2. Оцінювання інтенсивності ведення лісового господарства та продуктивності лісових насаджень

Для оцінки рівня продуктивності використовуємо відповідний критерій, який розраховується за формулою 5.10. Критерій розраховано для типотвірних порід, які в умовах підприємства здатні формувати високопродуктивні стійкі корінні деревостани.

За оптимальний приймається запас деревостану з оптимальною продуктивністю в конкретних лісорослинних умовах, враховується і вік насадження, що дасть змогу проаналізувати і динаміку досліджуваного критерію.

Розраховані індекси запасів деревостанів сосни звичайної наведено в табл. 6.3.

Таблиця 6.3

Індекси запасів деревостанів сосни звичайної

Клас віку	Типи лісу
	A1C	A2C	A3C	A4C	B1ДС	B2ДС	B3ДС	B4ДС	В5БС	С2ГДС	С3ГДС
I	0,928	-	-	-	-	0,946	0,922	0,978	-	0,916	0,951
II	-	0,951	0,936	-	-	0,943	0,922	0,951	-	0,912	0,928
III	-	0,971	-	-	0,951	0,949	0,932	0,951	-	0,955	0,926
IV	-	0,985	-	-	0,969	0,975	0,963	0,976	-	0,967	0,951
V	0,965	0,980	-	-	0,990	0,975	0,963	1,019	-	0,975	0,979
VI	-	0,968	-	-	0,978	0,972	0,966	1,003	0,942	0,970	0,967
VII	-	0,969	-	1,054	-	0,968	0,966	0,986	-	0,967	0,968
VIII	-	0,977	-	1,071	-	0,965	0,970	1,024	0,933	0,956	0,961
IX	-	-	-	-	-	0,965	0,974	1,005	-	0,963	0,952

Для кращої ілюстрації відхилення наявних середніх запасів деревостанів сосни звичайної від оптимального значення наводимо рис. 6.1 та рис. 6.2.

Рис. 6.1. Динаміка відхилення індексу для сосни звичайної в суборових типах лісу

Як бачимо, найбільше відхилення спостерігається в умовах вологого дубового субору, але значення індексу поступово зростає з віком. В умовах сирого дубового субору даний індекс максимально наближається до оптимального значення, але не в молодняках. Відхилення за відносною величиною сягають 74% від оптимального значення запасу, а в окремих випадках становлять норму.

Рис. 6.2. Динаміка відхилення індексу для сосни звичайної в борах та сугрудових типах лісу

В умовах сирого бору спостерігається перевищення оптимального середнього запасу, але насаджень в даному типі лісу всього 10,3 га. В умовах свіжого бору та сугрудах найменші значення індексів у молодняках, але вони згодом дещо підвищуються. Відхилення за відносною величиною коливаються в межах 85-20% від оптимального значення запасу.

Отже, розраховані показники критерію для сосни звичайної вказують на певну віддаленість середніх запасів від оптимальних значень майже у всіх типах лісу. Особливо низькі значення запасів спостерігаються в молодих насадженнях.

Розраховані індекси запасів деревостанів для вільхи чорної наведено в табл. 6.4.

Таблиця 6.4

Індекси запасів деревостанів вільхи чорної

Клас віку	С4Вхч	С5Вхч	D4Вхч
I	0,932	-	0,913
II	0,949	-	0,913
III	0,947	-	0,944
IV	0,951	0,908	-
V	0,949	0,918	-
VI	0,956	0,921	-
VII	0,959	-	0,941

Відхилення індексу запасів вільхи чорної показано на рис. 6.3.

Рис. 6.3. Динаміка відхилення індексу для вільхи чорної

З графіка видно, що значення індексів запасу для вільхи чорної не є близькими до оптимального рівня та дещо зростають з часом. Відхилення за відносною величиною коливаються в межах 40-90% від оптимального значення запасу.

Розраховані індекси запасів деревостанів дуба звичайного наведено в табл. 6.5.

Таблиця 6.5

Індекси запасів деревостанів дуба звичайного

Клас віку	Тип лісу
	D2ГД	D3ГД	D4ГД	С2ГСД	С2ГД	С3ГСД	С3ГД
I	-	-	0,939		0,942	0,932	0,935
II	-	-	-	0,930	0,922	0,925	0,936
III	-	0,946	0,944	0,916	0,919	0,927	0,933
IV	0,952	0,955	-	0,944	0,943	0,940	0,945
V	-	0,960	0,951	0,956	0,973	0,956	0,956
VI	0,972	0,960	-		0,968	0,954	0,952
VII	-	-	-		0,964	0,965	0,950
VIII	-	0,967	-	0,949	0,974	0,946	0,948
IX	-	0,968	-		0,961	0,947	0,949
X	-	-	-			0,954	0,954
XI	-	-	0,938		0,944	0,934	0,941

Відхилення індексу запасів дуба звичайного показано на рис. 6.4.

Рис. 6.4. Динаміка відхилення індексу запасів для дуба звичайного

Як бачимо, найбільше відхилення спостерігається в умовах вологого дубового субору, але значення індексу поступово зростає з віком. В умовах сирого дубового субору даний індекс максимально наближається до оптимального значення, але не в молодняках. Відхилення за відносною величиною сягають 74% від оптимального значення запасу, а в окремих випадках становлять норму.

У лісових насадженнях нерідко діагностується відхилення фактичної величини середнього запасу від нормального росту. У межах господарської секції величина середнього запасу насаджень теоретично повинна закономірно зростати до віку стиглості. Основними причинами зменшення середнього запасу стиглого насадження є неефективність запроектованих лісогосподарських заходів та нераціональне використання деревини. Економічно вигідно (рентабельніше) рубати високобонітетні насадження. Це призводить до зростання питомої частки низькобонітетних насаджень.

Вченими встановлено кілька причин зменшення середнього запасу в стиглих насадженнях порівняно із пристиглими. Основними причинами зменшення середнього запасу стиглого насадження є неефективність запроектованих лісогосподарських заходів та нераціональне використання деревини.

Пов’язаний з проблемою зменшення середнього запасу в стиглих насадженнях є середній вік в межах класу бонітету кожної переважаючої породи.

Результати розрахунків середнього віку для кожної переважаючої породи наведено в табл. 6.6.

Таблиця 6.6

Середній вік насаджень переважаючих порід за класами бонітету, років

Деревна порода	Класи бонітету
	Ic	Ib	Ia	I	II	III	IV	V
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Аб	-	-	16	28	33	40	35	-
Бз	-	20	42	51	51	53	54	38
Вхч	-	38	35	41	47	45	39	35
Гз	-	-	-	55	58	48	-	-
Дз	-	-	50	62	58	60	28	49

Продовження табл. 6.6

1	2	3	4	5	6	7	8	9
Дчр	-	-	50	17	24	25	29	-
Клг	-	-	-	-	48	-	-	-
Лпд	-	-	-	-	46	-	-	-
Мдя	-	-	-	-	-	-	13	-
Ос	15	27	17	42	57	38	-	-
Сз	28	42	48	54	51	49	34	65
Скр	-	-	-	-	-	43	43	-
Ялє	-	43	46	27	36	26	-	-
Яз	41	33	62	58	47	-	-	-

Результати, наведені в табл. 6.6, вказують на лише досить незначну розбалансованість у розподілі ділянок, вкритих лісовою рослинністю за класами бонітету, що може бути причиною зменшення середнього запасу до віку стиглості.

Порушення принципу пропорційності рубки як високобонітетних, так і низькобонітетних деревостанів може сприяти їхньому нагромадженню в віці стиглості на кінець ревізійного періоду. Водночас продовжуватиметься перехід залишків у наступний період розрахунку розміру відпуску лісу.

Завищення віку стиглості також може бути причиною зменшення величини середнього запасу стиглого лісу. У такому разі виникає питання доцільності віднесення пристиглих насаджень до стиглих з причини наявності в цьому віці максимального середнього запасу. Це рішення зумовлює автоматичне збільшення частки стиглого лісу.