- •Передмова
- •Мета та завдання курсу
- •Класифікація технологічного обладнання
- •Призначення технологічного обладнання
- •Контрольні питання
- •Глава 1. Підйомне обладнання
- •1.1. Загальні відомості про підйомне обладнання
- •Класифікація та призначення
- •Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •Основні параметри підйомних машин
- •Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.2. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.2.1. Гнучкі підйомні органи
- •1.2.2. Блоки
- •1.2.3. Поліспасти
- •1.2.4. Канатні барабани
- •1.2.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.2.5.1. Гакові підвіски
- •1.2.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.2.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •1.3. Механізми підйому вантажопідйомних машин
- •1.3.1. Кінематичні схеми
- •1.3.2. Розрахунок електродвигуна механізмів підйому
- •1.3.3. Передачі механізмів підйому
- •1.3.4. Гальмівні механізми
- •1.3.4.1. Зупинники
- •1.3.4.2. Гальма
- •1.3.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •1.3.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •1.4. Крани
- •1.4.1. Мостові крани
- •1.4.1.1. Розрахунок головної балки мостового крана
- •1.4.1.2. Розрахунок механізмів пересування
- •1.4.2. Поворотні стрілові крани
- •1.4.3. Автомобільні крани
- •1.4.4. Стійкість кранів
- •1.5 Підйомно-оглядове обладнання
- •1.5.1 Оглядові канави
- •1.5.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •1.5.3 Підйомники та їх класифікація
- •1.5.4 Електромеханічні підйомники
- •1.5.5 Електрогідравлічні підйомники
- •1.5.6 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Глава 2. Транспортне обладнання
- •2.1. Основи теорії транспортуючих машин
- •2.1.1. Призначення та класифікація
- •2.1.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •2.1.3 Тягові елементи конвеєрів
- •2.1.4 Зірочки
- •2.1.5 Ходові опорні органи
- •2.1.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •2.1.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •2.1.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •2.2 Несучі конвеєри
- •2.2.1 Загальна будова конвеєрів
- •2.2.2 Натяжні пристрої
- •2.2.3 Приводи конвеєрів
- •2.2.4 Станини конвеєрів
- •2.2.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •2.3 Ведучі конвеєри
- •2.3.1 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •2.3.1.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •2.3.1.2 Тягові елементи конвеєрів
- •2.3.1.3 Каретки
- •2.3.1.4 Поворотні пристрої
- •2.3.1.5 Підвісні напрямні
- •2.3.1.6 Привод підвісних конвеєрів
- •2.3.1.7 Натяжні пристрої
- •2.3.1.9 Запобіжні пристрої
- •2.3.1.10 Розрахунок конвеєрів
- •2.3.2 Ведучі наземні конвеєри
- •2.4 Штовхаючі конвеєри
- •Контрольні питання
- •Глава 3. Складальне обладнання
- •3.1 Обладнання для проведення складальних операцій
- •3.1.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •3.1.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •3.1.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •3.1.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •3.2 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •3.2.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •3.2.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •3.2.3 Необхідне зусилля пружини
- •3.2.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •3.2.5 Вибір приводного двигуна
- •Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •3.3 Пружні елементи
- •Класифікація та призначення пружних елементів
- •Матеріали та виготовлення пружин
- •Розрахунок гвинтових пружин
- •Торсіони та гумові амортизатори
- •Контрольні питання
- •Глава 4. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •Обладнання для миття автомобілів
- •Прибирання та миття автомобілів
- •Установки для миття автомобілів
- •4.1.2.1. Струминні установки
- •4.1.2.2. Установки для миття автомобілів знизу
- •4.1.2.3. Струминно-щіткова установка
- •Струминно-щіткові установки
- •4.1.2.4. Лінії для миття і сушіння автомобілів
- •Автоматичні лінії миття легкових автомобілів і мікроавтобусів
- •Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •4.1.4. Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •4.2. Мастильно-заправне обладнання
- •4.2.1. Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •4.2.2. Маслороздавальне обладнання
- •Переносні маслороздавальні колонки з ручним приводом
- •Пересувні маслороздавальні колонки з пневматичним приводом
- •Стаціонарні маслороздавльні колонки з електроприводом
- •4.2.3. Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •Нагнітачі мастила
- •4.2.4. Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •4.2.5. Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •4.2.6. Повітряроздавальне обладнання
- •4.2.7. Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •4.3. Обладнання для проведення фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •4.3.1. Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •Установки для нанесення антикорозійних покрить
- •4.3.2. Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •4.3.3. Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •4.3.4. Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Контрольні питання
- •Глава 5. Проектування кріпильних вузлів віброагрегатів
- •5.1. Взаємодія віброактивного агрегату з основою
- •5.1.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •5.1.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •5.2.Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів
- •Зведені коефіцієнти жорсткості
- •5.2.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •Технічна характеристика віброагрегату типу 14-46 №5 –4а 160м4
- •Затяжка різьбових з’єднань
- •Різьбові з’єднання автомобілів
- •Теоретичні основи затяжки різьбових з’єднання
- •Визначення раціонального моменту затяжки різьбових з’єднань
- •Визначення параметрів кріпильних вузлів віброагрегатів
- •Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •5.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •5.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •5.5.1 Навантаження витків різьби
- •5.2.2. Раціональне конструювання гайок
- •5.5.3 Болти з пружною головкою
- •5.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •5.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Контрольні питання
- •Глава 6. Система технічного обслуговування і ремонту технологічного обладнання
- •6.1. Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •6.2. Організація то і ремонту обладнання
- •6.3. Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •Норми періодичності і трудомісткості то і ремонту технологічного обладнання
- •6.4. Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •6.5. Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •6.6. Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •Контрольні питання
- •Література
- •Глава 3. Складальне обладнання .............................................…..
- •Глава 4. Обладнання для миття, заправних,
- •Глава5. Проектування кріпильних вузлів
- •Глава 6.Система технічного обслуговування і
Глава 2. Транспортне обладнання
Транспортне обладнання – це основа комплексної механізації ремонтних цехів автотранспортних підприємств і станцій технічного обслуговування і невід’ємна органічна частина потокового технічного обслуговування, ремонту і виробництва автомобілів.
У потоковому та гнучкому автоматизованому виробництві машини безперервного транспорту є складовою частиною основного технологічного обладнання, від якого значною мірою залежить ефективна робота всього підприємства. Вони дають змогу раціонально організувати потокове механізоване та автоматизоване виробництво. Подано класифікацію обладнання безперервного транспорту. Викладено основи теорії транспортуючих машин, розглянуто сучасні методи проектування ланцюгових конвеєрів: несучих, штовхаючих і ведучих (підвісних та наземних).
2.1. Основи теорії транспортуючих машин
2.1.1. Призначення та класифікація
Машини та обладнання для переміщення вантажів безперервним потоком і з певним інтервалом називають машинами безперервної дії. Вони займають ведуче місце серед підйомно-транспортного обладнання різного призначення. Характерною особливістю цих машин є те, що їх завантаження і розвантаження відбуваються без зупинки при безперервному русі робочого органу. Ці машини широко застосовуються в ремонтних цехах АТП і на автомобільних заводах при ремонті і складанні автомобілів.
Машини безперервного транспорту можна поділити на три класи: конвеєри, пневматичні та гідравлічні установки. За конструктивними ознаками робочого органу конвеєри поділяють на дві основні групи: з гнучким тяговим органом та без нього.
До конвеєрів з гнучким тяговим органом належать стрічкові та ланцюгові, а без гнучкого тягового органу – гвинтові та роликові. Конвеєри являються технологічним обладнанням при потоковому методі технічного обслуговування і при ремонті автомобілів та їх агрегатів.
На підприємствах автомобільного транспорту застосовують гаражні ланцюгові конвеєри.
За характером руху конвеєри діляться на безперервної і періодичної дії. Конвеєри безперервної дії застосовуються при щоденному обслуговуванні, а періодичної – при всіх видах обслуговування.
За способом передачі дії автомобілю гаражні конвеєри діляться на несучі, ведучі (тягнучі) та штовхаючі.
За розміщенням конвеєри бувають підвісні – над автомобілем та підлогові – під автомобілем.
Конвеєри забезпечують:
зменшення забруднення повітря робочої зони;
в процесі миття автомобіля конвеєри забезпечують сталу та потрібну (малу) швидкість руху;
рух автомобіля в процесі фарбування та сушіння після фарбування.
Несучі конвеєри використовуються в зонах щоденного обслуговування, ведучі – при ТО-1, штовхаючі – при ТО-1 і в малярних віддаленнях.
Класифікація гаражних конвеєрів наведена на рис. 2.1.
Класифікація конвеєрів
Рис. 2.1
|
Несучі конвеєри (рис. 2.2) представляють собою нескінченний (замкнутий) ланцюг, який рухається по напрямним за допомогою приводної станції. Несучі конвеєри можуть мати одну або дві ланцюгові стрічки.
Несучий конвеєр
а) б)
а – з поздовжнім розміщенням автомобіля; б – з поперечним розміщенням
Рис. 2.2 |
Автомобіль встановлюється на ланцюги конвеєра колесами або вивішується, спираючись на ланцюги переднім і заднім мостами.
Конвеєри з одним ланцюгом більш прості конструктивно і більш економічні в експлуатації. Автомобіль може встановлюватися на несучий конвеєр поздовжньо (рис. 2.2, а) або поперечно (рис. 2.2, б) його осі. Конвеєри з поперечним розміщенням автомобілів являються найбільш складними і дорогими. Вони застосовуються, як правило, в тих випадках, коли для встановлення конвеєра з поздовжнім розміщенням автомобіля в виробничому приміщенні немає достатнього місця.
Ведучі (тягнучі) конвеєри (рис. 2.2) мають нескінченний (замкнутий) ланцюг, розміщений вздовж потокової лінії обслуговування над автомобілем (рис. 2.3, а) або під автомобілем (рис. 2.3, б).
Ведучий конвеєр а) б)
а – над автомобілем; б – під автомобілем Рис. 2.3 |
Автомобіль приєднується до тягового ланцюга буксирним захватом за передній буксирний крюк і рухається на своїх колесах. В кінці лінії обслуговування захват автоматично від’єднується (розчіплюється) від автомобіля. Цей тип конвеєрів являється одноколійним з поздовжнім напрямом руху автомобіля.
Ведучі конвеєри мають обмежене застосування із-за додаткової затрати ручної праці на перенос захватів на початок лінії і приєднання (зчеплення) автомобіля. При верхньому розміщенні конвеєра перенос захватів не потрібний.
Підвісні конвеєри з верхнім розміщенням тягового ланцюга забезпечують більше переваг при обслуговуванні автомобіля і можуть встановлюватися на міжповерхових перекриттях або над підвалом.
Штовхаючі конвеєри (рис. 2.4) являються найбільш поширеними і застосовуються для переміщення автомобілів за допомогою штовхача або несучого візка. Штовхачі конвеєра передають зусилля автомобілям, впираючись в передній міст (балку) (рис. 2.4, а) або в задній міст (балку) (рис. 2.4, б).
В якості тягового органу в штовхаючих конвеєрах використовується втулково-роликовий ланцюг.
Штовхаючий конвеєр а) б)
а – з штовхачем під переднім мостом; б – з штовхачем під заднім мостом
Рис. 2.4 |
