49. Форми позичкового рахунку

Метод кредитування, який включає організаційні і технічні умови кредитування, обумовлює форму позичкового рахунку. Форма позичкового рахунку визначає режим функціонування рахунку, тобто порядок документального оформлення операцій щодо видачі та погашення кредиту і їх відображення в обліку. Для проведення операцій з кредитування банк може відкрити позичальникам такі позичкові рахунки:

· простий (окремий) позичковий рахунок;

· спеціальний позичковий рахунок;

· поточний рахунок з овердрафтом;

· контокорентний рахунок.

1. Кредитування по простому позичковому рахунку є найбільш поширеною формою банківського кредитування в Україні. Грошові кошти з простих позичкових рахунків видаються для покриття виробничих витрат і під фактично накопичені запаси (залишки) товарно-матеріальних цінностей. Характерними ознаками кредитування по простому позичковому рахунку є разовий характер кредиту, кожна видача кредиту оформляється документально на основі заявки позичальника та пакета необхідних документів, автоматично контролюється цільове використання кредиту.

2. При кредитуванні по спеціальному позичковому рахунку клієнту відкривається кредитна лінія. В договорі про її відкриття обумовлюється максимальна сума кредиту, якою може користуватись позичальник протягом встановленого строку. На стадії оплати товарів відпадає необхідність кожний раз надавати в банк заяву на отримання позики (як у випадку простого позичкового рахунку). Подібна практика економить клієнтам банку час, необхідний для одержання позики, а самому банку - час на аналіз кредитоспроможності позичальника.

3. Однією із форм фінансової підтримки господарської діяльності підприємств є кредитування по овердрафту. Овердрафт безпосередньо пов'язаний з поточним рахунком клієнта. При наявності відповідної угоди банк дозволяє власнику поточного рахунку здійснювати платежі на суму, яка перевищує кредитовий залишок на поточному рахунку, але в межах встановленого ліміту.

4. Деяку схожість з овердрафтом має контокорентний рахунок. Всі господарські операції підприємств, які кредитуються по контокоренту, концентруються на позичковому рахунку, який є єдиним активно-пасивним рахунком. У цьому випадку поточний рахунок підприємства як самостійний лицьовий рахунок закривається.

На контокоренті щоденно фіксуються всі надходження і списання коштів. Коли зобов'язання клієнта тимчасово перевищують його вимоги і на рахунку недостатньо коштів для покриття від'ємного сальдо, клієнту надається контокорентний кредит в межах встановленого ліміту.

В даний час ця форма рахунку не використовується комерційними банками, оскільки її застосування не передбачено затвердженим планом рахунків для комерційних банків.

50. Кредити, пов'язані з вексельним обігом

Банки можуть здійснювати такі кредитні операції з векселями:

Кредитні операції з векселями.

Активні:

- Врахування векселів.

- Надання кредитів під заставу векселів.

Пасивні:

- Перерахування придбаних векселів.

- Одержання кредитів під заставу векселів.

Подані до врахування і в заставу векселі мають перевірятися з позиції їх юридичної дійсності та фінансової надійності з врахуванням умов:

Критерії надійності векселів

Вексель може бути прийнятий до врахування або в заставу:

- на векселі є підписи не менше ніж двох осіб;

- вексель належним чином індосований.

Не рекомендується приймати вексель до врахування і в заставу:

- векселі, які мають перерву у повних індосаментах;

- неакцептовані переказні векселі;

- іменні векселі;

- опротестовані векселі.

Метою проведення фінансової експертизи векселя є встановлення можливості його оплати в строк. Крім перевірки кредитора платоспроможності пред'явника рекомендується аналізувати фінансове становище платника, індосантів і авалістів. Для цього можуть використовуватися всі можливості банку.

Векселі, що не оплачені в строк, мають бути опротестовані. Відшкодування коштів за придбаним векселем банк може одержати шляхом:

1. Оплати векселя платником або іншою зобов'язаною за векселем особою.

2. Перерахування врахованого векселя в іншому банку.

3. Продажу векселя.

4. Зарахування для погашення власних зобов'язань банку перед платником.

5. Передавання іншим особам для розрахунку за власними зобов'язаннями банку до або після настання строку платежу за векселем.

Врахування векселів є формою кредитування банком суб'єкта господарювання шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним зі знижкою (дисконтом) за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі. Враховуючи вексель, банк тим самим надає векселедержателю-пред'явнику строковий кредит на підставі укладеного договору про врахування.