Економіко-географічні краєзнавчі дослідження

а) Вивчення населення і господарства

Вивчення населення і господарства свого краю є важливою частиною шкільного краєзнавства, при вивченні населення з’ясовується чисельність динаміка, склад населення і характеристика за демографічними показниками. Важливо пояснити відмінність в густоті населення і особливості розселення по території краю.

Необхідно встановити в яких галузях народного господарства зайняте населення, які трудові досягнення характерні для місцевого населення. Після загальної характеристики учні повинні зібрати матеріал про видатних людей рідного краю, це можуть бути усні розповіді, письмові повідомлення, статті, документи. Вивчення місцевого господарства в цілому і кожного підприємства, окремо складають спец розділ. Вивчення проводиться по звітній документації періодичного друку, ознайомлення з якими проводяться у відповідних установах (виконкомах, управління підприємств), але використання статистичного матеріалу повинно бути обмежено так як учні не мають певних навичок їх обробки.

Вивченню підлягає використання природних ресурсів і природних умов на основі отримання інформації з фізико-географічних краєзнавчих досліджень.

План для вивчення господарства свого краю:

1. Загальна характеристика народногосподарського комплексу області чи міста: спеціалізація, учні приходять до висновку, що домінує промисловість чи с/г, вказуючи склад народно господарського комплексу.

2. В залежності від спеціалізації області, міста, села дається характеристика промисловості чи сільському господарству:

1). Промисловість: спеціалізація, історія її виникнення і розвитку, характеризуються зв’язки з джерелами сировини, палива, енергії, та райони споживання. Аналіз місцевої промислової продукції зв’язки місцевих промислових об’єктів, промисловості і с/г, великі промислові підприємства всеукраїнського значення, основні особливості географічної місцевості промисловості.

2). Сільське господарство: аналіз земельних угідь та їх використання, спеціалізація землеробства та географія посівів окремих культур, вивчення механізму виробництва, агро- техніка і меліорація. В казання середньої врожайності окремих культур. Аналіз спеціалізації тваринництва, пояснити зв’язки з землеробством.

3). Вивчення окремих місцевих підприємств (як правило проводяться екскурсії на місцеві підприємства).

б) Вивчення промислових підприємств

Перш ніж приступити до вивчення роботи підприємства, необхідно зібрати певний пакет документів, провести вивчення технології виробництва. В класі розподілити учнів на групи кожна з яких отримує завдання. Одержані завдання учні в залежності від умов і правил що існують на підприємстві, звертаються з питаннями до місцевого екскурсовода або до майстра чи робочих. На підставі одержаних відомостей кожна група пише звіт, виготовляє креслення і схему, відбувається обмін думками і весь клас дізнається про результати екскурсії. Матеріал звітів учнів використовується в шкільному краєзнавчому музею або куточку.

Програма вивчення промислового підприємства:

1. Найменування підприємства;

2. Оцінка ФГП і ЕГП підприємства;

3. Історія підприємства (коли і чому виникло, яке значення, природні умови і ресурси, які суспільно економічні передумови сприяли, які зміни відбулись з часом і які чинники зберегли свою роль в даний час).

4. Продукція підприємства, роль підприємства в господарстві краю.

5. Економіко-географічні зв’язки підприємства (звідки сировина і куди експортується продукція).

6. Якими видами транспорту доставляється сировина і вивозиться продукція.

Учні на картосхемі повинні показати всі виробничі зв’язки підприємства.

Іноді завдання учнів можуть бути направленні на вивчення технічного оснащення підприємства, або на вивченні чисельності і складу робочої сили (кваліфікація, поповнення робочої сили і культурно побутового обслуговування).

в) Вивчення с/г підприємств

Вивчення сільськогосподарського підприємства краще всього почати бесідою з головою або членом правління населеного пункту. В ході бесіди з’ясовується кількість земельних угідь, основних і другорядних направлень господарства, вивчення основної продукції і шляхи її реалізації. При бесіді з агрономом учні можуть ознайомитись з агротехнічними заходами які проводяться в господарстві. З’ясовують рівень механізації господарства. Узагальнюються відомості про розвиток господарства, доповнюється учнями аналіз статистичної інформації по виготовленню діаграм зростання продукції, аналізують масштаб і характеристику будівництва та інше.

Програма вивчення сільськогосподарського підприємства:

1. Назва населеного пункту історія його розвитку;

2. Географічне положення підприємства по відношенню до міст промислових центрів, транспортної мережі, сусідні сільхоз. підприємства;

3. Фізико-географічна характеристика території на якій розташований населений пункт або підприємство;

4. Загальна чисельність і склад населення та аналіз трудових ресурсів для даного підприємства;

5. Розселення працівників господарства, якщо необхідно складається список населених пунктів, які забезпечують трудовими ресурсами;

6. Загальні дані про підприємство, організаційна структура підприємства і за яким принципом вони сформовані, кваліфікація трудових ресурсів.

7. Склад сільськогосподарських угідь і їх розміщення приуроченість до елементів рельєфу, ґрунти, джерела розміщення;

8. Аналіз сінокосів їх площа, розташування склад рослинності, кормова продуктивність, сади і виноградники;

9. Площі земель зайнятих зерновими, технічними овочевими культурами, основна врожайність культур, механізація робіт, меліоративні роботи та ін..

10. Тваринництва кількість худоби по видах, зміна поголів’я за останні роки, як розміщується тваринництво по території господарства, аналіз умов розміщення ферми. Кормовий раціон, механізація, склад поголів’я.

11. Продуктивність худоби: удій на 1 голову/рік, шерсть, м'ясо;

12. Підсобні підприємства: млини, кузні, масло бійні та ін.;

13. Грошові доходи та їх розподіл;

14. Перспективи розвитку сільськогосподарського підприємства.

г) Вивчення населених пунктів

Програма вивчення населеного пункту:

1. Географічне положення: аналіз положення щодо обласного і республіканського центру, положення щодо шляхів сполучення, щодо пануючих елементів рельєфу, річкові мережі, рослинність та ін.;

2. Сучасна офіційна назва населеного пункту, адміністративно-територіальне підпорядкування. Зіставлення сучасної назви і назви в різні періоди, походження назви, факти перейменування населеного пункту з поясненням причин;

3. Величина території населеного пункту та її зміни;

4. Природні умови території населеного пункту: рельєф, корисні копалини, річки, озера, ґрунти, рослини, аналіз зміни природних умов людиною;

5. Населення: динаміка, чисельність, склад, зайнятість населення та ін.;

6. Господарство: основні галузі, розміщення і умови розвитку підприємства, місцеві промисли;

7. Транспортна роль населеного пункту;

8. Адміністративно політична роль населеного пункту;

9. Культурно освітнє значення;

10. Тип населеного пункту по господарській спеціалізації;

11. Внутрішні відмінності: основна частина, райони, мікрорайони, тип споруд, опис старих і нових споруд;

12. Визначні пам’ятники та пам’ятки історії.