22. Послуги які має право надавати банк згідно зу «про банки і банк д.»

Банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги , а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті.  Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.  До банківських послуг належать:  1) залучення у вклади коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;  2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;  3) розміщення залучених у вклади , у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.  Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку.  Банк має право надавати своїм клієнтам фінансові послуги, у тому числі шляхом укладення з юридичними особами агентських договорів. Перелік фінансових послуг, що банк має право надавати своїм клієнтам шляхом укладення агентських договорів, встановлюється Національним банком України. Банк зобов'язаний повідомити Національний банк України про укладені ним агентські договори. Національний банк веде реєстр комерційних агентів банків та встановлює вимоги до них. Банк має право укладати агентський договір з юридичною особою, яка відповідає встановленим Національним банком України вимогам.  23. основні функції та операції комерц банків

Основними операціями комерційних банків є:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-ко-респондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

4) операції з валютними цінностями;

5) емісія власних цінних паперів;

6) організація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

7) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андерайтинг);

8) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

9) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);

10) лізинг;

11) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;

12) випуск, купівля, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;

Основними функціями банків є:

• падання кредитів та забезпечення потреб у ліквідності інших суб'єктів ринку;

• обслуговування комерційних угод та управління системою платежів;

• трансформація ризиків, термінів та капіталів.

24. Основні принципи діял. Комерц банків. Види комерц. Б.

Першим і основним принципом діяльності комерційного банку є робота в межах реально наявних ресурсів. Робота в межах реально наявних ресурсів означає, що комерційний банк повинний забезпечувати не тільки кількісну відповідність між своїми ресурсами і кредитними вкладеннями, але і домагатися відповідності характеру банківських активів специфіці мобілізованих їм ресурсів. Насамперед це відноситься до термінів тих і інших. Так якщо банк залучає засобу головним чином на короткі терміни, а вкладає їхній переважно в довгострокові позички, те його ліквідність виявляється під погрозою. Наявність в активах банку великої кількості позичок з підвищеним ризиком жадає від банку збільшення питомої ваги власних засобів у загальному обсязі його ресурсів.

Другим найважливішим принципом, на якому базується діяльність комерційних банків, є економічна самостійність, що припускає й економічну відповідальність банку за результати своєї діяльності. Економічна самостійність припускає волю розпорядження власними засобами банку і притягнутих ресурсів, вільний вибір клієнтів і вкладників, розпорядження доходами банку.

Чинне законодавство надає всім комерційним банкам економічну волю в розпорядженні своїми фондами і доходами. Прибуток банку, що залишається в його розпорядженні після сплати податків, розподіляється відповідно до рішення загальних зборів акціонерів. Воно встановлює норми і розміри відрахувань у різні фонди банку, а також розміри дивідендів по акціях.

За своїми обов'язками комерційний банк відповідає всіма приналежними йому способами і майном, на які може бути накладене стягнення. Весь ризик від своїх від своїх операцій комерційний банк бере на себе.

Третій принцип полягає в тім, що взаємини комерційного банку зі своїми клієнтами будуються як звичайні ринкові відносини. Надаючи позички, комерційний банк виходить насамперед з ринкових критеріїв прибутковості, ризику і ліквідності.

Четвертий принцип роботи комерційного банку полягає в тім, що регулювання його діяльності може здійснюватися тільки непрямими економічними (а не адміністративними) методами. Держава визначає лише "правила гри" для комерційних банків, але не може давати їм наказів.

1)   У ринковій економіці функціонують різні види банків, які

класифікують за певними ознаками:

I.          За формою власності:

1)   державні;

2)   приватні;

3)   кооперативні.

Згідно із законодавством України державним банком є банк, 100% статутного капіталу якого належить державі. Він засновується за рішенням Кабінету Міністрів України. У разі прийняття рішення про часткове або повне відчуження державою належних їй акцій (паїв) такий банк втрачає статус державного. В Україні функціонує два державних банки: експортно-імпортний та ощадний.

Кооперативні банки створюються за принципом територіальності і поділяються на місцеві та центральний кооперативний банки. Мінімальна кількість учасників місцевого (у межах області) кооперативного банку повинна бути не менше 50 осіб. Учасниками центрального кооперативного банку є місцеві кооперативні банки.

II.        За масштабами операцій:

2)   роздрібні (акумулюють кошти багатьох клієнтів, невеликі за обсягом. Таким банкам потрібна розвинута інфраструктура);

3)   оптові (обслуговують незначну кількість великих клієнтів, необхідні для цього ресурси вони залучають на фінансовому ринку).

 

III.       За територіальним охопленням:

1)   міжрегіональні;

2)   регіональні (здійснюють діяльність на території одного регіону);

3)   банки, що ведуть діяльність у національному масштабі.

IV.       За колом виконуваних операцій:

1)   спеціалізовані;

2)   універсальні.

Спеціалізовані банки обмежують свою діяльність невеликим колом операцій або функціонують у вузькому секторі ринку, або обслуговують окремі галузі економіки. Універсальні банки здійснюють широкий спектр банківських операцій, охоплюють багато секторів грошового ринку та галузей економіки.

Банки в Україні можуть функціонувати і як універсальні, і як спеціалізовані. За спеціалізацією банки можуть бути:

•  ощадними;

•  інвестиційними;

•  іпотечними;

•  розрахунковими (кліринговими).

Кожний комерційний банк самостійно визначає напрями своєї діяльності і спеціалізацію за видами операцій. Національний банк України здійснює регулювання діяльності спеціалізованих банків через економічні нормативи та нормативно-правове забезпечення здійснюваних цими банками операцій.

Банк набуває статусу спеціалізованого банку у разі, якщо більше 50 % його активів є активами одного типу. Банк набуває статусу спеціалізованого ощадного банку у разі, якщо понад 50 % його пасивів є вкладами фізичних осіб.

V.        За організаційно-правовою формою: в Україні банки створюються у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку.

VI.       За наявністю мережа філій банки поділяються на багатофіліальні та безфіліальні.