- •Державний вищий навчальний заклад Національний лісотехнічний університет України
- •Пояснювальна записка
- •29 Березня 2012 року №384
- •Національний лісотехнічний університет України
- •Затверджую
- •На дипломну роботу студенту
- •1. Адміністративно-територіальні та природо-кліматичні умови розташування підприємства 8
- •1. Адміністративно-територіальні та природо-кліматичні умови розташування підприємства
- •Місцерозташування та площа
- •Природо-кліматичні умови
- •Основні кліматичні показники району
- •Едафічні, орологічні та гідрологічні умови
- •2. Економічна характеристика району та підприємства
- •2.1. Економічна характеристика району
- •2.2. Економічна характеристика підприємства
- •2.3. Грошова оцінка земель лісового фонду підприємства
- •3. Аналіз лісового фонду та лісорослинних умов підприємства
- •3.1. Аналіз лісового фонду підприємства
- •3.2. Аналіз лісорослинних умов підприємства
- •4. Аналіз господарської діяльності підприємства
- •4.1. Рубки головного користування
- •4.2. Рубки формування і оздоровлення лісів та інші заходи, пов’язані з веденням лісового господарства
- •4.3. Захист лісу
- •4.4. Відтворення лісів
- •4.5. Гідролісомеліорація
- •4.6. Охорона лісу
- •4.7. Використання угідь та ресурсів побічних користувань
- •4.8. Використання лісового фонду для потреб мисливського господарства і культурно-оздоровчих цілей
- •5. Об’єкт, методика, обсяг експериментального матеріалу
- •5.1. Об’єкт, завдання дослідження та обсяг вихідного матеріалу
- •Методика оцінки структури лісового фонду
- •Оцінка структури лісового фонду на прикладі експлуатаційних лісів та ефективність використання лісових земель
- •6.1. Аналіз основних лісівничо-таксаційних показників лісового фонду підприємства
- •Оцінювання інтенсивності ведення лісового господарства та продуктивності лісових насаджень
- •6.3. Рівень потенційної продуктивності насаджень підприємства
- •6.3. Особливості вікової структури лісів
- •7. Охорона праці
- •7.1 Аналіз стану охорони праці в дп «Турійське лісове господарство»
- •7.1.1.Стан техніки безпеки та пов’язаний з нею виробничий травматизм та профзахворювання
- •7.1.2. Аналіз виробничої санітарії та гігієни праці на підприємстві
- •7.1.3. Стан протипожежної безпеки.
- •7.2. Проект заходів і організації належного стану з охорони праці на об’єкті проектування
- •7.2.1. Організація безпеки праці та попередження виробничого травматизму
- •7.2.2. Забезпечення нормативних вимог з виробничої санітарії та гігієни праці
- •7.2.3. Організація протипожежної охорони
- •7.3 Охорона навколишнього середовища
- •Висновки
- •Список використаної літератури
Оцінювання інтенсивності ведення лісового господарства та продуктивності лісових насаджень
Для оцінки рівня продуктивності використовуємо відповідний критерій, який розраховується за формулою 5.10. Критерій розраховано для типотвірних порід, які в умовах підприємства здатні формувати високопродуктивні стійкі корінні деревостани.
За оптимальний приймається запас деревостану з оптимальною продуктивністю в конкретних лісорослинних умовах, враховується і вік насадження, що дасть змогу проаналізувати і динаміку досліджуваного критерію.
Розраховані індекси запасів деревостанів сосни звичайної наведено в табл. 6.3.
Таблиця 6.3
Індекси запасів деревостанів сосни звичайної
Клас віку |
Типи лісу |
||||||||||
A1C |
A2C |
A3C |
A4C |
B1ДС |
B2ДС |
B3ДС |
B4ДС |
В5БС |
С2ГДС |
С3ГДС |
|
I |
0,928 |
- |
- |
- |
- |
0,946 |
0,922 |
0,978 |
- |
0,916 |
0,951 |
II |
- |
0,951 |
0,936 |
- |
- |
0,943 |
0,922 |
0,951 |
- |
0,912 |
0,928 |
III |
- |
0,971 |
- |
- |
0,951 |
0,949 |
0,932 |
0,951 |
- |
0,955 |
0,926 |
IV |
- |
0,985 |
- |
- |
0,969 |
0,975 |
0,963 |
0,976 |
- |
0,967 |
0,951 |
V |
0,965 |
0,980 |
- |
- |
0,990 |
0,975 |
0,963 |
1,019 |
- |
0,975 |
0,979 |
VI |
- |
0,968 |
- |
- |
0,978 |
0,972 |
0,966 |
1,003 |
0,942 |
0,970 |
0,967 |
VII |
- |
0,969 |
- |
1,054 |
- |
0,968 |
0,966 |
0,986 |
- |
0,967 |
0,968 |
VIII |
- |
0,977 |
- |
1,071 |
- |
0,965 |
0,970 |
1,024 |
0,933 |
0,956 |
0,961 |
IX |
- |
- |
- |
- |
- |
0,965 |
0,974 |
1,005 |
- |
0,963 |
0,952 |
Для кращої ілюстрації відхилення наявних середніх запасів деревостанів сосни звичайної від оптимального значення наводимо рис. 6.1 та рис. 6.2.
Рис. 6.1. Динаміка відхилення індексу для сосни звичайної в суборових типах лісу
Як бачимо, найбільше відхилення спостерігається в умовах вологого дубового субору, але значення індексу поступово зростає з віком. В умовах сирого дубового субору даний індекс максимально наближається до оптимального значення, але не в молодняках. Відхилення за відносною величиною сягають 74% від оптимального значення запасу, а в окремих випадках становлять норму.
Рис. 6.2. Динаміка відхилення індексу для сосни звичайної в борах та сугрудових типах лісу
В умовах сирого бору спостерігається перевищення оптимального середнього запасу, але насаджень в даному типі лісу всього 10,3 га. В умовах свіжого бору та сугрудах найменші значення індексів у молодняках, але вони згодом дещо підвищуються. Відхилення за відносною величиною коливаються в межах 85-20% від оптимального значення запасу.
Отже, розраховані показники критерію для сосни звичайної вказують на певну віддаленість середніх запасів від оптимальних значень майже у всіх типах лісу. Особливо низькі значення запасів спостерігаються в молодих насадженнях.
Розраховані індекси запасів деревостанів для вільхи чорної наведено в табл. 6.4.
Таблиця 6.4
Індекси запасів деревостанів вільхи чорної
Клас віку |
С4Вхч |
С5Вхч |
D4Вхч |
I |
0,932 |
- |
0,913 |
II |
0,949 |
- |
0,913 |
III |
0,947 |
- |
0,944 |
IV |
0,951 |
0,908 |
- |
V |
0,949 |
0,918 |
- |
VI |
0,956 |
0,921 |
- |
VII |
0,959 |
- |
0,941 |
Відхилення індексу запасів вільхи чорної показано на рис. 6.3.
Рис. 6.3. Динаміка відхилення індексу для вільхи чорної
З графіка видно, що значення індексів запасу для вільхи чорної не є близькими до оптимального рівня та дещо зростають з часом. Відхилення за відносною величиною коливаються в межах 40-90% від оптимального значення запасу.
Розраховані індекси запасів деревостанів дуба звичайного наведено в табл. 6.5.
Таблиця 6.5
Індекси запасів деревостанів дуба звичайного
Клас віку |
Тип лісу |
||||||
D2ГД |
D3ГД |
D4ГД |
С2ГСД |
С2ГД |
С3ГСД |
С3ГД |
|
I |
- |
- |
0,939 |
|
0,942 |
0,932 |
0,935 |
II |
- |
- |
- |
0,930 |
0,922 |
0,925 |
0,936 |
III |
- |
0,946 |
0,944 |
0,916 |
0,919 |
0,927 |
0,933 |
IV |
0,952 |
0,955 |
- |
0,944 |
0,943 |
0,940 |
0,945 |
V |
- |
0,960 |
0,951 |
0,956 |
0,973 |
0,956 |
0,956 |
VI |
0,972 |
0,960 |
- |
|
0,968 |
0,954 |
0,952 |
VII |
- |
- |
- |
|
0,964 |
0,965 |
0,950 |
VIII |
- |
0,967 |
- |
0,949 |
0,974 |
0,946 |
0,948 |
IX |
- |
0,968 |
- |
|
0,961 |
0,947 |
0,949 |
X |
- |
- |
- |
|
|
0,954 |
0,954 |
XI |
- |
- |
0,938 |
|
0,944 |
0,934 |
0,941 |
Відхилення індексу запасів дуба звичайного показано на рис. 6.4.
Рис. 6.4. Динаміка відхилення індексу запасів для дуба звичайного
Як бачимо, найбільше відхилення спостерігається в умовах вологого дубового субору, але значення індексу поступово зростає з віком. В умовах сирого дубового субору даний індекс максимально наближається до оптимального значення, але не в молодняках. Відхилення за відносною величиною сягають 74% від оптимального значення запасу, а в окремих випадках становлять норму.
У лісових насадженнях нерідко діагностується відхилення фактичної величини середнього запасу від нормального росту. У межах господарської секції величина середнього запасу насаджень теоретично повинна закономірно зростати до віку стиглості. Основними причинами зменшення середнього запасу стиглого насадження є неефективність запроектованих лісогосподарських заходів та нераціональне використання деревини. Економічно вигідно (рентабельніше) рубати високобонітетні насадження. Це призводить до зростання питомої частки низькобонітетних насаджень.
Вченими встановлено кілька причин зменшення середнього запасу в стиглих насадженнях порівняно із пристиглими. Основними причинами зменшення середнього запасу стиглого насадження є неефективність запроектованих лісогосподарських заходів та нераціональне використання деревини.
Пов’язаний з проблемою зменшення середнього запасу в стиглих насадженнях є середній вік в межах класу бонітету кожної переважаючої породи.
Результати розрахунків середнього віку для кожної переважаючої породи наведено в табл. 6.6.
Таблиця 6.6
Середній вік насаджень переважаючих порід за класами бонітету, років
Деревна порода |
Класи бонітету |
|||||||
Ic |
Ib |
Ia |
I |
II |
III |
IV |
V |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Аб |
- |
- |
16 |
28 |
33 |
40 |
35 |
- |
Бз |
- |
20 |
42 |
51 |
51 |
53 |
54 |
38 |
Вхч |
- |
38 |
35 |
41 |
47 |
45 |
39 |
35 |
Гз |
- |
- |
- |
55 |
58 |
48 |
- |
- |
Дз |
- |
- |
50 |
62 |
58 |
60 |
28 |
49 |
Продовження табл. 6.6
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Дчр |
- |
- |
50 |
17 |
24 |
25 |
29 |
- |
Клг |
- |
- |
- |
- |
48 |
- |
- |
- |
Лпд |
- |
- |
- |
- |
46 |
- |
- |
- |
Мдя |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
13 |
- |
Ос |
15 |
27 |
17 |
42 |
57 |
38 |
- |
- |
Сз |
28 |
42 |
48 |
54 |
51 |
49 |
34 |
65 |
Скр |
- |
- |
- |
- |
- |
43 |
43 |
- |
Ялє |
- |
43 |
46 |
27 |
36 |
26 |
- |
- |
Яз |
41 |
33 |
62 |
58 |
47 |
- |
- |
- |
Результати, наведені в табл. 6.6, вказують на лише досить незначну розбалансованість у розподілі ділянок, вкритих лісовою рослинністю за класами бонітету, що може бути причиною зменшення середнього запасу до віку стиглості.
Порушення принципу пропорційності рубки як високобонітетних, так і низькобонітетних деревостанів може сприяти їхньому нагромадженню в віці стиглості на кінець ревізійного періоду. Водночас продовжуватиметься перехід залишків у наступний період розрахунку розміру відпуску лісу.
Завищення віку стиглості також може бути причиною зменшення величини середнього запасу стиглого лісу. У такому разі виникає питання доцільності віднесення пристиглих насаджень до стиглих з причини наявності в цьому віці максимального середнього запасу. Це рішення зумовлює автоматичне збільшення частки стиглого лісу.
