Розділ 3. Лісівничо-економічна ефективність типологічного аналізу

З метою виявлення втрат деревини у віці рубки, які виявленні в результаті типологічного аналізу відповідного типу лісу визначається лісівнича ефективність його проведення. З цією метою використовуємо показники табл. 2.2. (кол. 4, 11) і переносимо в табл. 3.1.

Таблиця 3.1.

Лісівнича ефективність типологічного аналізу

Тип лісу	Площа всього типу лісу, га	Площа стиглих насаджень	Недобір деревини у віці рубки, м3	Недобір деревини з 1 га у віці рубки, м3	Максимально можливі втрати деревини в типі лісу, м3
1	2	3	4	5	6
D3-г-Бк	1154,5	132,7	-1280	-9,6	-11136,1

Показники табл. 3.1. визначаємо наступним чином:

• вік рубки приймаємо згідно діючих вимог залежно від породи, типу лісу та групи лісів, лісорослинної зони.

В даному випадку вік рубки становить 81-100 років.

• недобір деревини (кол. 4) вираховуємо, як різницю між фактичним і потенційним запасом;

• площу стиглих насаджень беремо з табл. 2.1. (кол. 2), на основі даних про вік рубки;

• недобір деревини з 1 га у віці рубки (кол. 5) отримуємо, як частку від ділення недобору деревини у віці рубки (кол. 4) на площу стиглих насаджень;

• площу всього типу лісу (кол. 2) беремо із табл. 2.1. (кол. 2);

• максимально важливі втрати деревини в типі лісу визначається шляхом перемноження недобору деревини з 1 га у віці рубки (кол. 5) на площу всього типу лісу.

З таблиці 3.1 можемо зробити висновки про те, що недобір деревини у віці рубки становить -1280 м³. Такий показник зумовлений тим, що потенційний запас на ділянці, яка підлягає в рубку головного користування, є більшим ніж фактичний. Максимально можливі втрати деревини в даному типі лісу становлять – 11136,1 м³.

Для покращення ефективності типологічного потенціалу слід проводити наступні господарські заходи:

• Правильно і своєчасно проводити рубки догляду, зокрема: освітлення, прочищення, прорідження та прохідні рубки;

• Звернути увагу на належний рівень проведення санітарних заходів;

• Забезпечити необхідні умови для вирощування високопродуктивних насаджень.

4. Висновки про сучасний стан насаджень вологої грабової бучини

Якщо розглянути вікову структуру насаджень, бачимо, що найбільшу площу насаджень займають молодняки, тобто деревостани у віці 11-20 років. Ступінь використання типологічного потенціалу становить 89 %. Рівень використання є недостатнім проте цілком характерним для цього типу лісу, і пов'язаний з неоднорідною часткою супутніх порід, які максимально відповідають грунтово-кліматичним умовам місцезростання. Так молодняках та середньовікових насадженнях ступінь використання типологічного потенціалу є недостантнім, тоді як у пристигаючих та стиглих деревостанах цей показник значно перевищує потенційно можливий. Це більшою мірою повязано із більшою продуктивністю похідних деревостанів. Таке явище не є позитивним, оскільки збільшення частки другорядних мяколистяних порід може призвести до небажаної зміни порід та зменшення цінності вирощуваної деревини. Змішані за складом і складні за формою лісостани повніше використовують лісорослинні умови, тому є більш продуктивнішими, більш стійкими.

Втрати деревини у віці рубки є від’ємними і становлять -204,9м³/га, тобто у віці рубки ми фактично отримали запас на 1 га менший ніж у еталонному корінному насадженні, що становить -17065 м³ на всій площі стиглих насаджень. Загальний ж показник втрати деревини на усій площі деревостанів, який становить -11136,1 м³ не може бути репрезантативним оскільки це кількісний показник а не якісний..

Також, слід звернути увагу на особливості розподілу насаджень на похідні та корінні. Похідні деревостани займають близько 54,4 %, порівняно з корінними, які складають 45,6% від всієї площі деревостанів. Для того щоб відновити корінні насадження без змін порід, а також підвищити продуктивність деревостанів необхідним є видалення небажаних малопродуктивних деревостанів та наповнення площ головними породами; застосовувати певні методи боротьби з хворобами та шкідниками, що не впливатимуть на процес зміни порід. А також проводити додаткові господарські заходи, що б зменшували негативний вплив другорядних порід на головну, і підвищити стійкість насаджень до впливу несприятливих природних явищ.

Система лісогосподарських заходів в деревостанах вологої грабової бучини

№ п/п	Вік, років	Запроектовані лісогосподарські заходи	Площа, Га
1	1-10	Проводити рубки догляду, а саме: освітлення і сприяти природному поновленню корінного деревостану	221,8
2	11-20	Проводити рубки догляду, а саме: прочищення. Передбачає забезпечення рівномірного розміщення головної породи по плоші та початок формування складу деревостану	141.5
3	21-30	Проводити рубки догляду, а саме: прорідження. Передбачає догляд за формою крон та стовбуром головних лісоутворюючих деревних порід та початок формування другого ярусу	137,7
4	31-40	Проводити рубки догляду, а саме: прорідження. Передбачає догляд за формою крон та стовбуром головних лісоутворюючих деревних порід та початок формування другого ярусу	110,7
5	41-50	Проводити рубки догляду, а саме: прохідну.	128,8
6	51-60	Проводити рубки догляду, а саме: прохідну.	102,1
7	61-70	Проводити рубки догляду, а саме: прохідну або головну рубку: вибіркову, вирубуючи у насадженні частину дерев певного віку, розміру,якості.	93
8	71-80	Проводим головну рубку, а саме: поступову, під час якої деревостан вирубується в декілька прийомів на протязі 1-2 класів віку.	86,2
9	81-100	Проводим головну рубку, а саме: поступову.	132,7

20