 |
0 |
0,0 |
21 |
7,1 |
0,0 |
- |
21,0 |
2,9 |
91-100 |
144,3 |
15,5 |
5,8 |
85,9 |
49,4 |
0 |
- |
101,4 |
22,9 |
24,1 |
5,5 |
18,8 |
6,4 |
0,0 |
- |
42,9 |
5,8 |
Всього, га |
1178,1 |
268,5 |
173,9 |
0,0 |
442,4 |
440,6 |
295,1 |
0,0 |
735,7 |
||||||||
% |
100 |
22,8 |
14,8 |
0,0 |
37,6 |
37,4 |
25,0 |
0,0 |
62,4 |
||||||||
В подальшому похідні деревостани розділяємо за переважаючими породами (табл. 2.4), що допоможе виявити причини зміни порід.
Таблиця 2.4
Площа корінних і похідних деревостанів
Група віку, роки |
Загальна площа, га |
Типи деревостанів і їх площа, га |
|||
Корінні |
Похідні |
||||
Сосняк |
Дубняк |
Березняк |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
9 |
1-10 |
125,5 |
55,7 |
69,8 |
0 |
0 |
11-20 |
169,1 |
41,8 |
125,1 |
2,2 |
0 |
21-30 |
85,3 |
3,4 |
72,2 |
0 |
9,7 |
31-40 |
135,7 |
53 |
82,7 |
0 |
0 |
41-50 |
129,7 |
2,4 |
114,4 |
0 |
12,9 |
51-60 |
94,9 |
8,5 |
86,4 |
0 |
0 |
61-70 |
96 |
17,3 |
78,7 |
0 |
0 |
71-80 |
72,7 |
55 |
11,8 |
5,9 |
0 |
81-90 |
124,9 |
103,9 |
21 |
0 |
0 |
91-100 |
144,3 |
101,4 |
18,8 |
24,1 |
0 |
Всього, га |
1178,1 |
442,4 |
680,9 |
32,2 |
22,6 |
% типу |
100 |
37,6 |
62,4 |
||
% групи |
100 |
37,6 |
57,8 |
2,7 |
1,9 |
Як видно з табл. 2.3 і табл. 2.4 загальна площа типу лісу становить 1178,1 га, з якої корінні деревостани складають 442,4 га (37,6%) і 735,7 га (62,4%) – похідні. Слід відмітити, що відсутні низькоповнотні і переважають високоповнотні деревостани (як у корінних так і в похідних). Похідні деревостани представлені в основному сосняками, частка дубняків і березняків є незначною (2,7% і 1,9% від загальної площі даного типу лісу).
РОЗДІЛ 3. ЛІСІВНИЧО-ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТИПОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ
Для того щоб виявити втрати деревини у віці рубки, які вирахувані в результаті типологічного аналізу відповідного типу лісу визначаємо лісівничу ефективність його проведення. З цією метою використовуємо показники табл. 2.2. (гр. 3, 10) і переносимо в табл. 3.1.
Таблиця 3.1.
Лісівнича ефективність типологічного аналізу
Тип лісу |
Площа всього типу лісу, га |
Площа стиглих насаджень |
Недобір деревини у віці рубки, м3 |
Недобір деревини з 1 га у віці рубки, м3 |
Максимально можливі втрати деревини в типі лісу, м3 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
B2-д-С |
1178,1 |
269,2 |
-11529 |
-43 |
-50454 |
Показники табл. 3.1. визначаємо наступним чином:
вік рубки приймаємо згідно діючих вимог залежно від породи, типу лісу та групи лісів, лісорослинної зони.
В даному випадку вік рубки становить 81-100 років.
недобір деревини (гр. 3) вираховуємо, як різницю між фактичним і потенційним запасом;
площу стиглих насаджень беремо з табл. 2.2. (гр. 2), на основі даних про вік рубки;
недобір деревини з 1 га у віці рубки (гр. 5) отримуємо, як частку від ділення недобору деревини у віці рубки (гр. 4) на площу стиглих насаджень;
площу всього типу лісу (гр. 2) беремо із табл. 2.2. (гр. 2);
максимально важливі втрати деревини в типі лісу визначається шляхом перемноження недобору деревини з 1 га у віці рубки (гр. 5) на площу всього типу лісу.