- •Передмова
- •Мета та завдання курсу
- •Класифікація технологічного обладнання
- •Призначення технологічного обладнання
- •Контрольні питання
- •Глава 1. Підйомне обладнання
- •1.1. Загальні відомості про підйомне обладнання
- •Класифікація та призначення
- •Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •Основні параметри підйомних машин
- •Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.2. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.2.1. Гнучкі підйомні органи
- •1.2.2. Блоки
- •1.2.3. Поліспасти
- •1.2.4. Канатні барабани
- •1.2.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.2.5.1. Гакові підвіски
- •1.2.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.2.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •1.3. Механізми підйому вантажопідйомних машин
- •1.3.1. Кінематичні схеми
- •1.3.2. Розрахунок електродвигуна механізмів підйому
- •1.3.3. Передачі механізмів підйому
- •1.3.4. Гальмівні механізми
- •1.3.4.1. Зупинники
- •1.3.4.2. Гальма
- •1.3.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •1.3.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •1.4. Крани
- •1.4.1. Мостові крани
- •1.4.1.1. Розрахунок головної балки мостового крана
- •1.4.1.2. Розрахунок механізмів пересування
- •1.4.2. Поворотні стрілові крани
- •1.4.3. Автомобільні крани
- •1.4.4. Стійкість кранів
- •1.5 Підйомно-оглядове обладнання
- •1.5.1 Оглядові канави
- •1.5.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •1.5.3 Підйомники та їх класифікація
- •1.5.4 Електромеханічні підйомники
- •1.5.5 Електрогідравлічні підйомники
- •1.5.6 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Глава 2. Транспортне обладнання
- •2.1. Основи теорії транспортуючих машин
- •2.1.1. Призначення та класифікація
- •2.1.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •2.1.3 Тягові елементи конвеєрів
- •2.1.4 Зірочки
- •2.1.5 Ходові опорні органи
- •2.1.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •2.1.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •2.1.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •2.2 Несучі конвеєри
- •2.2.1 Загальна будова конвеєрів
- •2.2.2 Натяжні пристрої
- •2.2.3 Приводи конвеєрів
- •2.2.4 Станини конвеєрів
- •2.2.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •2.3 Ведучі конвеєри
- •2.3.1 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •2.3.1.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •2.3.1.2 Тягові елементи конвеєрів
- •2.3.1.3 Каретки
- •2.3.1.4 Поворотні пристрої
- •2.3.1.5 Підвісні напрямні
- •2.3.1.6 Привод підвісних конвеєрів
- •2.3.1.7 Натяжні пристрої
- •2.3.1.9 Запобіжні пристрої
- •2.3.1.10 Розрахунок конвеєрів
- •2.3.2 Ведучі наземні конвеєри
- •2.4 Штовхаючі конвеєри
- •Контрольні питання
- •Глава 3. Складальне обладнання
- •3.1 Обладнання для проведення складальних операцій
- •3.1.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •3.1.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •3.1.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •3.1.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •3.2 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •3.2.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •3.2.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •3.2.3 Необхідне зусилля пружини
- •3.2.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •3.2.5 Вибір приводного двигуна
- •Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •3.3 Пружні елементи
- •Класифікація та призначення пружних елементів
- •Матеріали та виготовлення пружин
- •Розрахунок гвинтових пружин
- •Торсіони та гумові амортизатори
- •Контрольні питання
- •Глава 4. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •Обладнання для миття автомобілів
- •Прибирання та миття автомобілів
- •Установки для миття автомобілів
- •4.1.2.1. Струминні установки
- •4.1.2.2. Установки для миття автомобілів знизу
- •4.1.2.3. Струминно-щіткова установка
- •Струминно-щіткові установки
- •4.1.2.4. Лінії для миття і сушіння автомобілів
- •Автоматичні лінії миття легкових автомобілів і мікроавтобусів
- •Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •4.1.4. Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •4.2. Мастильно-заправне обладнання
- •4.2.1. Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •4.2.2. Маслороздавальне обладнання
- •Переносні маслороздавальні колонки з ручним приводом
- •Пересувні маслороздавальні колонки з пневматичним приводом
- •Стаціонарні маслороздавльні колонки з електроприводом
- •4.2.3. Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •Нагнітачі мастила
- •4.2.4. Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •4.2.5. Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •4.2.6. Повітряроздавальне обладнання
- •4.2.7. Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •4.3. Обладнання для проведення фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •4.3.1. Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •Установки для нанесення антикорозійних покрить
- •4.3.2. Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •4.3.3. Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •4.3.4. Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Контрольні питання
- •Глава 5. Проектування кріпильних вузлів віброагрегатів
- •5.1. Взаємодія віброактивного агрегату з основою
- •5.1.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •5.1.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •5.2.Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів
- •Зведені коефіцієнти жорсткості
- •5.2.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •Технічна характеристика віброагрегату типу 14-46 №5 –4а 160м4
- •Затяжка різьбових з’єднань
- •Різьбові з’єднання автомобілів
- •Теоретичні основи затяжки різьбових з’єднання
- •Визначення раціонального моменту затяжки різьбових з’єднань
- •Визначення параметрів кріпильних вузлів віброагрегатів
- •Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •5.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •5.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •5.5.1 Навантаження витків різьби
- •5.2.2. Раціональне конструювання гайок
- •5.5.3 Болти з пружною головкою
- •5.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •5.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Контрольні питання
- •Глава 6. Система технічного обслуговування і ремонту технологічного обладнання
- •6.1. Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •6.2. Організація то і ремонту обладнання
- •6.3. Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •Норми періодичності і трудомісткості то і ремонту технологічного обладнання
- •6.4. Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •6.5. Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •6.6. Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •Контрольні питання
- •Література
- •Глава 3. Складальне обладнання .............................................…..
- •Глава 4. Обладнання для миття, заправних,
- •Глава5. Проектування кріпильних вузлів
- •Глава 6.Система технічного обслуговування і
2.1.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
Характеристика навантаження і тривалість дії навантаження являються основними показниками для розрахунку конвеєрів і їх вузлів на міцність і довговічність. Роботу конвеєра характеризують три групи показників: 1) фактичний час роботи; 2) навантаження, які діють на конвеєр при забезпеченні заданої продуктивності і тривалість їх дії; 3) умови виробництва і навколишнього середовища, в якому працює конвеєр.
Сукупність цих показників визначає клас використання, розрахункові і експлуатаційні режими роботи конвеєрів.
Використання
конвеєра за часом характеризується
коефіцієнтом використання
,
який дорівнює плановому часу
роботи конвеєра (на добу, в рік) до
календарного часу
за цей же період:
|
(2.1) |
Встановлено п’ять класів використання конвеєрів за часом роботи.
Класи використання конвеєрів за продуктивністю характеризуються загальним коефіцієнтом завантаження
|
(2.2) |
де і – середня і номінальна масові продуктивності конвеєра, т/год.;
і
– середня і номінальна штучні
продуктивності, шт./год.
Установлені
класи використання за часом і продуктивністю
регламентують п’ять режимів роботи
конвеєрів:
– дуже легкий;
– легкий;
– середній;
– важкий;
– дуже важкий.
2.1.3 Тягові елементи конвеєрів
Тяговий елемент являється основною частиною конвеєра. Від надійності його роботи залежить загальна працездатність конвеєра.
В якості гнучкого тягового елемента в гаражних конвеєрах застосовують ланцюги різних типів. Перевагами тягових ланцюгів є достатня гнучкість, висока міцність, надійність передачі тягового зусилля зачепленням на зірочці, зручність кріплення вантажонесучих і опорних елементів.
До основних параметрів тягового ланцюга відносяться: крок (відстань між осями шарнірів), розривна сила і погонна маса. Параметри тягових ланцюгів стандартизовані. Основним признаком є конструкція ланцюга. За конструкцією тягові ланцюги бувають зварні, литі та пластинчасті.
Ланки зварного ланцюга (рис. 2.5, а) виготовляють із круглої сталі Ст 2, Ст 3, сталі 10, а також із легованої сталі 30 ХГСА з термообробкою. Після гнуття заготовки для ланки стик зварюють. Зварні ланцюги умовно розраховують на розтяг:
|
(2.3) |
де
– номінальна тягова сила ланцюга, Н;
– діаметр прутка ланки, м;
– допустиме напруження на розтяг
матеріалу ланки: для зниження зносу
приймають понижене значення,
.
Тягові ланцюги
а – зварні; б – литі; в – пластинчасті
Рис. 2.5
|
Основною перевагою зварних ланцюгів є простота конструкції, а недоліком – недостатня точність виготовлення ланок і швидкий знос.
Ланки литого ланцюга (рис. 2.5, б) виготовляють литтям із ковкого чавуну. Кожна ланка має форму рамки з гачком, що дозволяє легко і швидко складати ланцюг. Перевагами литих ланцюгів є можливість виготовлення ланок складних конфігурацій та порівняно низька вартість при масовому виробництві, а недоліками – низька надійність із-за можливості утворення внутрішніх раковин при відливанні. Допустима сила, яку передає ланцюг, не повинна перевищувати 10% від розривної.
Пластинчасті ланцюги за конструкцією вузла шарніра діляться на: безвтулкові; втулкові; втулково-роликові та коткові.
В шарнірному з’єднанні пластинчастого втулкового ланцюга (рис. 2.5, в) внутрішні пластини 1 запресовуються на лисках втулки 2, зовнішні пластини 3 запресовуються на лисках валика 4 або закріплюються на ньому за допомогою ригельної планки. При згині ланцюга на зірочці тертя проходить між валиком і втулкою. Пластини на втулці і валику мають нерухоме з’єднання і не повертаються одна відносно другої. Конструкція пластинчастого втулкового ланцюга показана на (рис. 2.5, а). Основною перевагою втулкового ланцюга, порівняно з безвтулковим, являється те, що завдяки збільшенню площі поверхні тертя в шарнірах зменшується питомий тиск, знос проходить повільно і в результаті збільшується довговічність ланцюга.
Тягові пластинчасті ланцюги
а – втулкові; б – втулково-роликові; в – втулково-коткові
Рис. 2.6 |
Для зменшення зносу втулок зубцями зірочки застосовуються втулково-роликові ланцюги, у яких на втулки 2 надіті ролики 6 (рис. 2.6, б).
В момент входження зуба зірочки в зачеплення з ланцюгом ролик котиться по поверхні зуба, обертаючись на втулці. В результаті односторонній знос зовнішньої поверхні втулки зубцями зірочки, а також і самих зубців зменшується.
У втулково-котковому ланцюгу замість роликів застосовуються котки 8 (рис. 2.6, в). Оскільки діаметр котків більший за ширину пластини, то котки спираються на напрямні.
Зовнішні пластини фіксують на валиках шплінтами 5. Якщо в ланцюгових конвеєрах паралельно рухаються два ланцюги, то частина валиків виконується у вигляді осей 7, які з’єднують ці ланцюги.
Всі деталі ланцюга, крім пластин, піддають термообробці для надання поверхням високої твердості з метою підвищення зносостійкості.
Розрахунок тягових пластинчастих ланцюгів зводиться до визначення розривної сили, за якою вибирають номер ланцюга і його конструкцію. Розрахункова розривна сила визначається:
|
(2.4) |
де
– коефіцієнт запасу міцності. Для
ланцюгів горизонтальних конвеєрів
,
для похилих –
.
Для вибраного ланцюга (рис. 2.6) виконують наступні перевірочні розрахунки.
Вушко внутрішньої пластини перевіряють на розтяг:
|
(2.5) |
Зовнішні пластини на зминання:
|
(2.6) |
Валик на зріз та згин, вважаючи що втулка діє на нього рівномірно розподіленим навантаженням:
|
(2.7) |
Шарнір на знос перевіряється шляхом визначення питомого тиску на поверхні тертя між валиком і втулкою і в порівнянні його з допустимим тиском:
|
(2.8) |
Для пластин валиків і втулок рекомендується приймати наступні співвідношення розмірів:
|
(2.9) |
Прогнозована довговічність ланцюга в год. визначається із умови зносу шарнірів і збільшення кроку ланцюга в межах 3...6% від номінального за формулою:
|
(2.10) |
де – час одного оберта ланцюга по трасі конвеєра, с;
–
максимально допустиме збільшення кроку
ланцюга
,
;
–
знос шарніра ланцюга в напрямі його
кроку за повний оберт ланцюга по трасі
конвеєра (один цикл роботи), визначають
експериментально для кожного типорозміру
ланцюга у відповідних умовах експлуатації.

.
,
.
.
.
,