- •Передмова
- •Мета та завдання курсу
- •Класифікація технологічного обладнання
- •Призначення технологічного обладнання
- •Контрольні питання
- •Глава 1. Підйомне обладнання
- •1.1. Загальні відомості про підйомне обладнання
- •Класифікація та призначення
- •Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •Основні параметри підйомних машин
- •Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.2. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.2.1. Гнучкі підйомні органи
- •1.2.2. Блоки
- •1.2.3. Поліспасти
- •1.2.4. Канатні барабани
- •1.2.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.2.5.1. Гакові підвіски
- •1.2.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.2.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •1.3. Механізми підйому вантажопідйомних машин
- •1.3.1. Кінематичні схеми
- •1.3.2. Розрахунок електродвигуна механізмів підйому
- •1.3.3. Передачі механізмів підйому
- •1.3.4. Гальмівні механізми
- •1.3.4.1. Зупинники
- •1.3.4.2. Гальма
- •1.3.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •1.3.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •1.4. Крани
- •1.4.1. Мостові крани
- •1.4.1.1. Розрахунок головної балки мостового крана
- •1.4.1.2. Розрахунок механізмів пересування
- •1.4.2. Поворотні стрілові крани
- •1.4.3. Автомобільні крани
- •1.4.4. Стійкість кранів
- •1.5 Підйомно-оглядове обладнання
- •1.5.1 Оглядові канави
- •1.5.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •1.5.3 Підйомники та їх класифікація
- •1.5.4 Електромеханічні підйомники
- •1.5.5 Електрогідравлічні підйомники
- •1.5.6 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Глава 2. Транспортне обладнання
- •2.1. Основи теорії транспортуючих машин
- •2.1.1. Призначення та класифікація
- •2.1.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •2.1.3 Тягові елементи конвеєрів
- •2.1.4 Зірочки
- •2.1.5 Ходові опорні органи
- •2.1.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •2.1.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •2.1.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •2.2 Несучі конвеєри
- •2.2.1 Загальна будова конвеєрів
- •2.2.2 Натяжні пристрої
- •2.2.3 Приводи конвеєрів
- •2.2.4 Станини конвеєрів
- •2.2.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •2.3 Ведучі конвеєри
- •2.3.1 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •2.3.1.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •2.3.1.2 Тягові елементи конвеєрів
- •2.3.1.3 Каретки
- •2.3.1.4 Поворотні пристрої
- •2.3.1.5 Підвісні напрямні
- •2.3.1.6 Привод підвісних конвеєрів
- •2.3.1.7 Натяжні пристрої
- •2.3.1.9 Запобіжні пристрої
- •2.3.1.10 Розрахунок конвеєрів
- •2.3.2 Ведучі наземні конвеєри
- •2.4 Штовхаючі конвеєри
- •Контрольні питання
- •Глава 3. Складальне обладнання
- •3.1 Обладнання для проведення складальних операцій
- •3.1.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •3.1.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •3.1.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •3.1.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •3.2 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •3.2.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •3.2.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •3.2.3 Необхідне зусилля пружини
- •3.2.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •3.2.5 Вибір приводного двигуна
- •Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •3.3 Пружні елементи
- •Класифікація та призначення пружних елементів
- •Матеріали та виготовлення пружин
- •Розрахунок гвинтових пружин
- •Торсіони та гумові амортизатори
- •Контрольні питання
- •Глава 4. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •Обладнання для миття автомобілів
- •Прибирання та миття автомобілів
- •Установки для миття автомобілів
- •4.1.2.1. Струминні установки
- •4.1.2.2. Установки для миття автомобілів знизу
- •4.1.2.3. Струминно-щіткова установка
- •Струминно-щіткові установки
- •4.1.2.4. Лінії для миття і сушіння автомобілів
- •Автоматичні лінії миття легкових автомобілів і мікроавтобусів
- •Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •4.1.4. Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •4.2. Мастильно-заправне обладнання
- •4.2.1. Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •4.2.2. Маслороздавальне обладнання
- •Переносні маслороздавальні колонки з ручним приводом
- •Пересувні маслороздавальні колонки з пневматичним приводом
- •Стаціонарні маслороздавльні колонки з електроприводом
- •4.2.3. Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •Нагнітачі мастила
- •4.2.4. Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •4.2.5. Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •4.2.6. Повітряроздавальне обладнання
- •4.2.7. Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •4.3. Обладнання для проведення фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •4.3.1. Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •Установки для нанесення антикорозійних покрить
- •4.3.2. Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •4.3.3. Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •4.3.4. Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Контрольні питання
- •Глава 5. Проектування кріпильних вузлів віброагрегатів
- •5.1. Взаємодія віброактивного агрегату з основою
- •5.1.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •5.1.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •5.2.Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів
- •Зведені коефіцієнти жорсткості
- •5.2.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •Технічна характеристика віброагрегату типу 14-46 №5 –4а 160м4
- •Затяжка різьбових з’єднань
- •Різьбові з’єднання автомобілів
- •Теоретичні основи затяжки різьбових з’єднання
- •Визначення раціонального моменту затяжки різьбових з’єднань
- •Визначення параметрів кріпильних вузлів віброагрегатів
- •Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •5.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •5.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •5.5.1 Навантаження витків різьби
- •5.2.2. Раціональне конструювання гайок
- •5.5.3 Болти з пружною головкою
- •5.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •5.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Контрольні питання
- •Глава 6. Система технічного обслуговування і ремонту технологічного обладнання
- •6.1. Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •6.2. Організація то і ремонту обладнання
- •6.3. Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •Норми періодичності і трудомісткості то і ремонту технологічного обладнання
- •6.4. Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •6.5. Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •6.6. Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •Контрольні питання
- •Література
- •Глава 3. Складальне обладнання .............................................…..
- •Глава 4. Обладнання для миття, заправних,
- •Глава5. Проектування кріпильних вузлів
- •Глава 6.Система технічного обслуговування і
1.5.2 Естакади, домкрати, перекидачі
Естакади представляють собою колійні мости, розміщені вище рівня землі на 0,7...1,4 м з рамками, які мають уклон 20...25% для заїзду і з’їзду автомобіля. Естакади бувають глухі (тупикові) (рис. 1.28, а) і проїзні (рис. 1.28, б).
Широкі канави а) б)
а – з міжколісним мостом; б – з виважуванням коліс Рис. 1.27 |
|
Естакади будують із металу, залізобетону і дерева.
Під невисокими естакадами будують неглибокі оглядові канави.
Естакади використовують для щоденного обслуговування та при обслуговуванні автомобілів, які знаходяться у відриві від основної бази.
Гаражні домкрати служать для підйому передніх і задніх частин автомобіля. Вантажопідйомність домкратів від 1,0 до 20,0 т.
Найбільш розповсюджені гідравлічні домкрати моделей П-310, БС-162, (Угорщина) та пневматичні БС-200, мод.692 фірми “Bet Muller” (Франція).
Перекидачі призначені
для бокового нахилу автомобіля при
обслуговуванні і ремонті днища.
Максимальна вантажопідйомність 2,0 т.
Нахил автомобіля до
.
Найбільш відомий гідравлічний перекидач
П-146. Застосовуються також електромеханічні
і ручні перекидачі.
1.5.3 Підйомники та їх класифікація
Підйомники служать для підняття і утримання автомобіля на необхідній висоті при його ТО і ремонті.
Підйомники класифікуються: за способом установки – на стаціонарні і пересувні; за місцем розташування – на наземні і канавні; за типом механізму підйому – на механічні і гідравлічні; за родом привода – на ручні і електричні; за кількістю стійок – на одностійкові, двостійкові, тристійкові і багатостійкові.
Повна класифікація підйомників наведена на рис. 1.29.
Класифікація підйомників
Рис. 1.29 |
Для обслуговування легкових автомобілів на станціях ТО, в основному, використовуються наземні підйомники вантажопідйомністю 2 т. До таких підйомників відносяться: одно плунжерні електрогідравлічні П-138 і П-138Г; двоплунжерний електрогідравлічний П-143; двостійкові з електромеханічним приводом П-133, П-145, СЕ-205 (Угорщина) та SDS-2,5 (Польща); чотиристійкові з електромеханічним приводом SDO-2 (Польща), з електрогідравлічним приводом П-137, К-035 фірми “KONI” (Голландія) і ін. До канавних підйомників відносяться такі моделі: П-113, DKP-1 (Польща).
Для обслуговування вантажних автомобілів та автобусів використовуються електромеханічні підйомники з пересувними стійками П-238, П-252 та електрогідравлічний підйомник П-151 вантажопідйомністю 12,5 т.
1.5.4 Електромеханічні підйомники
Електромеханічні стаціонарні підйомники бувають одно...шестистійкові вантажопідйомністю від 1,5 до 24 і більше тон.
В цій групі підйомників використовується гвинтова, ланцюгова, канатна, карданна, трансмісійним валом або важільно-шарнірна силова передача. Приводами таких підйомників являються електродвигуни.
Електромеханічні підйомники а)
б)
а – двостійкові типу KPN; б – чотиристійкові типу КР Рис. 1.30 |
Сучасні електромеханічні підйомники типи KPN та КР зображені на рис. 1.30.
Технічні характеристики деяких електромеханічних підйомників наведені в табл. 1.3...1.5.
Таблиця 1.3
Технічні характеристики електромеханічних підйомників типу П і БС
Модель |
П-133 |
П-145 |
БС-178 |
Вантажопідйомність, кг |
2000 |
2000 |
1600 |
Висота підйому, мм |
1700 |
1750 |
1700 |
Швидкість підйому, м/с |
0,019 |
0,04 |
0,024 |
Швидкість опускання, м/c |
0,1 |
0,04 |
0,1 |
Потужність електропривода, кВт |
2,2 |
2,2 |
2,2 |
Маса, кг |
910 |
780 |
860 |
Габарити, мм |
2800х1650х х2610 |
3250х1520х х2590 |
2225х3000х х2680 |
Таблиця 1.4
Технічні характеристики електромеханічних підйомників типу КРN
Модель |
КРN 306 І |
КРN 234 І |
КРN 234 LI |
Вантажопідйомність, кг |
3000 |
3500 |
3500 |
Електродвигун, кВт |
3,5 |
2,6х2 |
2,6х2 |
Маса, кг |
870 |
1035 |
1035 |
База А, мм |
2500 |
2650 |
2650 |
Ціна, у.о. (Київ) |
3888 |
6110 |
6626 |
Таблиця 1.5
Технічні характеристики електромеханічних підйомників типу КР
Модель |
КР 410 |
КР 442 |
КР 440 |
Вантажопідйомність, кг |
6000 |
12000 |
20000 |
Електродвигун, кВт |
2,2 |
3,7х2 |
3,7х4 |
Маса, кг |
1520 |
3070 |
4170 |
Довжина платформи, м |
6,6 |
8 |
8 |
Ціна, у.о. (Київ) |
11760 |
24420 |
34110 |
Електромеханічні підйомники типу П, БС та КРN застосовуються для обслуговування легкових автомобілів та джипів, а підйомники типу КР – для обслуговування вантажних автомобілів та автобусів.
Принципіальна схема гвинтового двостійкового електромеханічного підйомника показана на рис. 1.31.
Такий підйомник складається із стійок 1, електродвигуна 2, редуктора 3, гвинта 4, гайки 5, ланцюгової передачі 6, кінцевих вимикачів 7, підйомних розсувних важелів 8 та страхуючих гайок 9.
Ходові гвинти 4 приводяться в рух електродвигуном 2 через редуктор 3, які встановлені на одній із стійок 1. Обертання на другий гвинт передається за допомогою ланцюгової передачі 6. Таким чином, вантажні гайки 5 з розсувними важелями 8 рухаються вверх або вниз залежно від напряму обертання гвинтів. На розсувних важелях 8 встановлюється автомобіль. В крайніх положеннях гайки 5 важелі зупиняються кінцевими вимикачами 7.
Під вантажними гайками ще розміщені страхуючі гайки 9.
Висота підйому автомобіля – 1,7...1,8 м. Час підйому складає 30...90 с.
Розрахунки на міцність елементів гвинтового електромеханічного підйомника, при необхідності, можуть бути виконані відомими із курсу деталей машин методами.
|
