- •Передмова
- •Мета та завдання курсу
- •Класифікація технологічного обладнання
- •Призначення технологічного обладнання
- •Контрольні питання
- •Глава 1. Підйомне обладнання
- •1.1. Загальні відомості про підйомне обладнання
- •Класифікація та призначення
- •Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •Основні параметри підйомних машин
- •Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.2. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.2.1. Гнучкі підйомні органи
- •1.2.2. Блоки
- •1.2.3. Поліспасти
- •1.2.4. Канатні барабани
- •1.2.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.2.5.1. Гакові підвіски
- •1.2.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.2.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •1.3. Механізми підйому вантажопідйомних машин
- •1.3.1. Кінематичні схеми
- •1.3.2. Розрахунок електродвигуна механізмів підйому
- •1.3.3. Передачі механізмів підйому
- •1.3.4. Гальмівні механізми
- •1.3.4.1. Зупинники
- •1.3.4.2. Гальма
- •1.3.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •1.3.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •1.4. Крани
- •1.4.1. Мостові крани
- •1.4.1.1. Розрахунок головної балки мостового крана
- •1.4.1.2. Розрахунок механізмів пересування
- •1.4.2. Поворотні стрілові крани
- •1.4.3. Автомобільні крани
- •1.4.4. Стійкість кранів
- •1.5 Підйомно-оглядове обладнання
- •1.5.1 Оглядові канави
- •1.5.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •1.5.3 Підйомники та їх класифікація
- •1.5.4 Електромеханічні підйомники
- •1.5.5 Електрогідравлічні підйомники
- •1.5.6 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Глава 2. Транспортне обладнання
- •2.1. Основи теорії транспортуючих машин
- •2.1.1. Призначення та класифікація
- •2.1.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •2.1.3 Тягові елементи конвеєрів
- •2.1.4 Зірочки
- •2.1.5 Ходові опорні органи
- •2.1.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •2.1.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •2.1.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •2.2 Несучі конвеєри
- •2.2.1 Загальна будова конвеєрів
- •2.2.2 Натяжні пристрої
- •2.2.3 Приводи конвеєрів
- •2.2.4 Станини конвеєрів
- •2.2.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •2.3 Ведучі конвеєри
- •2.3.1 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •2.3.1.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •2.3.1.2 Тягові елементи конвеєрів
- •2.3.1.3 Каретки
- •2.3.1.4 Поворотні пристрої
- •2.3.1.5 Підвісні напрямні
- •2.3.1.6 Привод підвісних конвеєрів
- •2.3.1.7 Натяжні пристрої
- •2.3.1.9 Запобіжні пристрої
- •2.3.1.10 Розрахунок конвеєрів
- •2.3.2 Ведучі наземні конвеєри
- •2.4 Штовхаючі конвеєри
- •Контрольні питання
- •Глава 3. Складальне обладнання
- •3.1 Обладнання для проведення складальних операцій
- •3.1.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •3.1.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •3.1.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •3.1.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •3.2 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •3.2.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •3.2.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •3.2.3 Необхідне зусилля пружини
- •3.2.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •3.2.5 Вибір приводного двигуна
- •Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •3.3 Пружні елементи
- •Класифікація та призначення пружних елементів
- •Матеріали та виготовлення пружин
- •Розрахунок гвинтових пружин
- •Торсіони та гумові амортизатори
- •Контрольні питання
- •Глава 4. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •Обладнання для миття автомобілів
- •Прибирання та миття автомобілів
- •Установки для миття автомобілів
- •4.1.2.1. Струминні установки
- •4.1.2.2. Установки для миття автомобілів знизу
- •4.1.2.3. Струминно-щіткова установка
- •Струминно-щіткові установки
- •4.1.2.4. Лінії для миття і сушіння автомобілів
- •Автоматичні лінії миття легкових автомобілів і мікроавтобусів
- •Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •4.1.4. Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •4.2. Мастильно-заправне обладнання
- •4.2.1. Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •4.2.2. Маслороздавальне обладнання
- •Переносні маслороздавальні колонки з ручним приводом
- •Пересувні маслороздавальні колонки з пневматичним приводом
- •Стаціонарні маслороздавльні колонки з електроприводом
- •4.2.3. Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •Нагнітачі мастила
- •4.2.4. Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •4.2.5. Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •4.2.6. Повітряроздавальне обладнання
- •4.2.7. Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •4.3. Обладнання для проведення фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •4.3.1. Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •Установки для нанесення антикорозійних покрить
- •4.3.2. Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •4.3.3. Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •4.3.4. Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Контрольні питання
- •Глава 5. Проектування кріпильних вузлів віброагрегатів
- •5.1. Взаємодія віброактивного агрегату з основою
- •5.1.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •5.1.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •5.2.Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів
- •Зведені коефіцієнти жорсткості
- •5.2.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •Технічна характеристика віброагрегату типу 14-46 №5 –4а 160м4
- •Затяжка різьбових з’єднань
- •Різьбові з’єднання автомобілів
- •Теоретичні основи затяжки різьбових з’єднання
- •Визначення раціонального моменту затяжки різьбових з’єднань
- •Визначення параметрів кріпильних вузлів віброагрегатів
- •Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •5.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •5.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •5.5.1 Навантаження витків різьби
- •5.2.2. Раціональне конструювання гайок
- •5.5.3 Болти з пружною головкою
- •5.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •5.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Контрольні питання
- •Глава 6. Система технічного обслуговування і ремонту технологічного обладнання
- •6.1. Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •6.2. Організація то і ремонту обладнання
- •6.3. Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •Норми періодичності і трудомісткості то і ремонту технологічного обладнання
- •6.4. Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •6.5. Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •6.6. Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •Контрольні питання
- •Література
- •Глава 3. Складальне обладнання .............................................…..
- •Глава 4. Обладнання для миття, заправних,
- •Глава5. Проектування кріпильних вузлів
- •Глава 6.Система технічного обслуговування і
1.2.4. Канатні барабани
Барабани служать для перетворення обертового руху двигуна в поступальний рух вантажу. Поверхня барабана являється ємністю для укладки каната. За способом виготовлення барабани бувають: литі – з чавуну СЧ15 або сталі 25Л; зварні – з тонколистової сталі або з товстостінних труб. За конструкцією барабани застосовують з гладенькою (рис. 1.9, а) та нарізною (рис. 1.9, б, в) поверхнями.
У більшості підйомних машин використовують барабани з гвинтовими канавками для намотування каната в один ряд. Призначення канавок – зменшити напруження зминання, усунути тертя між сусідніми витками, а отже, зменшити спрацювання і підвищити довговічність каната.
Багаторядна навивка каната дає змогу зменшити довжину барабана, але при цьому збільшується спрацювання каната і швидкість навивання стає змінною.
В окрему групу входять нарізні фрикційні барабани, які застосовуються в механізмах пересування.
Нарізні барабани бувають: з односторонньою нарізкою (рис. 1.9, б), застосовують в простих поліспастах та з здвоєною нарізкою (зустрічною) (рис. 1.9, в), застосовують в здвоєних поліспастах.
Профілі канавок на нарізному барабані показано на рис. 1.10.
Канатні барабани
а) б) в)
а – з гладенькою поверхнею; б – з односторонньою нарізкою; в – з здвоєною нарізкою
Рис. 1.9 |
Діаметр барабана по середній лінії навитого каната визначається згідно норм Держнаглядохоронпраці
|
(1.27) |
де
– коефіцієнт вибору діаметра барабана,
приймається згідно норм Держнаглядохоронпраці
і залежить від групи класифікації
механізму (режиму роботи).
Діаметр барабана по дну канавки:
|
(1.28) |
Якщо в барабан для талей вмонтовується електродвигун, тоді діаметр барабана погоджується з зовнішнім діаметром статора двигуна.
Нарізний барабан
Рис. 1.10 |
Розміри профілю канавок
барабана – радіус канавки
,
глибина канавки
та крок нарізки
визначаються:
|
(1.29) |
Товщина стінки барабана:
чавунного
,
але не менше 12 мм;сталевого
,
але не менше 10 мм для литого.
Визначимо число робочих витків нарізної частини барабана:
|
(1.30) |
Загальне число витків згідно норм Держнаглядохоронпраці
|
(1.31) |
де
– число запасних витків;
– число витків для кріплення каната.
Визначимо повну довжину барабана:
– при простому поліспасті (рис. 1.9, б)
|
(1.32) |
– при здвоєному поліспасті (рис. 1.9, в)
|
(1.33) |
де
– довжина гладкої частини барабана між
нарізками, приймається конструктивно.
При розрахунках на
міцність барабани умовно ділять на:
короткі, якщо
і довгі, якщо
.
Стінки коротких барабанів розраховують на стиск:
|
(1.34) |
де
– допустиме напруження стиску, для
чавунних барабанів менше значення, а
для сталевих – більше.
Довгі барабани розраховують на сумарне напруження згину та кручення:
|
(1.35) |
де
– еквівалентний момент;
– осьовий момент опору стінки барабана,
;
– допустиме напруження згину: для
чавунних барабанів
,
для сталевих барабанів
.
Еквівалентний момент
,
де
– момент згину;
– момент кручення;
– перевідний коефіцієнт.
;
.
Частота обертання барабана, об/хв.:
|
(1.36) |
Фрикційні барабани
(рис. 1.11) застосовують для пересування
візків, а в поворотних кранах – для
зміни вильоту стріли. Кінці каната
закріплюють до візка з різних сторін.
Канат має декілька
витків на барабані. У фрикційних барабанах
канат не намотують, а кілька постійних
витків на барабані, перекочуючись,
створюють тягове зусилля від сил тертя,
які залежать від кута обхвату барабана
канатом. Необхідне число витків
визначається з умов утворення потрібної
сили тяги. Натяг веденої вітки каната
здійснюється за рахунок її провисання
або додаткового підпряження напрямного
блоку.
Колова сила на барабані:
|
(1.37) |
де
і
– сили натягу в канаті відповідно в
набігаючій і збігаючій вітці.
Зв’язок набігаючого та збігаючого зусилля в канаті визначають за формулою Ейлера:
|
(1.38) |
де
– основа натуральних логарифмів;
– коефіцієнт тертя між барабаном і
канатом;
– кут обхвата канатом барабана,
;
– число витків каната на барабані.
Фрикційний барабан
Рис. 1.11 |
Необхідне число витків на барабані для створення потрібного зусилля можна визначити із (1.38):
|
(1.39) |
Розрахунки показують,
що мінімальне число витків на барабані
.
Визначимо число необхідних нарізок під канат на барабані
|
(1.40) |
де
– переміщення візка.
Загальна довжина барабана
|
(1.41) |
Потрібна потужність двигуна
|
(1.42) |
де
– загальний к.к.д.,
– рушійна сила, необхідна для переміщення
візка (визначається в курсі ТММ).
,
де
– коефіцієнт, що враховує додатковий
опір в ребордах коліс і ін.

,
.
,
,