15

Лекція № 3 географо-краєзнавчі дослідження

План:

1. Фізико-географічні краєзнавчі дослідження.

2. Економіко-географічні краєзнавчі дослідження.

3. Топографічні краєзнавчі дослідження.

1. Фізико-географічні краєзнавчі дослідження.

а) Геологічні дослідження

Дослідження проводяться з метою вивчення геологічної будови і корисних копалин території, де мешкає учень. Для проведення польових геологічних досліджень учні повинні мати елементарні знання з основ геології, та отримати відомості про типи порід, умови їх залягання, вміти працювати з гірським компасом. Вивчати правила опису гірських порід та відбору зразків. Здобувши початкову геологічну підготовку учні можуть проводити прості геологічні дослідження, збирати зразки гірських порід, мінералів та окам’янілостей. Учитель ознайомлює учнів з геологічною будовою та корисними копалинами району дослідження.

Перед виходом у поле рекомендовано вчителю ознайомитись з геологорозвідними роботами. Така підготовка полегшує геологічні дослідження і зорієнтовує на що потрібно в першу чергу звернути увагу. Геологічні дослідження в поході, мають характер маршрутного геологічного знімання. За ходом маршруту опис відслонення, реєструють водні джерела, відбирають зразки порід і проб води.

Якщо під час туристичної подорожі група може зробити екскурсії на геологічні пам’ятки родовищ корисних копалин та ін. всі геологічні об’єкти наносяться на карту.

Геологічна будова вивчається за типовою схемою:

1. Положення території яка досліджується відносно великих геоструктурних елементів.

2. Історія розвитку території.

3. Дочетвертичні відклади (вік, склад, потужність, походження окам’янілостей, умови залягання, народногосподарське значення).

4. Четвертичні відкладення.

5. Корисні копалини та їх використання.

При вивченні геологічної будови території особливу увагу звертають на дослідження відслонення.

Геологічні відслонення вивчаються за типовим планом:

1. Визначення достовірності коріного відслонення.

2. Визначення адреси відслонення (точне місце знаходження та номер. Адресу і номер записується в щоденник польових досліджень).

3. Розчищення відслонення лопатою.

4. Вимір за допомогою рулетки або шнура загальну висоту відслонення.

5. Вимірюється довжина відслонення по горизонтальній лінії.

6. Розмір кожного шару вивчається і описується окремо (починаючи з верхнього).

Опис відслонення повинен включати відомості про наступне: 1)літературне або цифрове позначення; 2)порода з якої складається шар; 3)наявність у породі мінеральних включень або окам’янілостей; 4)реакція породи на дію соляної кислоти (закіпає чи ні).

Кожне геологічне відслонення після детального обстеження рекомендується при камеральній обробці описувати в такій послідовності:

1. Відслонення наносяться на географічну і геологічну карту, позначаються з порядковим номером;

2. В альбомі чи записнику, схематично замальовуються відслонення з позначенням на схему шарів і потужності відслонення;

3. Коротко описуються відслонення з позначенням порядкового номеру як на карті. Відслонення описуються з верху в низ. При обстежині відслонень знайдені окам’янілості і відбитки тварин і рослин, обережно збираються і акуратно загортаються в папір;

4. Окремо відмічаються знахідки корисних копалин, всі записи проводять на місці відслонення;

5. Обстеження відслонення проводяться відбором зразків гірських порід і мінералів, які умовно можна поділити на три групи: 1)гірські породи що характеризують геологічний розріз; 2)окам’янілості і відбитки; 3)корисні копалини.

Під час збирання геологічних колекцій необхіжно дотримуватись певних правил. Найдоцільніше збирати колекції за групами:

• Осадові;

• Вулканічні;

• Метаморфічні;

Спеціалісти геологи рекомендують збиратизразки гірських порід розміром 6 – 9 або 9 – 12 см., і завтовшки 2 – 3 см.

На місці збирання до кожного зразка гірської породи обов’язково додається етикетка, де вказується намер відслонення, намер шару, номер і назва зразка, адреса відслонення, дата, прізвище ім’я по батькові особи яка взяла зразок. Пишуть простим олівцем, згинають в 2 або 4 рази в середину і загортають, в край аркуша в який вкладено зразок.

Під час опису геологічних відслонень учитель звертає увагу дітей на процес руйнуваня гірських порід, такі дослідження проводяться з метою поглибленого вивчення учнями матеріалу шкільної програми.

Корисні копалини досліджуються за таким планом:

• Назва корисної копалини;

• Адреса;

• Форма залягання;

• Потужність розкриття та породи з яких воно складається;

• Цінність знайдених корисних копалин;

• Ранні можливості для розробки родовищ;

• Вид можливої розробки: кар’єрний чи шахтний;

• Наявність населених пунктів з яких можна залучити робочу силу;

• Наявність транспортних сполучень.

Обладнання для проведення геологічних досліджень:

• Звичайний або гірський компас;

• Геологічний молоток;

• Саперна лопатка;

• Зубило;

• Рулетка;

• Лупа;

• Фарфорову пластинку з неглазурованою поверхнею (для кольору риски);

• Соляну або оцтову кислоту 5 – 10 %;

• Газети або папір для пакування;

• Записник (щоденник).

б) Геоморфологічні дослідження

Це вивчення рельєфу певної території та процесів що його формують і змінюють, перед учнями постають завдання в ході походу, експедиції, екскурсії – уважно спостерігати форми рельєфу, в результаті спостерігаючи учні отримують конкретні відомості про розміри будову окремих форм рельєфу та їх елементів і з’ясовують зв’язки між геологічною будовою і рельєфом.

Для геоморфологічних досліджень об’єкти визначаються заздалегідь. На першому етапі учні вивчають теорію, отримують консультацію вчителя та спеціалістів, а також детально вивчають топографічну карту території. З початку учні дають характеристику за картою, а потім більш конкретно.

Рельєф вивчають за схемою:

1. історія розвитку, вплив геологічної будови і тектонічних умов;

2. екзогенні процеси та їх вплив на формування рельєфу;

3. найбільші форми рельєфу та їх взаємне розташування;

4. негативні геоморфологічні процеси, ерозія, зсуви, та методи боротьби з ними;

5. вплив рельєфу на господарську діяльність.

Обладнання для геоморфологічних досліджень:

1. планшет з компасом;

2. геологічний молоток;

3. рулетка;

4. альтиметр;

5. мішечки для зразків;

6. папір, етикетки;

7. альбом для замальовок;

8. кольорові олівці;

9. бінокль;

10. польовий щоденник;

11. відео та фотоапарат;

12. карта місцевості.

в) Метеорологічні дослідження

Теоретичні дослідження погоди й клімату власної місцевості. Основні питання:

1. Погода і клімат своєї місцевості.

2. Питання мікрокліматичних досліджень.

3. Екскурсія на найближчу гідрометеорологічну станцію (або на одну з кращих географічних майданчиків шкіл району).

Емпіричні дослідження погоди й клімату власної місцевості. Основні питання:

1. Організація і проведення періодичних і систематичних метеорологічних спостережень:

а)температура повітря (час спостереження, максимальна, мінімальна, середня), тривалість безморозного періоду, сума температур вище +10°С;

б)тиск і вологість повітря;

в)напрямок, швидкість і сила вітру;

г)хмарність, види і напрямки руху хмар;

д)види і кількість атмосферних опадів;

е)глибина снігового покриву на окремих угіддях (у полі, в лісі і т. д.);

ж)температура грунту на глибині 10 см і на поверхні землі, глибина промерзання грунту.

2. Вивчення ознак місцевої погоди:

а)місцеві ознаки теплої погоди;

б)місцеві ознаки холодної погоди;

в)місцеві ознаки стійкіше погоди;

г)місцеві ознаки нестійкої погоди;

д)передбачення погоди за народними прикметами.

3. Систематичне ведення щоденника спостережень за погодою.

4. Складання місячного, сезонного і річного календаря погоди своєї місцевості.

5. Організація і проведення систематичних спостережень з наступних питань:

а)зміна природних явищ за сезонами року;

б)фенологічні спостереження за сільськогосподарськими культурами.

Суспільно корисна робота при метеорологічних краєзнавчих дослідженнях. Виявляється у наступному:

1. Робота по обладнанню або ремонту шкільної географічної майданчика.

2. Організація інформації погоди в період весняно-літніх сільськогосподарських робіт.

3. Складання календаря погоди.

4. Виготовлення стенду «Погода сьогодні».

5. Передача інформації до ЗМІ.

6. Ведення щоденника погоди

г) Гідрологічні дослідження

Вивчаються як поверхневі, так і підземні води.

Поверхневі води вивчаються на 3-х рівнях: 1)науковому теоретичному; 2)при емпіричному вивченні в польових умовах; 3)при виконанні суспільно значущої роботи.

Загальні наукова інформація про гідрографію рідного краю збирається на наступними пунктами:

1. Гідрографія рідного краю.

2. Фізико-географічний огляд річок, озер, грунтових вод та інших водних джерел рідного краю.

3. Фізико-географічний опис водойм свого адміністративного району.

4. Господарське значення місцевих водойм.

5. Питання охорони річок і водосховищ.

6. Екологічний стан поверхневих водних об’єктів.

7. Складання картосхеми гідрографічної мережі свого району.

Емпіричні дослідження поверхневих водних об’єктів. Здійснюються за наступними питаннями.

1. Екскурсія на найближчу гідрометеорологічну станцію.

2. Організація і проведення систематичних гідрографічних спостережень за температурою, льодовим режимом, рівнем води в місцевих водоймищах.

3. Гідрографічне вивчення і опис якої-небудь річки (назва і його походження, басейн, будова долини, режим річки та її народногосподарське значення).

4. Гідрографічне вивчення і опис найближчого озера (назва і його тлумачення, походження, географічне положення, гірські породи, що складають берега озера, режим, хімічний склад води, рослинність та тваринний світ озера, господарське використання).

5. Гідрографічне вивчення і опис джерела (назва джерела та його географічне положення, хімічний склад води, рослинність навколо джерела, використання джерела).

При виконанні суспільно значущої роботи краєзнавчі дослідження можливі за таких заходів:

1. Дослідження місцевих водойм за завданнями господарських організацій та науково-дослідних установ.

2. Участь в гідрографічних експедиціях.

3. Організація постійно діючих постів по спостереженню за станом місцевих водойм і участь в їх охороні та оздоровленні.

4. Озеленення та укріплення берегів.

5. Виготовлення для краєзнавчого музею карт, схем, таблиць, фотографій та інших експонатів по гідрографії рідного краю.

Підземні води являють собою найпоширеніший вид корисних копалин. Дослідження підземних вод проводяться в місцях їх природніх виходів на поверхню, а також в колодязях та свердловинах.

Порядок дослідження підземних вод:

1. Нанесення на карту умовними позначеннями виходи підземних вод;

2. Запис у щоденник таких відомостей: 1. Місце знаходження об’єкта;

3. Водоносний горизонт з якого підземна вода надходить на поверхню.

4. Назва водоносних та водотривких порід;

5. Місце витікання підземної води;

6. Спосіб витікання;

7. Висота джерела над рівнем води в річці;

8. Відстань джерела від урізу річки;

9. Наявність відслонень на досліджуємій ділянці;

10. Тип води яка живить об’єкт;

11. температура води і повітря на момент дослідження;

12. Колір, прозорість, запах і смак води;

13. Вихід з води газів.

Якщо є реактиви провидиться хімічний аналіз. Якщо в польових умовах неможна зробити хімічний аналіз джерела то з таких об’єктів відбираються проби води в півлітрову пляшку, для лабораторного і хімічного аналізу. На пляшку привязується етикетка де вказується номер проби, номер об’кту на карті, найменування джерела, дата взяття проби, температура води й повітря, ПІБ особи яка брала проби.

Досліджуючи підземні води своєї місцевості учні можуть провести реєстрацію і скласти водний кадастр, виготовити гідрологічну карту своєї місцевості.

Краєзнавчі дослідження окремих водних об’єктів

1. Вивчення джерел. Вивчення підземних вод рекомендується проводити за таким планом:

1. Визначити, до яких гірським породам приурочені виходи джерела.

2. Встановити петрографічний склад і потужність гірських порід, що складають водотривкі і водоносні горизонти.

3. Скласти схему оголення, замалювати її або сфотографувати.

4. Визначити фізичні властивості води, прозорість і температуру.

5. Мінеральні відкладення навколо джерела та їх склад.

6. Визначити витрату води джерела в одиницю часу.

7. Який вплив джерела на навколишню місцевість (наявність провалів, розмивів, зсувів і т. д.).

8. Характер рослинного покриву навколо джерела.

9. Нанести на карту місцезнаходження джерел.

10. Як використовується джерело.

11. Намітити заходи по охороні та благоустрою джерела.

2. Вивчення малих річок. Роботу з вивчення малих річок на території своєї місцевості можна проводити в такому порядку:

1. Рельєф басейну річки.

2. Грунти і рослинність заплави.

3. Вивчення долини річок.

4. Характеристика основних елементів русла річки та складання поперечного профілю.

5. Режим річки (рівень, витрата, властивості води, льодовий режим і т. п.).

6. Господарське використання річки і заходи її охорони.

3. Вивчення озера. Вивчення озера ведеться з наступних питань:

1. Географічне положення озера. Його походження,

2. Рельєф берега. Гірські породи, що складають берега, дно і прибережну частину.

3. Режим озера: характер течій, джерела живлення, прихід і витрата води, строки замерзання і розкриття, товщина крижаного покриву і ін

4. Фізичний стан води (температура на різних глибинах, прозорість, колір, склад).

5. Рослинний і тваринний світ озера.

6. Глазомірним зйомки озера, визначення його площі, проміри глибини і складання профілю поперечного перерізу в різних напрямках.

7. Народногосподарське значення озера.

8. Охорона озера від заростання, забруднення і замору.

9. Складання фізико-географічної характеристики озера.

д) Фенологічні дослідження

Фенологія (грец. phaino - з'являюсь і logos - слово, вчення) - наука, яка вивчає сезонний розвиток живої природи. Фенологічні спостереження не потребують спеціального спорядження і доступні кожному уважному туристу. Для цього слід мати щоденник, до якого записують дату настання певного сезонного явища у житті рослин або тварин (цвітіння черемшини, перший спів солов'я, листопад у беріз, відліт граків тощо).

Фенологічні спостереження в школі мають велике пізнавальне і виховне значення. Вони сприяють розкриттю причинно-наслідкових зв'язків між природними явищами, допомагають учням більш глибоко пізнати закони розвитку живої природи, сприяють усвідомленому вивченню природи рідного краю, а також є найважливішим засобом поглиблення природничонаукових знань учнів, підвищення їх трудової і політехнічної підготовки.

Фенологічні спостереження включають в себе вивчення гідрометеорологічних явищ, спостереження за змінами фенофаз рослин, життям тварин, за ходом розвитку сільськогосподарських культур і сільськогосподарською діяльністю населення за порами року,

Гідрометеорологічні явища:

1. Поява перших проталин.

2. Початок інтенсивного танення снігу.

3. Зникнення суцільного снігового покриву.

4. Скресання річки (відзначається початок і кінець льодоходу).

5. Час найбільшого весняного паводку.

8. Зникнення крижаного покриву на озерах і ставках.

7. Зникнення снігу в лісі.

8. Поява перших купчастих хмар.

9. Перший весняний дощ.

10. Перша весняна гроза.

11. Останній приморозок в повітрі (дата останньої температури 0 ° або нижче).

12. Останній приморозок на грунті.

13. Повернення похолодання (вказуються температура, напрям вітру і види атмосферних опадів).

14. Остання гроза.

15. Останній осінній дощ.

16. Останній день з купчастими хмарами.

17. Перший осінній заморозок на грунті.

18. Остаточне замерзання грунту.

19. Замерзання річки і водоймищ.

20. Поява першого снігу.

21. Встановлення повсюдного снігового покриву.

22. Поява першої сильної заметілі.

23. Середня висота снігового покриву на полях.

24. Самий сильний мороз (вказується температура і

тривалість морозних днів).

25. Дати відлиг.

26. Остання завірюха.

Фенологічні фази розвитку дерев і чагарників.

1. Початок сокоруху (встановлюється по появі крапельок соку в отворах, зроблених на сонячній стороні стовбура, при встановленні температури повітря понад +5 °).

2. Розпускання плодових бруньок.

3. Розгортання перших листя.

4. Зацвітання (відзначається днем, коли з'являється кілька розкрилися квіток 3-4 дерев або куща даної породи).

5. Масове цвітіння.

6. Початок дозрівання плодів і насіння.

7. Початок осіннього фарбування листя.

8. Початок листопаду.

9. Повне осіннє фарбування листя.

10. Кінець листопада.

11. Вторинне цвітіння плодових дерев і чагарників. При цьому наголошується: назва виду, одиночне або масове цвітіння, характер розташування вдруге зацветшіх рослин від нецветущем.

Фенологічні спостереження над птахами.

1. Весняний переліт птахів (зазначається весняний відліт птахів, зимували в даній місцевості, і весняний проліт - пролітні зграї і масовий проліт птахів).

2. Весняний приліт (визначається масове птахів, що прилетіли на свої гніздів'я).

3. Початок будівництва гнізда.

4. Поява перших пташенят.

5. Осіннє стаеніе птахів.

6. Осінній переліт птахів (зазначається відліт - день зникнення птахів з місць гніздування, проліт - день масового прольоту і приліт птахів).

Фенологічні спостереження над комахами.

1. Перша поява комах (відзначається день появи перших водоемних, літаючих комах і мурашок).

2. Масова поява різних комах.

3. Початок відкладання комахами яєць на листі рослин і стовбурах дерев.

4. Поява гусениць - личинок комах.

5. Масові перельоти комах.

Спостереження над фазами розвитку зернових культур.

1. Перші сходи.

2. Масові сходи.

3. Поява третього аркуша.

4. Початок кущіння.

5. Вихід в трубку.

6. Колосіння.

7. Зацвітання.

8. Молочна стиглість,

9. Воскова стиглість.

10. Повна стиглість.

Спостереження за ходом сільськогосподарських робіт.

1. Початок весняних польових робіт з обробітку грунту (окремо вказуються дні початку оранки, боронування, культивації та інших робіт).

2. Початок посівних робіт (окремо вказуються дні початку посіву та посадки культур в грунт, посіву культур в парники, висадки розсади, висадки плодових дерев і чагарників).

3. Початок догляду за культурами (окремо вказуються дні початку підгодівлі озимих та інших культур, боронування зернових, просапних і технічних. Культур, прополки, підошва, обрізки плодових дерев і чагарників).

4. Прибирання (окремо вказуються дні початку збирання зернових, просапних, технічних і городніх культур, збирання плодів садових культур),

5. Початок осінньої обробки грунту.

Методика організації фенологічних спостережень. Однією з необхідних умов в організації фенологічних спостережень є ретельна підготовка учнів до майбутньої роботи. Вона включає в себе:

а)попереднє вивчення фізико-географічних умов території колгоспу (радгоспу);

б)вибір найбільш характерних для даної місцевості об'єктів для фенологічних спостережень і складання приблизної програми.

Для організації фенологічних спостережень учні розбиваються на групи по 3-4 людини. Кожній групі дається конкретне завдання. За даними спостережень група в кінці кожного місяця становить місячний календар природи.

У кожній групі призначається відповідальний, який керує роботою групи і веде щоденник.

Результати спостережень щорічно узагальнюються, і на їх основі складається схема середньорічного циклу розвитку природних явищ і процесів.