- •Поняття банківської системи держави
- •2.Функції банківської системи як самостійної банківської структури
- •3.Специфічні риси, які характерні для банківської системи
- •4.Започаткування банківської справи у Європі.
- •5.Поява банківської діяльності в Україні. Реформа 1861 року
- •6.Проблеми банківської системи України під час Першої світової війни.
- •7.Розвиток банківської системи україни в радянський період
- •9. Шляхи створення центральних банків. Виникнення перших центральних банків.
- •10. Основні функції центральних банків
- •11. Створення та організація банківської системи України
- •12. Функції та операції нбу
- •13. Кризові ситуації з якими зіткнулась Україна за роки незалежності. Оцінка дій нбу під час фінансових та економічних криз.
- •14. Основні принципи побудови нбу
- •15. Характеристика банківської системи України
- •16. Сутність грошово кредитної (монетарної) політики нбу
- •17.Цілі грошово кредитної політики
- •18. Характеристика основних інструментів грошово кредитної політики нбу
- •19. Поняття фінансових посередників
- •20. Місце банківської системи у економічній системі країни
- •22. Послуги які має право надавати банк згідно зу «про банки і банк д.»
- •24. Основні принципи діял. Комерц банків. Види комерц. Б.
- •25. Порядок реєстрації комерційного банку та ліцензування його діяльності
- •27. Формування доходів банку
- •28. Фін. Витрат банку. Розрах. Прибутку банку
- •Розрахунок показників прибутковості банку
- •29. Основи організації грошових розрахунків
- •30. Порядок оформлення розрахункових документів та їх приймання установами банків
- •31. Форми безготівкових розрахунків та їх характеристика
- •32. Порядок відкриття рахунків у банках
- •33. Міжбанківські кориспонденські відносини
- •34. Організація готівкових грошових розрахунків
- •35. Склад та характеристика ресурсів комерційного банку
- •36. Поняття власного капіталу банку
- •37. Формування власного капіталу банку
- •38. Характеристика залученого капіталу комерційного банку
- •39. Порядок та умови здійснення депозитних операцій комерційного банку
- •40. Розрахунок простих та складних відсотків
- •41.Управління ресурсами комерційного банку
- •42. Банківський кредит
- •43. Класифікація банківських кредитів
- •44. Умови та порядок укладення кредитної угоди
- •45. Захист від кредитного ризику
- •46. Нарахування відсотків за кредитами
- •47. Формування резерву
- •48. Методи кредитування клієнтів банку
- •49. Форми позичкового рахунку
- •50. Кредити, пов'язані з вексельним обігом
- •51 Кредити під заставу цінних паперів
- •52 Іпотечне кредитування
- •53Лізингове кредитування
- •54 Сільськогосподарський кредит
- •55Споживчий кредит
- •56Консорціумний кредит
- •57 Бáнківські інвест́иції
- •58 Інвестиції
- •59 Довгострокове кредитування інвестиційних проектів
- •60. Діяльність комерційного банку на ринку цінних паперів
- •61. Емісійні операції комерційних банків
- •63. Управління портфелем цінних паперів банку
- •64. Посередницькі операції комерційних банків на фондовому ринку.
- •65. Поняття зовнішньоекономічного контракту.
- •66 Валютне котирування
- •67 Міжнародні розрахунки
- •69 Посередницькі операції ком банків з іноз валютою
- •70 Поняття іноз валюти і вал. Операцій
- •71. Валютна позиція банку
- •72. Касові та строкові валютні операції
- •74. Декомпозиційний аналіз прибутковості власного капіталу банку
- •75. Показник гепу визначається як різниця між величиною чутливих активів та чутливих зобов’язань банку в кожному із зафіксованих інтервалів:
- •76. Аналіз дюрації
- •77. Стратегії управління валютним ризиком банку
- •78. Сутність фін аналізу
- •79. Аналіз фін стану банку
- •80. Аналіз фін результату діяльності
- •82. Нормативи регулювання
56Консорціумний кредит
У ринковій економіці виникає необхідність об’єднання діяльності банків у різних секторах ринку, особливо в сфері кредитних відносин. У межах такого об’єднання ризик, пов’язаний з довгостроковим кредитуванням, розподіляється між учасниками, що дозволяє банкам-членам підтримувати свої ліквідні резерви на більш низькому рівні. Особливе місце в таких об’єднаннях належить банківським консорціумам. Консорціумне кредитування здійснюється з метою забезпечення гарантії повернення великих кредитів, зменшення рівня ризику при кредитуванні проектів, які потребують значних капітальних вкладень.
Банківський консорціум – це тимчасове об’єднання банків, які створюються для координації дій при проведенні різного роду банківських операцій або для кредитування однієї, але великої угоди.
Банківський консорціум утворюється банками на паритетних засадах. На постійній основі консорціуми можуть створюватись для проведення операцій на валютних ринках або великомасштабних лізингових чи факторингових операцій на ринках позичкових капіталу. Банківські консорціуми можуть формуватися з метою об’єднання кредитних ресурсів, диверсифікації кредитного ризику, підтримання ліквідності балансу банку.
Кількість учасників такого консорціуму не обмежується. Координує дії учасників головний банк (лідер), який представляє інтереси консорціуму, але діє в межах повноважень, які отримує від інших учасників консорціуму. За організацію консорціуму банк-лідер отримує спеціальну винагороду, крім відсотків та комісійних, що покривають його витрати. Надання консорціумного кредиту здійснюється на загальних підставах і принципах, що й інші види банківського кредиту, з дотриманням банками-учасниками економічних нормативів, що регулюють їх діяльність.
Кожний член консорціуму самостійно оцінює ефективність проекту і визначає умови участі в ньому або може пропонувати свій варіант здійснення кредитування проекту. Члени консорціуму несуть солідарну відповідальність перед позичальниками. Взаємовідносини між учасниками консорціуму та позичальниками регулюються кредитним договором, який підписується всіма учасниками консорціуму та позичальником.
Цей договір має містити такі основні статті:
перелік учасників консорціумної угоди;
сума та термін кредиту;
періодичність і порядок надання кредитів;
процентна ставка, порядок нарахування та сплати процентів;
умови дострокового погашення;
порядок компенсації позичальником можливого збільшення вартості проекту;
санкції за порушення умов договору; · підписи та печатки всіх учасників угоди;
інше.
Після укладання кредитної угоди головний банк акумулює кошти банків-учасників і розпочинає кредитування позичальника.
Кредит може надаватись таким чином:
за допомогою акумулювання кредитних ресурсів у визначеному банку;
шляхом гарантування загальної суми кредиту головним банком або групою банків, а кредитування здійснюється у міру виникнення потреби у позичці;
шляхом зміни гарантованих банками-учасниками квот кредитних ресурсів за рахунок залучення інших банків до участі у консорціумній угоді.
У разі настання строків погашення зобов’язань позичальник повертає кредиторам не тільки суму позички та проценти за кредит, але й відшкодовує всі витрати по організації та здійсненню кредитних операцій. Повернення кредиту, сплата відсотків і комісійних, які покривають витрати банків-учасників, здійснюються пропорційно їх ролі та частці участі, передбачених консорціумною угодою.
Деяку схожість з консорціумним кредитом має паралельний кредит. У такій угоді беруть участь два або більше банків, кожний з яких самостійно веде переговори з позичальником, а потім вони узгоджують між собою умови кредитування, щоб у підсумку укласти кредитні договори з позичальником на однакових умовах. Кожний банк самостійно надає позичальнику визначену частку кредиту. Повернення кредиту і сплата процентів здійснюються позичальником кожному банку-кредитору окремо.
Формами консорціумного кредиту також можуть бути спільні гарантії або поручительства банків за зобов’язанням сплатити борг. При цьому оформляється угода зі стягненням плати залежно від виду вимоги, строку та суми кредиту.
