- •Передмова
- •Мета та завдання курсу
- •Класифікація технологічного обладнання
- •Призначення технологічного обладнання
- •Контрольні питання
- •Глава 1. Підйомне обладнання
- •1.1. Загальні відомості про підйомне обладнання
- •Класифікація та призначення
- •Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •Основні параметри підйомних машин
- •Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.2. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.2.1. Гнучкі підйомні органи
- •1.2.2. Блоки
- •1.2.3. Поліспасти
- •1.2.4. Канатні барабани
- •1.2.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.2.5.1. Гакові підвіски
- •1.2.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.2.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •1.3. Механізми підйому вантажопідйомних машин
- •1.3.1. Кінематичні схеми
- •1.3.2. Розрахунок електродвигуна механізмів підйому
- •1.3.3. Передачі механізмів підйому
- •1.3.4. Гальмівні механізми
- •1.3.4.1. Зупинники
- •1.3.4.2. Гальма
- •1.3.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •1.3.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •1.4. Крани
- •1.4.1. Мостові крани
- •1.4.1.1. Розрахунок головної балки мостового крана
- •1.4.1.2. Розрахунок механізмів пересування
- •1.4.2. Поворотні стрілові крани
- •1.4.3. Автомобільні крани
- •1.4.4. Стійкість кранів
- •1.5 Підйомно-оглядове обладнання
- •1.5.1 Оглядові канави
- •1.5.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •1.5.3 Підйомники та їх класифікація
- •1.5.4 Електромеханічні підйомники
- •1.5.5 Електрогідравлічні підйомники
- •1.5.6 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Глава 2. Транспортне обладнання
- •2.1. Основи теорії транспортуючих машин
- •2.1.1. Призначення та класифікація
- •2.1.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •2.1.3 Тягові елементи конвеєрів
- •2.1.4 Зірочки
- •2.1.5 Ходові опорні органи
- •2.1.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •2.1.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •2.1.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •2.2 Несучі конвеєри
- •2.2.1 Загальна будова конвеєрів
- •2.2.2 Натяжні пристрої
- •2.2.3 Приводи конвеєрів
- •2.2.4 Станини конвеєрів
- •2.2.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •2.3 Ведучі конвеєри
- •2.3.1 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •2.3.1.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •2.3.1.2 Тягові елементи конвеєрів
- •2.3.1.3 Каретки
- •2.3.1.4 Поворотні пристрої
- •2.3.1.5 Підвісні напрямні
- •2.3.1.6 Привод підвісних конвеєрів
- •2.3.1.7 Натяжні пристрої
- •2.3.1.9 Запобіжні пристрої
- •2.3.1.10 Розрахунок конвеєрів
- •2.3.2 Ведучі наземні конвеєри
- •2.4 Штовхаючі конвеєри
- •Контрольні питання
- •Глава 3. Складальне обладнання
- •3.1 Обладнання для проведення складальних операцій
- •3.1.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •3.1.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •3.1.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •3.1.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •3.2 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •3.2.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •3.2.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •3.2.3 Необхідне зусилля пружини
- •3.2.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •3.2.5 Вибір приводного двигуна
- •Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •3.3 Пружні елементи
- •Класифікація та призначення пружних елементів
- •Матеріали та виготовлення пружин
- •Розрахунок гвинтових пружин
- •Торсіони та гумові амортизатори
- •Контрольні питання
- •Глава 4. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •Обладнання для миття автомобілів
- •Прибирання та миття автомобілів
- •Установки для миття автомобілів
- •4.1.2.1. Струминні установки
- •4.1.2.2. Установки для миття автомобілів знизу
- •4.1.2.3. Струминно-щіткова установка
- •Струминно-щіткові установки
- •4.1.2.4. Лінії для миття і сушіння автомобілів
- •Автоматичні лінії миття легкових автомобілів і мікроавтобусів
- •Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •4.1.4. Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •4.2. Мастильно-заправне обладнання
- •4.2.1. Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •4.2.2. Маслороздавальне обладнання
- •Переносні маслороздавальні колонки з ручним приводом
- •Пересувні маслороздавальні колонки з пневматичним приводом
- •Стаціонарні маслороздавльні колонки з електроприводом
- •4.2.3. Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •Нагнітачі мастила
- •4.2.4. Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •4.2.5. Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •4.2.6. Повітряроздавальне обладнання
- •4.2.7. Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •4.3. Обладнання для проведення фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •4.3.1. Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •Установки для нанесення антикорозійних покрить
- •4.3.2. Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •4.3.3. Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •4.3.4. Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Контрольні питання
- •Глава 5. Проектування кріпильних вузлів віброагрегатів
- •5.1. Взаємодія віброактивного агрегату з основою
- •5.1.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •5.1.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •5.2.Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів
- •Зведені коефіцієнти жорсткості
- •5.2.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •Технічна характеристика віброагрегату типу 14-46 №5 –4а 160м4
- •Затяжка різьбових з’єднань
- •Різьбові з’єднання автомобілів
- •Теоретичні основи затяжки різьбових з’єднання
- •Визначення раціонального моменту затяжки різьбових з’єднань
- •Визначення параметрів кріпильних вузлів віброагрегатів
- •Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •5.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •5.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •5.5.1 Навантаження витків різьби
- •5.2.2. Раціональне конструювання гайок
- •5.5.3 Болти з пружною головкою
- •5.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •5.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Контрольні питання
- •Глава 6. Система технічного обслуговування і ремонту технологічного обладнання
- •6.1. Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •6.2. Організація то і ремонту обладнання
- •6.3. Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •Норми періодичності і трудомісткості то і ремонту технологічного обладнання
- •6.4. Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •6.5. Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •6.6. Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •Контрольні питання
- •Література
- •Глава 3. Складальне обладнання .............................................…..
- •Глава 4. Обладнання для миття, заправних,
- •Глава5. Проектування кріпильних вузлів
- •Глава 6.Система технічного обслуговування і
Установки для миття автомобілів
4.1.2.1. Струминні установки
Струминні установки бувають водоструминні, пароструминні і комбіновані (пароводоструминні). В таких установках вода чи пор подається під тиском через форсунки. Принципова схема стаціонарної струминної установки показана на рис.4.1.
Струминна установка
Рис.4.1.
|
Така установка складається в основному з двох порталів: 1 – змочувальний портал, 2 – ополіскуючий портал.
Продуктивність струминних установок 20…30 автомобілів на годину. Витрата води становить 800…1200 л на автомобіль. Тиск води від 0,8 до 2,0 МПа. Автомобіль рухається конвеєром.
Пересувні струминні установки виконуються у вигляді візків, на яких змонтовані електродвигун та насос з шлангами і пістолетом для миття. Найбільш широке застосування отримали моделі М-1112 та М-125. Відомі також установки з підігрівом UPM-95 i UMZ-160 (Польща).
Технічні характеристики деяких струминних установок наведені в табл.4.1.
Таблиця 4.1.
Струминні установки
Параметри |
М-1112 |
М-125 |
UPM-95 |
UMZ-160 |
Тиск води, МПа |
1,5 |
6,0 |
9,5 |
5,0 |
Температура води, ˚С |
- |
- |
100 |
60 |
Подача води, л/хв |
80 |
12 |
12 |
12 |
Потужність ел. двигуна, Квт |
7,5 |
22 |
2,2 |
4,0 |
Маса, кг |
219 |
120 |
230 |
90 |
Габарити, мм |
1420х540хх950 |
1220х550хх750 |
1630х800х х780 |
110х600х х800 |
До пороводоструминних установок відносяться наступні моделі: Mirkuz (Угорщина), К-160 (Чехія), 80-S фірми “Korchez” (Німеччина).
4.1.2.2. Установки для миття автомобілів знизу
Такі установки складаються із електродвигуна з редуктором та механізму для миття автомобіля знизу. Вода із колектора подається шлангами до форсунок. Весь механізм для миття хитається.
До таких установок належать установки моделей М-121 та М-136. Технічні характеристики установки для миття автомобілів знизу наведені в табл. 4.2.
Таблиця 4.2
Технічні характеристики установки для миття автомобілів
Параметри |
М-121 |
М-136 |
Продуктивність, авт./год |
30…40 |
60 |
Тиск води, МПа |
0,8 |
2,0 |
Витрати води на одне миття автомобіля, л. |
200...320 |
160...180 |
Потужність електродвигуна, Квт |
15,0 |
31,1 |
Маса, кг |
610 |
650 |
Габарити, мм |
3450х3790х1490 |
5000х2800х2800 |
4.1.2.3. Струминно-щіткова установка
Широке застосування на СТО отримали струминно-щіткові установки для миття автомобілів. Якість миття залежить від обертання щіток, питомого тиску щіток на поверхню, яка омивається, а також від товщини волокон щіток.
Принцип роботи таких установок заключається в тому, що на поверхню автомобіля, яка миється, одночасно діють волокна щіток, що обертаються і подається вода. Для притискання щіток до поверхонь автомобіля використовують пружини, противаги, або гідро- та пневмоциліндри.
Принцип роботи таких установок пояснюється рис.4.2,а.
Така установка складається з портала 1, горизонтальної щітки 2 та вертикальних щіток 3. Щітки приводяться в обертальний рух електродвигунами. Вертикальні щітки 3 миють передні, бокові і задні вертикальні поверхні автомобіля. Горизонтальна щітка 2, встановлена в рухомій маятниковій рамі 4, служить для миття капота, вітрового скла і верху кузова автомобіля. При митті автомобілі рухаються конвеєром. До таких установок належать установки моделей М-100 та М-130. На рис.4.2,б показана автоматична щіткова мийка для легкових і вантажних автомобілів, мікроавтобусів фірми KARCHER. Продуктивність такої мийки складає 8…20 одиниць за годину.
Струминно-щіткова установка
Рис.4.2 |
Деякі установки, наприклад, моделей GM-100 та GM-200, випускаються портального типу: автомобіль стоїть, а установка рухається по напрямним. Такі установки, як правило, працюють в комплекті з установками для сушки автомобілів моделей GS-100, або GS-200. Установки GM-100 і GM-200 складаються із двох вертикальних і однієї горизонтальної щітки. Щітки для миття складаються із змінних щіткових елементів. Волокна щіток м’які та довгі, на кінцях розпущені. Це виключає пошкодження покриття кузова автомобіля. При підході горизонтальної щітки до передньої чи задньої частини автомобіля, установа зупиняється і горизонтальна щітка починає робити зворотньо-поступальні рухи в вертикальному напрямі. Число цих рухів задається програмою і залежить від ступеня загрязнення автомобіля. Установка рухається по рельсовій колії і виконує два робочих цикла: миття (вперед і назад) і сушки (вперед і назад).
Технічні характеристики деяких струминно-щіткових установок наведені в табл.4.3.
Для сушіння автомобілів використовується підігріте до 40…50˚С повітря, яке подається вентиляторами, змонтованими на порталах при тиску 0,2…0,4 МПа.
Таблиця 4.3.
