Розрахунок показників прибутковості банку
Для підвищення фінансової стійкості банку важливе значення має зростання його доходів, а як наслідок – прибутковості банку, що є одним з основних джерел поповнення власного капіталу банку.
Кожний вид банківських операцій може бути прибутковий або збитковий, залежно від того, що приносять ці операції - дохід чи витрати.
До банківських доходів і витрат належать:
- процентні доходи і витрати;
- комісійні доходи і витрати;
- результат від торговельних операцій;
- інші.
Банківські менеджери повинні здійснювати щомісячний аналіз рівня доходів та витрат банку як у цілому, так і за статтями з метою мінімізації витрат отримання прибутку.
Основними показниками, що характеризують прибутковість банку, є:
- ROA - прибутковість банківських активів;
- ROE - прибутковість акціонерного капіталу банку;
- SPRED - процентна маржа.
ROA - це показник, що характеризує відношення чистого прибутку банку до активів банку і показує, скільки чистого прибутку дає одиниця активів банку. Цей показник можна виразити формулою:
де ЧП - чистий прибуток банку;
А - активи банку.
Це показник ефективності роботи менеджерів банку, він показує, як вони справляються із завданням отримання чистого прибутку з активів банку.
ROE – показник, що характеризує відношення чистого прибутку банку після сплати податків до акціонерного капіталу банку і виражається формулою:
де К - акціонерний капітал банку;
Цей показник характеризує дохідність акціонерного капіталу банку. Його значення особливо цікавить акціонерів банку, оскільки воно приблизно дорівнює розмірові чистого прибутку, який отримуватимуть акціонери від інвестування свого капіталу.
SPEED – показник, що відображає, наскільки успішно банк виконує функцію посередника між вкладниками та позичальниками і наскільки гострою є конкуренція на грошовому ринку, учасником якого є банки. Посилення конкуренції приводить до скорочення різниці між доходами за активами та витратами за пасивами. Цей показник визначається за формулою:
29. Основи організації грошових розрахунків
Основою взаємовідносин між суб'єктами господарювання є розрахунки і платежі, в процесі яких відбувається задоволення взаємних вимог і зобов'язань. Здійснення розрахунків можливе через грошовий обіг, що являє собою безперервний рух грошей в сфері обігу і виконання ними функцій засобу обігу та платежу.
Основну частину грошового обороту складає платіжний оборот, в якому гроші функціонують як засіб платежу, використовуються для погашення боргових зобов'язань. Він здійснюється як у готівковій, так і в безготівковій формі. Весь безготівковий оборот є платіжним, тому що є певний проміжок часу між одержанням товарів та їх оплатою.
Деякі науковці виділяють напівготівковий оборот, який передбачає наявність банківського рахунку або у платника, або у отримувача коштів. Прикладом напівготівкових платежів є використання розрахункового чеку фізичними особами. Схема використання останнього передбачає внесення готівки фізичною особою до каси банку в обмін на розрахунковий чек для одноразового розрахунку з підприємством. Іншим варіантом напівготівкових платежів є сплата фізичними особами комунальних платежів шляхом внесення готівки до каси банку з подальшим зарахуванням її на відповідні рахунки отримувачів коштів.
Безготівковий грошовий оборот - рух грошових коштів без використання готівкових грошей шляхом списання сум за рахунками в банках чи зарахування взаємних вимог.
У сфері готівкового грошового обороту рух грошей здійснюється у вигляді готівкових грошових знаків.
До особливостей обігу готівки можна віднести:
обіг готівки є дорожчим процесом порівняно з безготівковим обігом за рахунок здійснення великих витрат на друк, транспортування, організацію перерахунку, зберігання тощо; менші можливості контролю держави за грошовим обігом та
законністю ведення бізнесу;
він дає змогу фізичним та юридичним особам приховувати від податкових органів реальні доходи і таким чином ухилятися від сплати податків.
Зазначені недоліки обумовили прийняття урядами багатьох країн законодавчих актів, що обмежують готівкові розрахунки і передбачають особливу систему їх здійснення.
У розвинутих країнах готівка становить незначну частину грошової маси: 5-7%. В нашій країні у зв'язку з початком ринкових перетворень в економіці готівковий оборот зараз займає близько 50% усього грошового обороту.