Практичне заняття № 1

Тема. Методика опрацювання частин мови за лінійно-концентричним принципом побудови програми.

Мета: усвідомити місце і значення граматики в курсі української мови початкової школи; з’ясувати суть граматичних понять і труднощі їх засвоєння учнями початкових класів; ознайомитися з сучасними підходами до вивчення частин мови у початковій школі, вчитися обґрунтовувати методичну доцільність застосування обраних методів і прийомів навчання, моделювати фрагменти уроків відповідного типу; оволодіти методикою вивчення іменника, прикметника (зміст, послідовність роботи по класах, формування загального поняття . методика вивчення граматичних категорій – роду, числа, відмінка тощо, вимова і написання відмінкових закінчень, словотвір).

План

1. Місце і значення граматики в шкільному курсі мови.

2. Процес формування в учнів молодшого шкільного віку уявлення про граматичне поняття.

3. Аналіз програми та підручників „Рідна мова” для початкової школи.

4. Система вивчення іменника.

5. Система вивчення прикметника.

6. Методика ознайомлення учнів із займенниками.

Література

1. Основна

2. Вашуленко М. С. Удосконалення змісту і методики навчан­ня української мови в 1—4 класах. Науково-теоретичні засади та методичні рекомендації. — К.: Рад. шк., 1991.

3. Каніщенко А. П. Збагачення активного словника молод­ших школярів на матеріалі теми «Прикметник». Методичний посібник. — К.: Інститут системних досліджень, 1995.

4. Каніщенко А. П., Корінна Т. М. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів у роботі над іменником у 2—4 класах. — К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2000.

5. Патлань Т.М. Українська мова. Іменник. 1-4 класи: Навч. посіб. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 88 с.

Статті з журналу «Початкова школа»

1. Бадер В. І. Граматико-стилістична робота при вивченні іменника. — 1987. - № 3.

2. Бадер В І. Робота над текстом при вивченні теми «Іменник» у З класі. — 1990. - № 4.

3. Брусило Н. Вивчення прикметника як частини мови. – 2005. - № 3. – с. 9-10.

4. Вашуленко М.С. Методичні рекомендації до навчання української мови (рідної) в 4 класі. – 2004. - № 8. – С. 13-17.

5. Вовк А. Узагальнюючий урок з теми «Прикметник». — 1994. - № 4.

6. Гац Н. А. Ознайомлення із займенником як засобом зв'язності тексту. — 1996, № 4.

7. Голубицька В. В. Опанування частин мови у 2 класі. — 1989. - № 1.

8. Демченко Г. С. Урок «Числа іменників». — 1994. - № 3.

9. Дорошевич Н. Іменники –синоніми та іменники –антоніми. Слова, що звучать та пишуться однаково. – 2002. - № 5. – С.3.

10. Дубовик С Вивчення категорії відмінка іменників у єдності значення, форми і функції. —- 1998, № 4. — С. 12—6; № 5. — С. 11—16.

11. Дубовик С. Г. Прийоми розрізнення відмінків іменників. — 1996. - № 7.

12. Мороховець о. Повторення вивченого про прикметник у 4 класі. – 2007. - № 5. – С. 57-58.

13. Фенок Г. Г. Наступність і перспективність при формуванні грама­тичного поняття «іменник». — 1991. - № 10.

14. Яковенко Л. Стилістичні вправи до теми «Прикметник». – 2004. - № 12

15. Яновицька Н. І. Формування граматичних умінь другокласників на уроках української мови. — 1989. - № 9.

Практичні завдання

1. Обґрунтуйте методичну доцільність використання поданих нижче завдань:

Спробуйте зробити передбачення: що сталося б із нашим мовленням, якби зникли усі займенники? Зробіть висновок про їхню роль у процесі спілкування.

Жартівливо займенники називають „запасними гравцями”, „дублерами”. Поміркуйте і скажіть, чому?

Чи можна назвати синонімічними форми займенників ти і ви? Власні міркування доведіть прикладами.