Тема Система органів шкірного покриву

1. Шкірний покрив, його значення

2. Будова шкіри

3. Будова похідних шкіри

   1. Будова волосся

   2. Будова копита

   3. Будова шкірних залоз

1. Шкірний покрив, його значення

Шкірний покрив – зовнішній покрив тіла тварин. Складається з:

1. Шкіри - cutis

2. Похідних шкіри:

- волосся - pili

- залози шкіри - glandulae cutis

- роги - соrnuа,

- органи пальця - organa digitalia - у вигляді ратиць, копит (ungula), кігтів (unguículus), нігтів (únguis)

- у птахів – піря, роговий покрив дзьоба, шпор, кігтів, гребеня, сережок, мочок, куприкової залози.

Шкіра виконує ряд важливих функцій:

1.Захист від шкідливого впливу зовнішнього середовища (механічних, фізичних та хімічних ушкоджень, запобігає проникненню мікроорганізмів).

2.Бере участь у терморегуляції

3.Участь у обміні речовин (газообмін, водно-сольовий)

4.Депо крові, води, солей

5.Орган виділення

6.Містить багато рецепторів

7.У шкіри утворюється вітамін D, який регулює кальціє-фосфорний обмін

Епідерміс шкіри утворюється за рахунок ектодерми, а власне шкіра і підшкірна основа розвиваються з мезодерми.

2. Будова шкіри.

Шкіра (cutis) складається з трьох шарів:

епідермісу,

дерми (власне шкіри)

підшкірної основи.

Епідерміс – epidermis - це багатошаровий плоский зроговілий епітелій. Товщина його від 20-40 мкм, особливо потовщується там, де постійно відбувається тертя або тиск.

В епідермісі шкіри розрізняють кілька шарів: основний, шипуватий, зернистий, блискучий і роговий. Основний і шипуватий шари об'єднують під назвою «ростковий». У свійських тварин зернистий і блискучий шари є лише в окремих місцях і слабко розвинуті. У свиней блискучого шару немає. Зернистий шар складається з кількох шарів плоских клітин. В основному шарі епідермісу розміщуються пігментні клітини - меланоцити. Якщо їх немає, епідерміс непігментований (явище альбінізму).

Мал. Розріз шкіри:

А — без волосся; Б — з волоссям;

І — епідерміс; 1 - ростковий шар; 2 - його базальні клітини; 3 - зернистий шар; 4 - блискучий;

5 — роговий шар; 6 — гребінці епідермісу;

II — дерма; 7 — сосочки дерми; 8 — сосочковий і 9 — сітчастий шари де­рми; 10 — потові залози; 11 — їх вивідні протоки; 12 — сальні залози; 13 — стрижень волосини; 14 — во­лосяна сумка; 15 — волосяні піхви: 16 — змінювана волосина;

III — підшкірний шар; 17 — нерви; 18 — шкірні рецептори; 19 — артерії; 20 — вени; 21 — лімфатичні судини; 22 — жирова тканина

Дерма (власне шкіра) - derma - складається із двох шарів:

- сосочкового (stratum papillare)

- сітчастого (stratum reticulare)

Сосочковий шар більш поверхневий складається з пухкої сполучної тканини, переходить у сітчастий без чітких меж, виконує в основному трофічну функцію.

Сітчастий шар утворений щільною неоформленою сполучною тканиною.

У власне шкірі розміщені потові й сальні залози, корені волосся, м'язи-підіймачі волосся. Розміри потових залоз залежать від товщини сосочкового шару.

Підшкірна основа - tela subcutanea - з'єднує шкіру з глибше розміщеними органами і складається з пухкої сполучної тканини, яка має багато жирових клітин. Саме тут відкладається жир, особливо при відгодівлі тварин.

У деяких тварин спостерігається значне нагромадження жиру (китоподібні, ластоногі), що сприяє збереженню теплоти. У різних частинах тіла величина жирових відкладів різна, особливо багато їх у ділянці шиї, крупа. Зовсім немає жирових відкладів у шкірі вушних раковин, повік та статевого члена. В деяких тварин у певних місцях тіла (горби у верблюда, курдюк у вівці) жир формує спеціальні утвори.

Маса шкіри становить, кг: у ВРХ 20-40, у коня - 8-20, у свині -7-10, у вівці - 1,5-2,5. Товщина шкіри також різна, мм: у великої рогатої худоби - 3-6, у коня - 1-7, у свині - 0,6-3, у вівці - 0,7-2, у верблюда - 6-12. Найтовща шкіра на спині, шиї та бічних частинах тіла, тонка - на животі та медіальній поверхні кінцівок. У старих тварин шкіра тов­ща, ніж у молодих, у самців товща, ніж у самок. Шкіра не лише міцна, а й еластична.