- •Передмова
- •Мета та завдання курсу
- •Класифікація технологічного обладнання
- •Призначення технологічного обладнання
- •Контрольні питання
- •Глава 1. Підйомне обладнання
- •1.1. Загальні відомості про підйомне обладнання
- •Класифікація та призначення
- •Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •Основні параметри підйомних машин
- •Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.2. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.2.1. Гнучкі підйомні органи
- •1.2.2. Блоки
- •1.2.3. Поліспасти
- •1.2.4. Канатні барабани
- •1.2.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.2.5.1. Гакові підвіски
- •1.2.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.2.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •1.3. Механізми підйому вантажопідйомних машин
- •1.3.1. Кінематичні схеми
- •1.3.2. Розрахунок електродвигуна механізмів підйому
- •1.3.3. Передачі механізмів підйому
- •1.3.4. Гальмівні механізми
- •1.3.4.1. Зупинники
- •1.3.4.2. Гальма
- •1.3.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •1.3.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •1.4. Крани
- •1.4.1. Мостові крани
- •1.4.1.1. Розрахунок головної балки мостового крана
- •1.4.1.2. Розрахунок механізмів пересування
- •1.4.2. Поворотні стрілові крани
- •1.4.3. Автомобільні крани
- •1.4.4. Стійкість кранів
- •1.5 Підйомно-оглядове обладнання
- •1.5.1 Оглядові канави
- •1.5.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •1.5.3 Підйомники та їх класифікація
- •1.5.4 Електромеханічні підйомники
- •1.5.5 Електрогідравлічні підйомники
- •1.5.6 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Глава 2. Транспортне обладнання
- •2.1. Основи теорії транспортуючих машин
- •2.1.1. Призначення та класифікація
- •2.1.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •2.1.3 Тягові елементи конвеєрів
- •2.1.4 Зірочки
- •2.1.5 Ходові опорні органи
- •2.1.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •2.1.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •2.1.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •2.2 Несучі конвеєри
- •2.2.1 Загальна будова конвеєрів
- •2.2.2 Натяжні пристрої
- •2.2.3 Приводи конвеєрів
- •2.2.4 Станини конвеєрів
- •2.2.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •2.3 Ведучі конвеєри
- •2.3.1 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •2.3.1.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •2.3.1.2 Тягові елементи конвеєрів
- •2.3.1.3 Каретки
- •2.3.1.4 Поворотні пристрої
- •2.3.1.5 Підвісні напрямні
- •2.3.1.6 Привод підвісних конвеєрів
- •2.3.1.7 Натяжні пристрої
- •2.3.1.9 Запобіжні пристрої
- •2.3.1.10 Розрахунок конвеєрів
- •2.3.2 Ведучі наземні конвеєри
- •2.4 Штовхаючі конвеєри
- •Контрольні питання
- •Глава 3. Складальне обладнання
- •3.1 Обладнання для проведення складальних операцій
- •3.1.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •3.1.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •3.1.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •3.1.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •3.2 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •3.2.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •3.2.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •3.2.3 Необхідне зусилля пружини
- •3.2.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •3.2.5 Вибір приводного двигуна
- •Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •3.3 Пружні елементи
- •Класифікація та призначення пружних елементів
- •Матеріали та виготовлення пружин
- •Розрахунок гвинтових пружин
- •Торсіони та гумові амортизатори
- •Контрольні питання
- •Глава 4. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •Обладнання для миття автомобілів
- •Прибирання та миття автомобілів
- •Установки для миття автомобілів
- •4.1.2.1. Струминні установки
- •4.1.2.2. Установки для миття автомобілів знизу
- •4.1.2.3. Струминно-щіткова установка
- •Струминно-щіткові установки
- •4.1.2.4. Лінії для миття і сушіння автомобілів
- •Автоматичні лінії миття легкових автомобілів і мікроавтобусів
- •Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •4.1.4. Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •4.2. Мастильно-заправне обладнання
- •4.2.1. Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •4.2.2. Маслороздавальне обладнання
- •Переносні маслороздавальні колонки з ручним приводом
- •Пересувні маслороздавальні колонки з пневматичним приводом
- •Стаціонарні маслороздавльні колонки з електроприводом
- •4.2.3. Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •Нагнітачі мастила
- •4.2.4. Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •4.2.5. Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •4.2.6. Повітряроздавальне обладнання
- •4.2.7. Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •4.3. Обладнання для проведення фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •4.3.1. Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •Установки для нанесення антикорозійних покрить
- •4.3.2. Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •4.3.3. Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •4.3.4. Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Контрольні питання
- •Глава 5. Проектування кріпильних вузлів віброагрегатів
- •5.1. Взаємодія віброактивного агрегату з основою
- •5.1.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •5.1.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •5.2.Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів
- •Зведені коефіцієнти жорсткості
- •5.2.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •Технічна характеристика віброагрегату типу 14-46 №5 –4а 160м4
- •Затяжка різьбових з’єднань
- •Різьбові з’єднання автомобілів
- •Теоретичні основи затяжки різьбових з’єднання
- •Визначення раціонального моменту затяжки різьбових з’єднань
- •Визначення параметрів кріпильних вузлів віброагрегатів
- •Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •5.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •5.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •5.5.1 Навантаження витків різьби
- •5.2.2. Раціональне конструювання гайок
- •5.5.3 Болти з пружною головкою
- •5.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •5.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Контрольні питання
- •Глава 6. Система технічного обслуговування і ремонту технологічного обладнання
- •6.1. Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •6.2. Організація то і ремонту обладнання
- •6.3. Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •Норми періодичності і трудомісткості то і ремонту технологічного обладнання
- •6.4. Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •6.5. Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •6.6. Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •Контрольні питання
- •Література
- •Глава 3. Складальне обладнання .............................................…..
- •Глава 4. Обладнання для миття, заправних,
- •Глава5. Проектування кріпильних вузлів
- •Глава 6.Система технічного обслуговування і
1.5.6 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
Розглянемо методику розрахунку окремих елементів гідравлічного підйомника, яка може також використовуватися при розрахунках гідравлічних виконавчих елементів різноманітного обладнання, що використовується при обслуговуванні і ремонті автомобілів.
Будемо вважати, що
маса вантажу
,
що обслуговується на підйомнику,
визначається масою автомобіля
.
Число стояків
підйомника залежить від його
вантажопідйомності. Якщо автомобіль
має порівняно невелику масу та розміри,
то може використовуватися підйомник з
одним стояком. При значних масах
автомобіля число стояків збільшують і
приймають два або чотири. Подамо
рекомендовані значення числа стояків
підйомника в залежності від маси
автомобіля:
якщо
,
то
;якщо
,
то
;якщо
,
то
.
Із зростанням тиску
масла, що діє на плунжер, при незмінній
вантажопідйомності можна зменшувати
його розміри. З іншого боку, зростання
тиску вимагає більш досконалих матеріалів,
а також підвищує вимоги до конструкції
та якості виготовлення з’єднань. В
більшості випадків приймають тиск в
системі
.
Електрогідравлічні підйомники а)
б)
а – чотиристійкові; б – ножичні Рис. 1.33 |
Висота підйому плунжера
h в сучасних підйомниках становить
1,7...1,8 м. Час підйому
автомобіля приймають 30...120 с. Коефіцієнт
запасу вантажопідйомності
беруть в межах 1,1...1,3.
Доцільно конструкцію і розміри стояків приймати однаковими, що значно здешевить підйомник.
Вантажопідйомність
одного стояка підйомника
в кН можна визначити так:
|
(1.83) |
де
– маса автомобіля в кг;
.
Діаметр плунжера (рис. 1.34) можна знайти із умови рівності вантажопідйомності стояка і сили від тиску масла на плунжер:
,
звідки маємо:
|
(1.84) |
|
Визначимо необхідну продуктивність насоса, що обслуговує гідропідйомник.
Продуктивність насоса
визначається об’ємом
,
який звільняють плунжери підйомника
при їх переміщенні h з крайнього
нижнього положення до крайнього верхнього
та часом
,
за який це переміщення здійснюється,
л/хв.:
|
(1.85) |
Коефіцієнт
переводить об’єм з м3/с у об’єм
в л/хв.
За відомою продуктивністю можна вибрати конкретну модель насоса. Найчастіше використовують шестеренні насоси типу НШ. Якщо існуючі насоси не задовольняють вимогам, то розраховують необхідні геометричні розміри і на їх основі розробляють конструкцію насоса.
Схема шестеренного насоса показана на рис. 1.35.
|
Визначимо геометричні розміри шестеренного насоса.
Реальна продуктивність
насоса
відрізняється від геометричної
завдяки перетіканню масла з областей
підвищеного тиску до областей зниженого
|
(1.86) |
де
– об’ємний коефіцієнт подачі,
.
Легко показати, що геометрична продуктивність насоса зв’язана з його геометричними розмірами залежністю
|
(1.87) |
де
– модуль зубів, мм;
– число зубів шестерні;
– частота обертання шестерень, об/хв.;
– ширина шестерні або довжина зуба, мм.
Із курсу ТММ відомо,
що діаметр початкового (ділильного)
кола шестерні
зв’язаний з лінійною швидкістю
та числом обертів за хвилину
умовою:
|
(1.88) |
Для відсутності
кавітації при роботі насоса необхідно
дотримуватись умови, щоб лінійна
швидкість
.
Із рівняння (1.88) знайдемо діаметр початкового (ділильного) кола шестерні:
|
(1.89) |
В шестеренних насосах
рекомендується використовувати шестерні
з числом зубів
та модулем
.
Таким чином, розв’язуючи рівняння (1.87) відносно , знайдемо ширину шестерні:
|
(1.90) |
Вибір модуля, числа
зубів та лінійної швидкості вважається
вдалим з конструкторської точки зору,
якщо відношення
знаходиться в межах 0,8...1,5. В іншому разі
перераховані параметри необхідно
коригувати в межах рекомендованих
значень.
Визначимо потрібну
потужність двигуна
для приводу насоса через роботу, що
виконує підйомник та час, за який він
цю роботу виконує:
|
(1.91) |
де
– механічний коефіцієнт корисної дії
підйомника. Рекомендується приймати
.
Затим вибирають електродвигун із каталогу, приймаючи до уваги умову:
і
,
де
і
– паспортні потужність та частота
обертання в об/хв. двигуна.
Крутний момент на валу двигуна визначається:
|
(1.92) |
Знаючи крутний момент та діаметр вала двигуна можна вибрати потрібну муфту та виконати її перевірочні розрахунки.
При необхідності, наведений обсяг розрахунків доповнюють розрахунками на міцність елементів підйомника методами, відомими із курсу деталей машин.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Класифікація та призначення підйомного обладнання.
Вимоги Держнаглядохоронпраці України.
Основні параметри підйомних машин.
Режими роботи і класифікація механізмів та кранів.
Гнучкі підйомні органи вантажопідйомних машин.
Розрахунок та вибір канатів.
Блоки. Конструкція та основні розміри.
Визначення зусилля в канаті для різних схем підйому вантажу.
Поліспасти. Конструкція та класифікація. Характеристика поліспаста.
Визначення натягу вітки каната поліспаста.
Канатні барабани. Конструкція та класифікація.
Розрахунки канатних барабанів.
Поняття про фрикційні барабани.
Гакові підвіски. Конструкція та класифікація.
Конструкція та розрахунок гака.
Автоматичні вантажозахватні пристрої.
Кінематичні схеми механізмів підйому.
Конструкція та принцип роботи електроталі.
Розрахунок електродвигуна механізмів підйому.
Перевірка електродвигуна на перевантаження в період пуску.
Передачі механізмів підйому.
Поняття про гальмівні механізми.
Зупинники. Конструкція та призначення.
Гальма. Конструкція, класифікація та принцип роботи.
Конструкція та принцип роботи колодкового гальма з електромагнітом.
Конструкція та принцип роботи колодкового гальма з електрогідроштовхачем.
Розрахунок колодкових гальм.
Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки.
Поняття про мостові крани. Класифікація та конструкції.
Розрахунок головної балки мостового крана.
Кінематичні схеми механізмів пересування крана.
Розрахунки механізмів пересування.
Поворотні стрілові крани. Класифікація та конструкції.
Автомобільні крани. Конструкція та принцип роботи.
Кінематична схема механізму приводу телескопічної стріли.
Механізм повороту платформи.
Механізм приводу вантажної лебідки.
Поняття про стійкість кранів.
Оглядові канави. Класифікація та конструкція.
Естакади, домкрати, перекидачі.
Підйомники. Класифікація та призначення.
Конструкція та принцип роботи електромеханічних підйомників.
Сучасні моделі та технічні характеристики електромеханічних підйомників.
Конструкція та принцип роботи електрогідравлічних підйомників.
Сучасні моделі та технічні характеристики електрогідравлічних підйомників.
Визначення основних параметрів гідравлічного підйомника.
Техніка безпеки при експлуатації підйомного обладнання.

,
.
.
,
.
.
.