Складнопідрядні речення з підрядними причини

Підрядні речення причини вказують на обставину, внаслідок якої відбувається чи не відбувається дія, що про неї повідомляється в головному реченні, і відповідають на питання обставин причини (чому? через що? з якої причини?).

До головного речення підрядні причини приєднуються за допомогою сполучників бо, тому що, через те що, затим що, оскільки, що, щоб, позаяк, а також переважно в діловому й науковому стилях — завдяки тому що, у зв 'язку з тим що, в силу того що, з тієї причини що тощо: Мабуть, тому що село коло річки близько, таке все свіже, зелене та ярке (Марко Вовчок). На світі вже давно ведеться, що нижчий перед вищим гнеться, а більший меншого тусає та ще й б'є, затим що сила є (Л. Глібов). Оскільки електромотора не було, то динамку крутили руками (Григорій Тютюнник). Щасливий я, що народився на твоєму [Десно] березі, що пиву незабутні роки твою м'яку, веселу, сиву воду... (О. Довженко).

У головному реченні вказівних слів не буває. Але якщо складені сполучники тому що, через те що, у зв 'язку з тим що і под. розчленовуються, тоді в головній частині з'являються вказівні слова, які виступають тут логічно наголошеними обставинами причини: Чайка квилить над морем тому, що хоче їсти, а не тужить за кимось (Ю. Яновський). Напевне, тому й вижив, що бачив не хижі химери і страхіття, а тиху матір з немовлям (М. Стельмах).

Окрему групу становлять підрядні речення, які вказують на гадану, нереальну причину (до головного вони приєднуються порівняльними сполучниками наче, ніби, мов): Летять, (чому? з якої причини?) мов сила їх незрима підганяє, птахи із вирію (М. Рильський). Ллється море, плеще в берег, б'ється в сірі скелі, мов з кайданів хоче вийти на степи веселі (О. Олесь). Панотець вертівся на лаві, немовби сидів на грані [на жару] (Л. Мартович). А він коня поганяє, нібито й не бачить [Катерини] (Т. Шевченко). Обмерзлі кригою дерева дзвонили й лускотіли, неначе вони були скляні (І. Багряний). Таким підрядним реченням властивий відтінок обставини міри й ступеня.

Головна й підрядна частини складнопідрядного речення з підрядним причини можуть мати спільний підмет і різні підмети. Наприклад, зі спільним підметом: Ярема гнувся, бо не знав, не знав, сіромаха, що виросли крила (Т. Шевченко); із різними підметами: О пісне/ Тебе ніхто не може побороть, бо вільний дух твій правдою повитий (М. Рильський).

Складнопідрядні речення з підрядними мети

Підрядні речення мети вказують на обставину, заради якої відбувається чи не відбувається дія, що про неї повідомляється в головному реченні, і відповідають на питання обставин мети (н а в і що? для чого? з якою метою?).

До головного речення підрядні мети приєднуються за допомогою сполучників підрядності щоб, щоби, аби, хай, нехай, для того щоб, задля того щоб, з тим щоб, з тією метою щоб, в ім'я того щоб тощо: Ні ранковий туман, ні будень не завадили сотням киян прийти до храму, щоб прилучитися до священної літургії на честь Архістратига Михаїла (3 газети). Піднімайтесь, не соромтесь, щоб і ви бачили далеко і високо, щоб і вас люди бачили на висоті (М. Стельмах). Для того щоб сміх перевернув світ, точкою опори має бути власне серце (Є. Дудар). Сюю просьбу шлю твоїй музі, хай вона, як зозуленька в лузі, звеселить твого смутного друга (Леся Українка).

Складені сполучники, як правило, розчленовуються на вказівне слово, яке ставиться переважно в кінці головної частини, і простий сполучник щоб (у такому разі між ними ставиться кома): Зібралися тут лише для того, щоб нудитися (О. Гончар). Широкоплечі стави та озера порозлягалися в затишних балках, по нивах, мов задля того, щоб ясне сонце й синє небо повсякчас любувалися та видивлялися у їх чистих, прозорих водах (Панас Мирний).

Якщо обидві частини складнопідрядного речення з підрядним мети мають спільного діяча (суб'єкт), то присудок у підрядній частині виражається неозначеною формою дієслова відрядне речення — інфінітивне): Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити (Т. Шевченко). Він рад буде навіть поступитися чим-небудь, аби привести діло до кінця (Панас Мирний). Таке складнопідрядне речення можна перетворити, щоправда не завжди, на просте: Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти (Т. Шевченко). — Вийшов з хати карбівничий ліс оглядіти.