- •Передмова
- •Мета та завдання курсу
- •Класифікація технологічного обладнання
- •Призначення технологічного обладнання
- •Контрольні питання
- •Глава 1. Підйомне обладнання
- •1.1. Загальні відомості про підйомне обладнання
- •Класифікація та призначення
- •Вимоги Держнаглядохоронпраці України
- •Основні параметри підйомних машин
- •Режими роботи і класифікація механізмів та кранів
- •1.2. Деталі та вузли вантажопідйомних машин
- •1.2.1. Гнучкі підйомні органи
- •1.2.2. Блоки
- •1.2.3. Поліспасти
- •1.2.4. Канатні барабани
- •1.2.5. Вантажозахватні пристрої
- •1.2.5.1. Гакові підвіски
- •1.2.5.2. Конструкція та розрахунок гака
- •1.2.6. Автоматичні вантажозахватні пристрої
- •1.3. Механізми підйому вантажопідйомних машин
- •1.3.1. Кінематичні схеми
- •1.3.2. Розрахунок електродвигуна механізмів підйому
- •1.3.3. Передачі механізмів підйому
- •1.3.4. Гальмівні механізми
- •1.3.4.1. Зупинники
- •1.3.4.2. Гальма
- •1.3.4.3. Розрахунок колодкових гальм
- •1.3.4.4. Шляхи удосконалення конструкцій гальм. Техніка безпеки
- •1.4. Крани
- •1.4.1. Мостові крани
- •1.4.1.1. Розрахунок головної балки мостового крана
- •1.4.1.2. Розрахунок механізмів пересування
- •1.4.2. Поворотні стрілові крани
- •1.4.3. Автомобільні крани
- •1.4.4. Стійкість кранів
- •1.5 Підйомно-оглядове обладнання
- •1.5.1 Оглядові канави
- •1.5.2 Естакади, домкрати, перекидачі
- •1.5.3 Підйомники та їх класифікація
- •1.5.4 Електромеханічні підйомники
- •1.5.5 Електрогідравлічні підйомники
- •1.5.6 Визначення параметрів гідравлічного підйомника
- •Глава 2. Транспортне обладнання
- •2.1. Основи теорії транспортуючих машин
- •2.1.1. Призначення та класифікація
- •2.1.2 Режими роботи і класи використання конвеєрів
- •2.1.3 Тягові елементи конвеєрів
- •2.1.4 Зірочки
- •2.1.5 Ходові опорні органи
- •2.1.6 Продуктивність ланцюгових конвеєрів
- •2.1.7 Тяговий розрахунок конвеєрів
- •2.1.8 Динаміка ланцюгового конвеєра
- •2.2 Несучі конвеєри
- •2.2.1 Загальна будова конвеєрів
- •2.2.2 Натяжні пристрої
- •2.2.3 Приводи конвеєрів
- •2.2.4 Станини конвеєрів
- •2.2.5 Розрахунки несучих конвеєрів
- •2.3 Ведучі конвеєри
- •2.3.1 Ведучі підвісні конвеєри. Загальна будова
- •2.3.1.1 Тяговий розрахунок конвеєра
- •2.3.1.2 Тягові елементи конвеєрів
- •2.3.1.3 Каретки
- •2.3.1.4 Поворотні пристрої
- •2.3.1.5 Підвісні напрямні
- •2.3.1.6 Привод підвісних конвеєрів
- •2.3.1.7 Натяжні пристрої
- •2.3.1.9 Запобіжні пристрої
- •2.3.1.10 Розрахунок конвеєрів
- •2.3.2 Ведучі наземні конвеєри
- •2.4 Штовхаючі конвеєри
- •Контрольні питання
- •Глава 3. Складальне обладнання
- •3.1 Обладнання для проведення складальних операцій
- •3.1.1 Основні напрямки розвитку збірно-розбірних операцій
- •3.1.2 Ручні інструменти для складання різьбових з’єднань
- •3.1.3 Будова та принцип роботи гайковертів
- •3.1.4 Автомати та напівавтомати для складання різьбових з’єднань
- •3.2 Проектування інерційно-ударних гайковертів
- •3.2.1 Взаємодія кулачків півмуфт гайковерта
- •3.2.2 Сили, що діють в кулачках та кути повороту пів муфт
- •3.2.3 Необхідне зусилля пружини
- •3.2.4 Визначення динамічного моменту інерції маховика та його розмірів
- •3.2.5 Вибір приводного двигуна
- •Рекомендації по вибору вихідних даних для проектування інерційно-ударних гайковертів
- •3.3 Пружні елементи
- •Класифікація та призначення пружних елементів
- •Матеріали та виготовлення пружин
- •Розрахунок гвинтових пружин
- •Торсіони та гумові амортизатори
- •Контрольні питання
- •Глава 4. Обладнання для миття, заправних, фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •Обладнання для миття автомобілів
- •Прибирання та миття автомобілів
- •Установки для миття автомобілів
- •4.1.2.1. Струминні установки
- •4.1.2.2. Установки для миття автомобілів знизу
- •4.1.2.3. Струминно-щіткова установка
- •Струминно-щіткові установки
- •4.1.2.4. Лінії для миття і сушіння автомобілів
- •Автоматичні лінії миття легкових автомобілів і мікроавтобусів
- •Допоміжне обладнання відділень миття автомобілів
- •4.1.4. Розрахунок необхідного числа установок для миття автомобілів
- •4.2. Мастильно-заправне обладнання
- •4.2.1. Призначення та класифікація мастильно-заправного обладнання
- •4.2.2. Маслороздавальне обладнання
- •Переносні маслороздавальні колонки з ручним приводом
- •Пересувні маслороздавальні колонки з пневматичним приводом
- •Стаціонарні маслороздавльні колонки з електроприводом
- •4.2.3. Обладнання для змащування пластичними мастилами
- •Нагнітачі мастила
- •4.2.4. Комбіноване мастило-заправне обладнання
- •4.2.5. Обладнання для заправки гальмівною рідиною
- •4.2.6. Повітряроздавальне обладнання
- •4.2.7. Розрахунок необхідної продуктивності маслороздавального обладнання
- •4.3. Обладнання для проведення фарбувальних, кузовних та шиноремонтних робіт
- •4.3.1. Обладнання для нанесення антикорозійних покрить
- •Установки для нанесення антикорозійних покрить
- •4.3.2. Обладнання для проведення фарбувальних робіт та сушіння автомобіля
- •Камера 767
- •4.3.3. Обладнання для проведення робіт по ремонту кузовів
- •4.3.4. Шиномонтажне та шиноремонтне обладнання
- •Контрольні питання
- •Глава 5. Проектування кріпильних вузлів віброагрегатів
- •5.1. Взаємодія віброактивного агрегату з основою
- •5.1.1.Розрахункова схема віброактивного агрегату
- •5.1.2. Математична модель взаємодії віброактивного агрегату з основою
- •5.2.Визначення зусиль в кріпильних вузлах віброагрегатів
- •Зведені коефіцієнти жорсткості
- •5.2.2 Зведені коефіцієнти лінійного опору
- •Технічна характеристика віброагрегату типу 14-46 №5 –4а 160м4
- •Затяжка різьбових з’єднань
- •Різьбові з’єднання автомобілів
- •Теоретичні основи затяжки різьбових з’єднання
- •Визначення раціонального моменту затяжки різьбових з’єднань
- •Визначення параметрів кріпильних вузлів віброагрегатів
- •Стандартизація деталей кріпильних вузлів
- •Основні фактори, що визначають міцність деталей кріпильних вузлів
- •Обґрунтування поєднання класів міцності болтів і гайок
- •5.4.4. Вибір раціональних параметрів з’єднань типу болт-гайка
- •5.5 Розробка раціональних конструкцій кріпильних вузлів
- •5.5.1 Навантаження витків різьби
- •5.2.2. Раціональне конструювання гайок
- •5.5.3 Болти з пружною головкою
- •5.5.4. З’єднання шпильки з корпусом
- •5.5.5. Раціональне поєднання матеріалів деталей різьбових з’єднань
- •Контрольні питання
- •Глава 6. Система технічного обслуговування і ремонту технологічного обладнання
- •6.1. Планово-попереджувальна система то і ремонту
- •6.2. Організація то і ремонту обладнання
- •6.3. Трудомісткість і періодичність то і ремонту
- •Норми періодичності і трудомісткості то і ремонту технологічного обладнання
- •6.4. Повірка технологічного обладнання
- •Норми періодичності повірок деяких моделей засобів діагностування
- •6.5. Рекомендації по оснащенню атп і сто технологічним обладнанням
- •Рекомендації для оснащення атп і сто обладнанням
- •6.6. Вибір типорозмірних рядів технологічного обладнання
- •Контрольні питання
- •Література
- •Глава 3. Складальне обладнання .............................................…..
- •Глава 4. Обладнання для миття, заправних,
- •Глава5. Проектування кріпильних вузлів
- •Глава 6.Система технічного обслуговування і
1.4. Крани
1.4.1. Мостові крани
Мостові крани обслуговують технологічні вантажні потоки в ремонтних цехах АТП і СТО, в складальних цехах автомобільних заводів, контейнерних площадках, у відкритих і закритих складах.
Мостові крани бувають: власне мостові, консольні настінні, козлові, естакадні і кабельні.
Зоною обслуговування мостового крана є прямокутник.
Крани пересуваються по рейках, розміщених на підкранових балках на значній висоті від підлоги цеху, займають мало корисного простору і забезпечують обслуговування майже всієї його площі. Мостові крани комплектують з уніфікованих вузлів. Вони бувають з одним чи двома крановими візками. Залежно від конструкції моста крани поділяють на одно- і двобалочні.
В цехах АТП і СТО найпоширеніші однобалочні підвісні крани з мостами двотаврового перерізу та електроталями, які рухаються по підвішеному рейковому шляху до металоконструкції будівлі цеху. Електроталь пересувається по нижньому поясу моста – двотаврової балки. Підвісні крани мають значні переваги порівняно з іншими – мінімальні металомісткість і затрати на виготовлення. У механізмах пересування таких кранів застосовують візки від електроталей, що спрощує їхню компоновку та підвищує ремонтнопридатність.
Однобалочні мостові крани виготовляють вантажопідйомністю 0,25...100 т, довжина моста може досягати до 60 м. Швидкість кранів невелика – 0,5...0,8 м/с, швидкість підйому вантажу до 2 м/с, швидкість пересування візка (електроталі) 0,17...6 м/с.
Одно балочні мостові крани називають ще кран-балки. Механізмом підйому в них є електроталь з самохідним візком, яку називають електротельфером.
Будова мостових кранів зрозуміла із (рис. 1.2, а). Принципіальна схема мостового крана показана на (рис. 1.3, а).
Кран складається з головної балки (моста крана) 1 та кранового візка (електроталі) 2, який рухається по мосту. Міст крана спирається на ходові колеса 3, які встановлені на рейках 4, укладених на підкранових балках 5, або підвішених до металоконструкцій будівлі цеху. Ходові колеса приводяться в рух за допомогою механізмів приводу 6.
1.4.1.1. Розрахунок головної балки мостового крана
Металоконструкція – це кістяк крана, на якому монтують крановий візок, механізми та приводи крана; від її якості залежить нормальна робота всіх елементів і крана в цілому. Тому до металоконструкції ставляться високі вимоги міцності, жорсткості та надійності при мінімальній металомісткості.
Мости зварюють із листової сталі, гнутих профілів, фасонного прокату і сталевих труб.
Оскільки в мостових кранах застосовують, в основному, мости з суцільних балок, то наведемо основні параметри їхніх конструкцій (рис. 1.19).
Головна балка мостового крана
Рис. 1.19 |
Висоту
двоступінчатої головної балки вибирають
залежно від довжини прольоту:
;
висота кінцевої балки
;
ширина головної балки
і до того ж
;
довжина скосу балки
;
товщина матеріалу балки
.
Умова стійкості конструкції моста
;
при
установлюють горизонтальні і вертикальні
ребра жорсткості.
За критерій жорсткості
приймається статичний прогин балки
,
який залежить від режиму роботи,
класифікації крана і матеріалу. Для
балок, виготовлених із сталі
;
для балок з алюмінієвих сплавів
.
Перевірка головної балки на жорсткість заключається у визначенні максимальної стріли прогину балки і в порівнянні її з допустимою стрілою прогину згідно норм Держнаглядохоронпраці
|
(1.68) |
Прогин головної балки
від сил тяжіння вантажу
та візка
визначається:
|
(1.69) |
де
– модуль пружності матеріалу балки;
– момент
інерції перерізу балки відносно осі
.
Маса візка
залежить від маси номінального вантажу
(вантажопідйомність)
і знаходиться в межах
.
Перевірка головної балки на згин в найбільш небезпечному перерізі проводиться по сумарному моменту згину:
|
(1.70) |
де
– момент опору перерізу балки відносно
осі
;
– сумарний момент згину;
– коефіцієнт динамічності.
Для визначення сумарного
моменту згину в небезпечному перерізі
балки побудуємо епюри моментів згину
від сил тяжіння номінального вантажу
,
що підіймається та візка
і сили тяжіння
погонної маси балки (рис.1.20).
Розрахункова схема балки
Рис. 1.20 |
У більшості випадків
база візка
,
порівняно з прольотом крана
,
невелика,
.
А тому, можна вважати,
що сумарна сила тяжіння вантажу і візка
зосереджені в найбільш небезпечному
перерізі на відстані від опори
.
Користуючись методами опору матеріалів найдемо:
|
(1.71) |
|
(1.72) |
При проектних розрахунках із формули (1.70) визначають необхідний момент опору перерізу балки та підбирають стандартний номер двутавра, або проектують коробчастий переріз
|
(1.73) |
де
– при ручному приводі,
– при машинному приводі.

,
,
;